ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-67/6742-2012 27.06.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»
ДоСтрахового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
Простягнення 15 581,98 грн.
Суддя Куркотова Є. Б.
Представники:
Від позивачаГолоднюк О.Г.
Від відповідача не з'явився
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(далі - позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(далі - відповідач) про стягнення 15 581,98 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 15 581,98 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.05.2012 р. порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 08.06.2012 р.
У судове засідання представник відповідача з'явився, надав відзив на позовну заяву за змістом якого останній заперечував в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем до регресної вимоги вих.№1246 від 22.02.2012 р. не додано копії сертифіката суб'єкту оціночної діяльності та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача, що повинні додаватись до звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, у зв'язку із чим відповідач не мав можливості визнати спірну ДТП страховим випадком.
В судовому засіданні 08.06.2012 р. оголошено перерву до 27.06.2012 р.
У судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання заявився, хоча про час та місце судового засідання був повідомленний належним чином, що підтверджується його підписом у розписці про оголошення перерви у судовому засіданні від 08.06.2012 р.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
23.11.2011 р. між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів від нещасних випадків №310510230.11, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, що не суперечать закону, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом автомобілем «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
01.12.2011 р. о 16 годині 15 хвилин громадянин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, на бул. Л. Українки напроти в'їзду на бул. Д. Народів, в м. Києві, під час перестроювання не надав дорогу транспортним засобам, що рухались у попутному напрямку по тій смузі, на які він мав намір перестроюватись внаслідок чого відбулось зіткнення з автомобілем «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2, в результаті чого транспортнів засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві №5/643, за підписом начальника відділу оформлення матеріалів ДТП та дізнання ОСОБА_6
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 26.02.2012 р. у справі №3-403/12 водія ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до звіту №07С/12/11 про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ, складеного 15.12.2011 р. СПД ОСОБА_7, (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №12095/11 виданий Фондом державного майна України 17.06.2011 р.), вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 17 371,93 грн.
Власник застрахованого транспортного засобу -автомобіля «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою на виплату страхового відшкодування, яке просив перерахувати на рахунок ТОВ «Автосоюз».
Страховим актом №61424 від 13.12.2011 р. пошкодження транспортного засобу марки «Audi», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 01.12.2011 р. о о 16 годині 15 хвилин на бул. Л. Українки напроти в'їзду на бул. Д. Народів, в м. Києві, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 15 851,98 грн.
Виконуючи зобов'язання за договором позивачем на рахунок ТОВ «Автосоюз»перераховано суму страхового відшкодування у розмірі 15 581,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11794 від 19.12.2011 р. (призначення платежу -оплата ремонту автомобіля «Audi», д.н НОМЕР_3 страхове відшкодування згідно полісу 310510230.11).
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних
витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.
Вина ОСОБА_3, який керував автомобілем «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, транспортного засобу автомобіля марки «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/2076941.
Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АА/2076941) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 31.01.2011 р. по 30.01.2012 р.
Відповідно до п. 4 полісу №АА/2076941 страхувальником -особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_3, а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу «Toyota», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застрахована відповідачем.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Положеннями п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції зазначеного Закону від 17.02.2011 р. після набрання чинності змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" №3045, тобто чинної на момент направлення заяви) визначено, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими -прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентованої виплати) та виплати його.
Позивач 15.02.2012 р. звернувся до відповідача із регресною вимогою №7056 від 15.02.2012 р. в сумі 15 851,98 грн.
09.04.2012 р. відповідач на адресу позивача надіслав лист №1088, яким повідомив останнього, що у зв'язку із недоданням до регресної вимоги №7056 від 15.02.2012 р. копії сертифікату суб'єкта оціночної діяльності та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача до Звіту №07С/12/11 від 15.12.2011 р. останній не мав можливості визнати спірне ДТП страховим випадком.
Посилання відповідача на недодання до претензії копії сертифікату суб'єкта оціночної діяльності та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача СПД ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не ґрунтуються на положеннях ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відсутність зазначених документів не здійснювали перешкоди відповідачу у прийнятті рішення, щодо визнання спірного ДТП страховим випадком та визначення оціненого розміру шкоди для здійснення страхового відшкодування, а їх досилання позивачем листом вих. №8556 від 25.04.2012 р. не є підставою для переривання строків визначених п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від моменту направлення позивачем регресної вимоги №7056 від 15.02.2012 р.
Суд відзначає, що відповідно до страхового акту №61424 від 13.12.2011 р. позивачем призначено до виплати суму страхового відшкодування у розмірі 15 851,98 грн. та згідно платіжного доручення №11794 позивач 19.12.2011 р. останній виконав грошове зобов'язання за договором по виплаті страхового відшкодування у зазначеному вище розмірі.
Крім цього, позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою №7056 від 15.02.2012 р. в сумі 15 851,98 грн., однак останній визначив ціну позову у розмірі 15 581,98 грн. та в прохальній частині позовної заяви просив стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у порядку регресу у розмірі 15 581,98 грн.
Оскільки суд розглядає справу по суті в межах заявлених позовних вимог, то з урахуванням відсутності підстав для виходу за межі позовних вимог, такі вимоги суд розглядає у розмірах визначених позивачем у позовній заяві.
Вказаним полісом №АА/2076941, передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза -510 грн.
Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №АА/2076941 підлягає зменшенню на 510,00 грн.
Враховуючи визначені полісом №АА/2076941 розміри лімітів відповідальності та франшизи, розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, а також вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач був зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 15 071,98 грн. (15 581,98 грн. -510,00 грн. франшизи).
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»15 071,98 грн. страхового відшкодування.
В частині стягнення з відповідача франшизи у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з огляду приписів ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(04070, м. Київ, вул. Костянтинівська, буд. 56, офіс 13; код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, код ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування в сумі 15 071 (п'ятнадцять тисяч сімдесят одна) грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 556 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 82 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Є.Б. Куркотова
Рішення підписано 02.07.2012 р.