ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/5042-2012 18.06.12
За позовомТовариство з обмеженою відповідальністю «СК «Петроліум»
доПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»
пророзірвання договору
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -ОСОБА_1 (довіреність б/н від 11.03.2010).
Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Петроліум»(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(далі - відповідач, Банк) про розірвання кредитного договору №19\2, укладеного 18.09.2007 між позивачем (позичальник) та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є відповідач (далі -Кредитний договір).
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Кредитного договору та чинного законодавства позичальник виконав свої зобов'язання щодо надання банку в заставу майна, необхідного для забезпечення виконання зобов'язань позивача за Кредитним договором, а також надав Банку усі інші документи, які витребував Банк, тобто виконав всі необхідні умови задля отримання кредиту (чергового траншу). Станом на дату звернення до суду, Банк не виконує взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором щодо видачі кредиту (траншу), тим самим порушує його умови, у зв'язку з чим позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з вимогою розірвати кредитний договір.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що позивач в супереч імперативних вимог статті 54 ГПК України в позовній заяві не навів обставин та не зазначив норм матеріального права, які є підставою для розірвання Кредитного договору. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем не виконуються зобов'язання за Кредитним договором по погашенню кредитних коштів згідно з графіком, визначеним Кредитним договором з січня 2012 року по теперішній час, та не сплачуються проценти за користування кредитом, починаючи з 31.08.2010. Тобто, сам позивач не виконує прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором і у зв'язку з цим просить розірвати Кредитний договір.
23.04.2012 ухвалою господарського суду м. Києва було порушено провадження у справі № 5011-34/5042-2012 та призначено до розгляду на 23.05.2012.
07.05.2012 через відділ діловодства суду представник позивача подав заяву про зміну предмету позову відповідно до частину 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК), в якій просив суд визнати недійсним Кредитний договір № 19/2 від 18.09.2007, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Петроліум»та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк». Суд заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, визнав заяву про зміну предмету позову необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки вказаною заявою одночасно змінюється і предмет, і підстава позову.
У судовому засіданні 23.05.2012 представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволені позовних вимог відмовити. У судове засідання представник позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
23.05.2012 ухвалою господарського суду м. Києва було відкладено розгляд справи № 5011-34/5042-2012 та призначено до розгляду на 06.06.2012.
Розпорядження заступника голови господарського суду м. Києва від 06.06.2012 у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. з 30.05.2012 на лікарняному, справу № 5011-34/5042-2012 передано на розгляд судді Мудрому С.М.
Ухвалою суду від 06.06.2012 справа № 5011-34/5042-2012 призначена до розгляду на 18.06.2012.
Розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва від 11.06.2012 справа № 5011-34/5042-2012 передана на розгляд судді Сташківу Р.Б. у зв'язку з виходом останнього з лікарняного.
Ухвалою суду від 11.06.2012 справа прийнята суддею Сташківим Р.Б. назад до свого провадження.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.09.2007 між товариством з обмеженою відповідальністю «СК «Петролеум»(позичальник) та Закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(відповідач, Банк), був укладений кредитний договір №19\2 (далі -Кредитний договір).
Відповідно до Кредитного договору банк зобов'язаний надати позичальнику кредит у розмірі 51 844 000 грн., за цільовим призначенням на будівництво готельно-культурно-розважального комплексу «Олімп», а позичальник повинен до 28.02.2015 повернути кредит, а також всі нараховані суми відсотків за користування кредитом та комісійної винагороди.
Відповідно до пункту 6.5 Кредитного договору, Кредитний договір діє до повного повернення Позичальником кредиту, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та до повного виконання Позичальником будь-яких інших зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов Кредитного договору.
Листом від 13.02.2008 позивач звернувся до відповідача з пропозицією видати другий транш для продовження процесу будівництва. При цьому в листі відмічається, що 11.10.2007 банком був виданий перший транш з лімітом у 8 000 000 гривень, який був забезпечений залогом. Станом на 13.02.2008 заборгованість позивача по Кредитному договору складає 7 512,00 грн.
Листом від 19.02.2008 позивач повідомив банк про те, що процес будівництва призупинено у зв'язку з невиконанням в строк зобов'язань банку. Також позивач повідомив, що зупиняє виконання своїх зобов'язань по сплаті процентів та комісій, і зобов'язується поновити виконання своїх зобов'язань за умови відкриття фінансування з боку банку.
Відповідач листом від 04.06.2010 вих. № 36-8/224 у відповідь на лист позивача № 31 від 25.05.2010 відносно поновлення фінансування невикористаного ліміту в сумі 19,3 млн.грн. та додаткового фінансування будівництва культурно-розважального комплексу «Олімп»повідомив про те, що відповідно до кредитної політики банку фінансування інвестиційних проектів на будівництво тимчасово не здійснюється.
Листом від 22.11.2010 вих. № 36-20/836 відповідач у відповідь на лист позивача № 73 від 15.11.2010 повідомив, що готов розглядати можливість надання додаткового фінансування позивачу після повного завершення процесу реструктуризації заборгованості підприємств «Веста»перед банком та надання всіх необхідних документів, включаючи і правовстановлюючи документи на предмет іпотеки.
Листами вих. № 46 від 29.12.2010 та № 04 від 24.01.2011 позивач звернув увагу відповідача на надання заявок на отримання траншу на адресу банку, та на необхідність виконання з боку Банку умов Кредитного договору в частині надання траншів.
Враховуючи вищевикладені перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на нижчезазначене.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 638 ЦК України, передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 2 статті 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Судом встановлено, що позивачем та відповідачем в належній формі було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, а саме визначено:
- предмет договору: надання кредитних ресурсів у сумі 51 844 000 грн. (п. 2.1 Кредитного договору);
- відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 14 відсотків річних (п. 3.2. Кредиттного договору);
- цільове призначення кредиту -на будівництво готельно-культурно-розважального комплексу «Олімп»(п.2.3. Кредитного договору);
- умови надання кредиту: за умови наявності власних кредитних ресурсів у банку, шляхом поетапно (траншами) надання в залежності від наданого Позичальником майна, достатнього для забезпечення кредиту на підставі заявки клієнта (п.2.1 та п.3.1 Кредитного договору).
Відповідно до частини 1 статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, відповідно до частини 2 статті 652 ЦК України розірвання договору допускається у зв'язку з істотною зміною обставин, які сторони не могли передбачити до укладання договору або настання яких не могла упередити зацікавлена сторона.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розірвання Кредитного договору в судовому порядку з огляду на відсутність обставин, одночасна наявність яких відповідно до положень ч. 2 ст. 652 ЦК України, є обов'язковою для розірвання договору в судовому порядку.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено, що кредитні правовідносини між позивачем та відповідачем тривають з 18 вересня 2007 року. На розгляд суду позивач надав окремі листи, що підтверджують існування кредитних правовідносин у сторін, що базуються на Кредитному договорі.
Посилання Позивача на відмову банку в наданні кредиту з огляду на зміну кредитної політики банку станом на 04.06.2010 (дата відповіді на лист позивача № 31 від 25.05.2010), не може братися судом до увагу як доказ наявності одночасно чотирьох обставин, визначених ч. 2 ст. 652 ЦК України.
Крім того, судом також враховано те, що умовами кредитування позивача відповідно до Кредитного договору є обов'язкова наявність власних кредитних ресурсів у відповідача та надання майна позивачем, достатнього для забезпечення кредиту на підставі заявки клієнта (п. 2.1. та 3.2. Кредитного договору).
З огляду на зазначені норми Кредитного договору, суд не оцінює посилання позивача як істотну зміну обставин, які сторони не могли передбачити до укладання договору або настання яких не могла упередити зацікавлена сторона.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.2012
СуддяСташків Р.Б.