33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"25" червня 2012 р. Справа № 5019/1038/12
За позовом заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі комунального підприємства "Теплотранссервіс" Рівненської міської ради
до житлово-комунального підприємства "Покровське"
про стягнення в сумі 2 205, 49 грн.
суддя Гудзенко Я.О.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01-10/23 від 05.07.12 р.)
від відповідача: не з'явився
від органу прокуратури: Герасимчук Ю.М. (посв. № 94 від 16.11.11 р.)
Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради в особі Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради в особі комунального підприємства "Теплотранссервіс" (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до житлово-комунального підприємства "Покровське" (далі - відповідач) про стягнення 2 205, 49 грн., з яких 2 084, 62 грн. основної суми боргу, 94, 28 грн. пені, 18, 25 грн 3% річних та 8, 34 грн. інфляційних втрат за договором на відпуск теплової енергії № 1513 від 13 жовтня 2011 року (далі-договір).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 18.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5019/1038/12, розгляд якої призначено на 25.06.2012 р.
25.06.12 р. від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, з вимогою суд стягнути з відповідача 2 084, 62 грн. основного боргу, 91, 65 грн. пені, 18, 25 грн 3% річних та 8, 34 грн. інфляційних втрат, яка судом була прийнята.
У судове засідання 25.06.12 р. відповідач не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений 20.06.2012 року належним чином, про що свідчить оригінал поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 21).
У відповідності з п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 25.06.2012 відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд вважає достатніми матеріали справи для її розгляду у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Рівненської області -
13 жовтня 2011 р. між житлово-комунальним підприємством "Покровське" (далі-відповідач, споживач) та комунальним підприємством "Теплотранссервіс" (далі-позивач, підприємство) було укладено договір на відпуск теплової енергії № 1513(далі-договір).
Згідно п.п. 1.1., 1.3. договору підприємство зобов'язалось надавати споживачеві теплову енергію за адресами: м. Рівне, вул. Польна, 6, та вул. Струтинська, 11а., а споживач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором.
Розділом 3 договору визначено права та обов'язки споживача, зокрема п. 3.2.2 зобов'язано споживача повідомити підприємство про всі об'єкти теплоспоживання, що підключені до теплових мереж споживача зазначивши назву, максимальні теплові навантаження, обсяги теплоспоживання та займану площу (в тому числі займану орендарями).
На виконання умов договору, повноважними представниками сторін було підписано та скріплено печатками підприємств загальні відомості про об'єкти споживача, в яких вказано назви, адреси та їх загальну площу.
Розділом 4 договору узгоджено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом та споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає підприємству звіт про фактичне споживання теплової енергії до 25 числа поточного місяця, а у разі неподання звіту в обумовлений термін, нарахування проводиться розрахунковим методом.
Відповідно до порядку розрахунків встановлених договором, а саме п. 5.1. визначено, що розрахунки за надану теплову енергію проводяться в грошовій формі згідно встановлених тарифів.
Пунктом 5.2. підпункту а) та п. п. 5.3., 5.4. визначено, що розмір щомісячної плати за опалення та підігрів води при відсутності приладів обліку на момент укладання договору становить 24,41 грн на місяць протягом опалювального періоду за 1 м2 загальної площі для інших споживачів та споживачем проводиться оплата за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
З укладеного договору вбачається що, сторони у разі розбіжностей та суперечок, які пов'язані з виконанням, зміною та розірванням договору які виникають між ними, вирішують шляхом переговорів, обміном листами, укладанням додаткових угод, пропозиції щодо зміни договірних величин теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку опалювального сезону.
Відповідно до п. п. 8.1., 8.4. договір укладається на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання і вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії договору однією із сторін не буде письмово заявлено про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації або реоганізіції однієї із сторін.
Позивачем на виконання умов договору було відпущено теплову енергію відповідачу, вартість якої останній не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2 084, 62 грн.
Згідно ст. ст. 11, 509 ЦК України зобов'язання виникають зокрема з договорів, вказані положення встановлені також в ст. ст. 173-175 ГК України.
Беручи до уваги правову природу укладеного договору, права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини за договором енергопостачання.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Як визначено абзацом 1 п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім цього, ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання»споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 23 «Правил користування тепловою енергією», затверджених постановою Кабінета Міністрів України від 03.10.07 р. № 1198 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради від 11.10.2011 року № 177 на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 30.09.2011 року № 136, затверджено тариф на теплопостачання, що становить 24,41 грн. з ПДВ за 1 м2 загальної площі в опалювальний період.
Відповідно до загальних відомостей про об'єкти споживача, де загальна площа за вказаними адресами в договорі становить 42,7 м2 та встановленим тарифам позивачем було нараховано за спожиту теплову енергію за січень 2012 р.- 1 042, 31 грн. та лютий 2012 р.-1 042, 31 грн.
Всупереч вимогам укладеного договору та законодавства, відповідач фактично споживши надані послуги по забезпеченню тепловою енергією за виставленими рахунками не здійснив оплату по ним, в зв'язку з чим виникла заборгованість.
Умовами п. 6.3.3. договору сторони погодили відповідальність споживача послуг у разі несвоєчасної оплати теплової енергії у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат.
Із поданої позивачем заяви на підставі ч. 2 ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог вбачається що, позивачем було зменшено позовні вимоги в частині нарахування пені, яка судом була прийнята.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних нарахувань встановив, що визначені позивачем інфляційні втрати в сумі 8, 34 грн. за період з 01.01.2012 року по 01.05.2012 року, не перевищують розміру індексації, яка може бути нарахована за вказаний період з моменту прострочення, а отже підлягає стягненню з відповідача повністю.
Судом також перевірено розрахунок 3% річних в сумі 18, 25 грн. та встановлено, що вказана сума нарахована позивачем з 01.01.2012 року по 11.06.2012 року і розрахунок 3% річних є арифметично вірним, а тому підлягає стягненню.
За змістом ч.1 ст. 229 ГК України та ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неналежне виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України, ст. 218 ГК України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язань, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
З наданих позивачем суду доказів вбачається, що позивач прийняті на себе зобов'язання за договором виконав належним чином, однак відповідач розрахунки за поставлену теплову енергію не здійснив, тим самим заборгувавши підприємству 2 084, 62 грн.
Враховуючи наведене, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 2 084, 62 грн. суми основного боргу, 91, 65 грн. пені, 18, 25 грн 3% річних та 8, 34 грн. інфляційних втрат ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 1609,50 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з житлово-комунального підприємства "Покровське" (33023, м. Рівне, вул. Гребінки, 8-а, код 31479172) на користь комунального підприємства "Теплотранссервіс" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код 30841056) 2 202 (дві тисячі двісті дві) грн. 86 коп., з яких 2 084 (дві тисячі вісімдесят чотири) грн. 62 коп. основна сума боргу, 91 (дев'яносто одна) грн. 65 коп. пеня, 18 (вісімнадцять) грн. 25 коп 3% річних, 8 (вісім) грн. 34 коп. інфляційні втрати.
3. Стягнути з житлово-комунального підприємства "Покровське" (33023, м. Рівне, вул. Гребінки, 8-а, код 31479172) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписано 03.07.2012 року.
Суддя Гудзенко Я.О.