ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-41/4845-2012 18.06.12
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агріс»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»
Простягнення 38 525,24 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 53 від 21.03.2011 р.;
від відповідача: ОСОБА_2 -дов. № б/н від 28.04.2012 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріс»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»про стягнення 38 525,24 грн. пені у зв'язку з неналежним виконанням умов контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № КФ 0072 від 20 червня 2011 р.
Ухвалою від 17.04.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.05.2012 року.
14.05.2012 позивач через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні 21.05.2012 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 21.05.2012 року надав усні пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 21.05.2012 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.06.2012 року.
В судовому засіданні 18.06.2012 року представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог, відповідно до яких просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подав відзив на позовну заяву відповідно до якої просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
У судовому засіданні 18.06.2012 р. представник відповідача заявив усне клопотання про зменшення судом розміру неустойки, яке суд відхилив на підставі п.3 ч. 1 статті 83 ГПК України, оскільки відповідач належними доказами необхідність зменшення неустойки не обґрунтував.
В судовому засіданні 18.06.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
20.06.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агріс»(продавець) був укладений контракт на поставку майбутнього зерна № КФ0072, відповідно до умов якого продавець у строк до 30 листопада 2011 р. зобов'язувався поставити покупцю 1000,00 тонн кукурудзи загальною вартістю 1 450 000,00 грн., а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його.
Пунктом 1.5 договору сторони погодили, що вартість контракту становить 1 450 000,00 грн.
В розділі 3 договору сторони погодили порядок розрахунків.
Відповідно до п. 3.1 договору, покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту вступу в силу договору застави, передбаченого п. 2.2 контракту та за умови прийняття страховою компанією на страхування посівних площ продавця в повному обсязі, згідно п. 4.5 цього контракту, зобов'язується перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50 % від вартості контракту, передбаченої у пункті 1.5 цього контракту.
Згідно з пунктом 3.2 договору, покупець здійснює наступний платіж у розмірі 20 % від вартості контракту, передбаченої у п. 1.5 контракту не раніше 1 місяця з моменту отримання продавцем першого авансового платежу, на підставі отриманого листа-заявки продавця та позитивного звіту представника покупця про стан посівних площ.
Умовами п. 3.3. встановлено, що остаточний розрахунок у розмірі 30 % від вартості поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання покупцем документів, передбачених в п. 2.3 цього договору.
Відповідно до пункту 3.4 договору, продавець у день надходження авансового і кожного наступного платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму.
Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що у разі порушення покупцем строків оплати, установлених пунктами 3.1, 3.2 та 3.3 цього контракту, покупець сплачує пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов контракту Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріс»поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»зерно кукурудзи кількістю 1 000,00 тонн на загальну суму 1 450 000.00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 315 від 18.10.2011 р., довіреністю № ПО 18/10-04 від 18.10.2011 р. та актом приймання-передачі від 18.10.2011 р.. копії яких містяться в матеріалах справи.
Проте відповідачем були порушені строки оплати вартості товару, зокрема при перерахуванні двох останніх платежів покупцем було порушено пункт 3.3. контракту на поставку зерна майбутнього врожаю № КФ0072 від 20.06.2011 р.
Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд на підставі пункту 5.2 контракту стягнути з відповідача 38 525,24 грн. пені у зв'язку з простроченням останнім строків оплати вартості поставленого товару.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Пунктом 3.3 контракту встановлено, що остаточний розрахунок у розмірі 30 % від вартості поставленої партії товару здійснюється покупцем протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання покупцем документів, передбачених в п. 2.3 цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що продавцем було поставлено товар 18.10.2011 р., проте покупцем залишкова вартість товару була оплачена з порушенням строків, а саме 27.01.2012 р. -200 000,00 грн. та 10.02.2011 р. -235 000,00 грн.
Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 5.2 контракту, нарахував та просить стягнути з відповідача 38 525,24 грн. пені.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.2 контракту на поставку майбутнього зерна № КФ0072 від 20.06.2011 р. встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати, установлених пунктами 3.1, 3.2 та 3.3 цього контракту, покупець сплачує пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період несвоєчасної оплати від вартості простроченого платежу.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов контракту, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 19 315,55 грн.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»(місцезнаходження: 04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Мельникова, 12, кв., код ЄДРПОУ 33307354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріс»(місцезнаходження: 38230, Полтавська обл., Семенівський р-н, село Оболонь, код ЄДРПОУ 32364579) 19 315 (дев'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 55 коп. пені та 806 (вісімсот шість) грн. 96 коп. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено
25.06.2012 р.
Суддя Спичак О.М.