ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/5597-2012 13.06.12
За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»
До: Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Про зобов'язання виконати умови договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 14/1672/09 від 29.12.2009 р.
Суддя Гавриловська І.О.
У судовому засіданні брали участь представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 -дов. № 14/328 від 16.03.12 р.
ОСОБА_2 -дов. № 14-326 від 16.03.12 р.
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»про зобов'язання виконати умови договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 14/1672/09 від 29.12.2009 р.
Ухвалою суду від 03.05.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/5597-2012 та призначено її розгляд на 23.05.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судове засідання 23.05.12 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних документів суду не надав.
Представник відповідача у судовому засіданні 23.05.12 р. проти вимог позивача заперечив.
У зв'язку з неявкою представника позивача та невиконанням ним вимог ухвали суду, господарський суд ухвалою від 23.05.12 р. розгляд даної справи відклав на 13.06.12 р.; повторно зобов'язав позивача виконати вимоги ухвали суду від 03.05.2012 р. № 5011-37/5597-2012; повторно зобов'язав відповідача надати господарському суду письмовий відзив на позов з доказами його направлення на адресу позивача.
13.06.12 р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.
Представник позивача у судове засідання 13.06.12 р. повторно не з'явився, вимог ухвал суду в даній справі не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 24.05.12 р., згідно з яким позивач отримав 30.05.12 р. ухвалу суду від 23.05.12 р.
Представник відповідача у судовому засіданні 13.06.12 р. повторно проти позову заперечив.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення позивачу про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Між НАК «Нафтогаз України»(замовник) та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Мелітопольгаз»(виконавець) був укладений договір про надання послуг з транспортування природнього газу розподільними трубопроводами № 14/1672/09 від 29.12.09 р., згідно з умовами якого за завданням замовника виконавець зобов'язується прийняти природній газ (газ) замовника в пунктах приймання-передачі газу (газорозподільних станціях на магістральних трубопроводах таабо аунктах виміру витрат газу в районах видобутку газу на території України) і протранспортувати газ системою газопроводів, що знаходиться в зоні обслуговування та/або користування виконавця до пунктів призначення (вхідної запріної/відключаючої) арматури газопроводів та/або ГРП споживача, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.
У відповідності до п. 1.2. вищевказаного договору, газ з ресурсів замовника, обсяги якого згідно з плановим розподілом поставок природнього газу доведені до виконавця Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз», реалізується постачальником (ДК «Газ України», ДП «Нафтогазмережі», ТОВ «Газпром збут Україна») для забезпечення потреб споживача (промислових підприємств, підприємств теплоенергетики, ТЕЦ, ТЕМ).
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 3.6.3. договору № 14/1672/09 від 29.12.09 р., виконавець зобов'язується щомісячно, до 8-го числа місяця наступного за звітним, на підставі показів вузлів обліку газу, складати та підписувати із споживачами та постачальниками 3-х сторонні акти про обсяги газу, використані споживачами за звітний місяць, і на підставі цих актів до 10-го числа місяця, що настає за звітним, складати реєстри обсягів реалізації газу постачальниками в розрізі споживачів. Зазначені реєстри, підписані виконавцем та постачальниками, не пізніше 12-го числа місяця. наступного за звітним, надавати замовнику за формою згідно з додатком до цього договору.
Відповідно до п. 4.1. договору № 14/1672/09 від 29.12.09 р., факт надання послуг з транспортування газу споживачам оформлюється замовником і виконавцем шляхом складання акту здачі-прийомки послуг з транспортування газу (акт).
Пунктами 4.2. -4.5. вищевказаного договору встановлено, що акт складається на підставі реєстру обсягів реалізації газу на відповідний місяць; виконавець надає замовнику для підписання акт до 12-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу; сторони до 18-го числа місяця, наступного за звітним підписують акт за місяць, в якому виконавець надав замовникові послуги з транспортування природного газу; акти складаються у двох примірниках по одному для кожної із сторін та є підставою для здійснення розрахунків за даним договором.
Позивач пояснив суду, що сторонами протягом січня -серпня 2010 року належним чином виконувались зобов'язання за договором № 14/1672/09 від 29.12.09 р.
Однак, надіслані позивачем акти за період з вересня до грудня 2010 року, відповідач не підписав.
У відповідності до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р. та зареєстрованого Міністерством юстиції України за № 168/704 від 05.06.95 р., вказані акти здачі-приймання послуг є первинним бухгалтерськими документами, які фіксують та підтверджують господарські операції.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинний документ, який складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення.
Оскільки звітним періодом надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами за договором № 14/1672/09 від 29.12.09 р. є календарний місяць, і саме цим періодом визначається здійснення господарської операції, то акти здачі-приймання послуг повинні бути складені безпосередньо після закінчення місяця надання послуг з транспортування природнього газу розподільними трубопроводами.
Частина 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зобов'язує відображати господарські операції в тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Невиконання вищевказаних вимог законодавства впливає на визначення податкових зобов'язань ВАТ «Мелітопольгаз»
За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»про зобов'язання виконати умови договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 14/1672/09 від 29.12.2009 р., зокрема -зобов'язати Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»виконати умови договору № 14/1672/09 від 29.12.2009 р. про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами в частині підписання актів здачі-приймання послуг з транспортування газу за вересень 2010 р. від 30.09.2010 р., за жовтень 2010 р. від 31.10.2010 р., за листопад 2010 р. від 30.11.2010 р. та за грудень 2010 р. від 31.12.2010 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що при підписанні акту здачі-приймання послуг з транспортування газу сторони лише підтверджують факт надання послуг з транспортування, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за договором № 14/1672/09 від 29.12.2009 р.
Крім того, зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання послуг суперечить встановленим чинним законодавством України способам захисту цивільних прав та інтересів, а також є втручанням в господарську діяльність суб'єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вищезазначеними нормами не передбачено такого способу захисту прав, як підписання акта здачі-приймання послуг з транспортування за договором про надання послуг.
Акт здачі-приймання послуг з транспортування за договором № 14/1672/09 від 29.12.2009 р. є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмету договору, що є лише доказом, а не окремим обов'язком щодо виконання сторонами договірних зобов'язань за даним договором.
Слід зазначити, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматися від їх вчинення.
Таким чином, заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання послуг транспортування природного газу за договором № 14/1672/09 від 29.12.2009 р. (які за своєю природою є лише товарно-супровідними документами) не призводить до поновлення порушеного права позивача та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
Згідно зі статтею 6 Господарського кодексу України, одним із загальних принципами господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Отже, зобов'язання відповідача підписати акти здачі-приймання послуг з транспортування природного газу не тільки суперечить встановленим діючим законодавством способом захисту цивільних прав, а також є втручанням у господарську діяльність суб'єкта господарювання, що як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.09.08 р. у справі № 42/388 та постанові Вищого господарського суду України від 05.04.12 р. у справі № 05-6-42/407.
Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, Господарський суд м. Києві дійшов висновку про необгрунтованість та безпідставність вимог Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз»до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»щодо зобов'язання виконати умови договору про надання послуг з транспортування природного газу розподільними трубопроводами № 14/1672/09 від 29.12.2009 р. шляхом підписання актів здачі-приймання послуг з транспортування природного газу за період з вересня до грудня 2010 року.
За таких обставин, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Мелітопольгаз».
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 525, 526, 530, 625, 629, 901 Цивільного кодексу України, ст. 6, 20, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 12, 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У позові відмовити повністю.
2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 15.06.12 р.
Суддя Гавриловська І.О.