ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
02.07.12 Справа № 11/5014/1352/2012
За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ
до Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», м. Луганськ
про стягнення 5975 грн. 00 коп.
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 01-43/01 від 05.01.2012;
від відповідача - не прибув;
Суть спору (з урахуванням заяви № 05-10/1713 від 15.06.2012 про збільшення розміру позовних вимог): позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача та зарахування до загального фонду Державного бюджету України штрафу у розмірі 5000 грн. 00 коп. та пені у розмірі 2250 грн. 00 коп., накладених за рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.02.2012 № 01-24/15.
Письмовою заявою № 05-10/1801 від 25.06.2012 позивач збільшив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 5000 грн. 00 коп., пеню у розмірі 3000 грн. 00 коп. та зарахувати до загального фонду Державного бюджету України.
Вказана заява позивача відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.
Відповідач явку повноважного представника у засідання суду не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його юридичною адресою ухвали господарського суду Луганської області.
Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи відповідачем не надані, у зв'язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судовому засіданні під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 15.02.2012 № 01-24/15 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»(надалі -Рішення по справі № 818) (а.с. 6-7) визнано, що відповідачем як суб'єктом господарювання допущені порушення законодавства про економічну конкуренцію -пункту 13 статті 50 Закону України «Про захист економічних конкуренції». Вказане порушення допущено діями відповідача, що полягає у неподанні інформації територіальному відділенню Антимонопольному комітету України від 08.12.2011 № 05-32/647 у встановлений його головою строк.
Зазначеним рішенням позивача на відповідача накладений штраф у розмірі 5000 грн. 00 коп.
На адресу відповідача у справі позивачем направлено письмову претензію № 05-07/505 від 16.02.2012 (а.с. 8) з вимогою про сплату суми штрафу, яка отримана відповідачем нарочним 19.03.2012, що підтверджується відміткою (штампом) з вхідним № 1606 та залишена без відповіді та задоволення.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми штрафу позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач під час судового розгляду справи вказані обставини не спростував, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.
Під час судового розгляду справи доказів часткового або повного погашення суми позову відповідачем надано не було.
Встановивши фактичні обставини справи, всебічно та повно оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України приймає участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.
Позивачем у справі з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства України про захист економічної конкуренції під час проведення закупівель за державні кошти Луганському міському комунальному підприємству «Теплокомуненерго»було надіслано вимогу від 08.12.2011 № 05-32/647 щодо надання інформації.
У вимозі вимагалось надати завірені копії наступних документів:
1. Річних планів закупівель на 2011 та 2012 роки.
2. Звітів про результати проведення процедур закупівель за державні кошти, які проводились підприємством протягом 2011 року.
У вимозі також містилася примітка щодо порядку надання інформації, а саме повідомлено, що при відсутності можливості надати запитану інформацію хоча б по одному з пунктів, про це необхідно зазначити у відповіді на вимогу та вказати причини неможливості її надання.
Факти отримання 09.12.2011 відповідачем вимоги підтверджується відміткою відділення зв'язку у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 91055 07255794.
Листом № 15/42-2-3402 від 13.12.2011 відповідач відмовився надавати інформацію на вимогу позивача, мотивуючи відсутністю у територіального відділення законних підстав для вимоги надати таку інформацію.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Статтею 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», зокрема, встановлено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.
Отже, дії відповідача з неподання інформації територіальному відділенню на його вимогу в установлений строк є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 13 статті 50 України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якої неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
За порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом (частина 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом третім частини другої цієї статті, - у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; штраф, передбачений абзацом четвертим частини другої цієї статті, - у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина 5 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Позивач своїм рішенням № 01-24/75 у справі № 818 визнав дії відповідача з неподання інформації на вимогу територіального відділення від 08.12.2011 № 05-32/647, обов'язковість надання якої передбачена статтями 22 та 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за пунктом 13 статті 50 «Про захист економічної конкуренції» та наклав на відповідача штраф у розмірі 5000 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Частиною 3 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу
Відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу письмову претензію № 05-07/505 від 16.02.2012 з вимогою про сплату суми штрафу, яка отримана відповідачем нарочним 19.03.2012, що підтверджується відміткою (штампом) з вхідним № 1606 (а.с. 8).
Відповідач штраф не сплатив у встановлений двомісячний строк, тому вимога про стягнення з відповідача штрафу в сумі 5000 грн. 00 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з пунктом 5 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»встановлено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідачем вказане рішення у встановлений законодавством 2-х місячний строк, який не підлягає поновленню, оскаржене не було, тому пеня може нараховуватись за заявлений позивачем період.
З урахуванням викладеного вище позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3300 грн. 00 коп. пені.
Розрахунок пені є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 22, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго», вул. Куракіна, 23а, м. Луганськ, код 24047779:
- в доход загального фонду Державного бюджету України, код податку 21081100 Артемівський район, символ звітності 106, номер рахунку 31118106700003 у УДКС м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 37991503, штраф у сумі 5000,00 грн. та пеню в сумі 3300,00 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили;
- на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва «Судовий збір»Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в сумі 1609,50 грн., видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 02.07.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дата складення та підписання повного рішення -03.07.2012.
Суддя М.О. Москаленко