Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "27" червня 2012 р. Справа № 3/5007/651/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Машевської О.П.
при секретарі судового засідання: Кобилінському К.П.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - предст. за дов. №ЦУПП-103 від 18.06.12 р. (паспорт серії МЕ 327066 вид. Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві) ( в засіданні суду 19.06.12р. та 27.06.12р.)
від відповідача: ОСОБА_2 - предст. за дов . № 1025/11 від 18.06.12 р. (паспорт серії ВМ 368247 вид. Коростенським МРВ УМВС України в Житомирській обл.) ( в засіданні суду 19.06.12р.)
У судовому засіданні 19.06.12року в порядку статті 77 ГПК України оголошувалась перерва до 14:30 год. 27.06.12 року
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Державне підприємство "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" (м.Київ) до Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" (м.Коростень) про зобов'язання укласти правочини
06 червня 2012 року позивач Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» звернувся з позовом до суду, у якому просить зобов'язати відповідача Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" укласти з ним Договір поставки щебеневої продукції без застосування процедур, передбачених Законом України «Про здійснення державних закупівель» з метою виконання плану матеріально-технічного забезпечення залізниць на 2012 рік з правом пролонгації такого договору на наступні роки.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовляється від укладання договорів на поставку щебеневої продукції, чим зриває виконання планів матеріально - технічного забезпечення на 2012 рік та наказу Укрзалізниці від 25.10.2011 року № 6-Ц/КомТ.
Доводить, що в межах єдиного виробничо-технічного комплексу Укрзалізниці позивач, як підприємство виробник щебеневої продукції та відповідач, як виробник залізобетонних шпал, не зобов'язані застосовувати Закон України «Про здійснення державних закупівель».
До початку розгляду справи по суті позивач заявив усне клопотання оголосити в засіданні суду перерву для подання заяви про зміну предмету позову у цій справі. Клопотання судом задоволено.
Після оголошеної в засіданні суду перерви 27.06.2012 року позивачем подано до господарського суду заяву про зміну предмету позову за вих. № ЦУПП-8/2580 від 27.06.2012 року , в якій останній просить вважати укладеними між сторонами Додаткову угоду № 3 та Додаткову угоду № 4 з відповідними специфікаціями до договору поставки № ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010 року в запропонованій ним редакції.
Відповідно до ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
При цьому, зміна предмета або підстав позову за заявою позивача допустима, якщо при цьому не порушено процесуальних прав відповідача, передбачених статтями 22 і 23 ГПК, і відповідачеві було надано можливість подання доказів щодо нового предмета або підстав позову та наведення його доводів у судовому засіданні. Волевиявлення позивача повинно викладатись у письмовій формі. ( п. 7 Постанови ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення").
З врахуванням вище викладеного, господарський суд, перевіривши наявність у представника позивача ОСОБА_1 права на зміну предмету позову, приймає заяву про зміну предмету позову № ЦУПП-8/2580 від 27.06.2012 року до розгляду до винесення рішення у справі.
В засіданні суду 27.06.12 року позивач надав також докази належного повідомлення відповідача про зміну предмету позову у справі до початку продовження судового засідання у справі.
Представник відповідача в засідання суду 27.06.12 року не з'явився , хоча про оголошену перерву був повідомлений під розписку. За наведених обставин судом враховується, що у разі присутності сторони в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК , є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання, в даному випадку, продовження судового засідання ( п. 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
В судовому засіданні 27.06.12 року представник позивача змінені позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.
У письмовому відзиві на позовні вимоги в першій редакції ( вих. № 1024/11 від 18.06.2012 року відповідач заперечує проти їх визнання, посилаючись на те, що засновником і єдиним акціонером юридичної особи є держава в особі Міністерства інфраструктури , а тому товариство не входить до сфери управління Укрзалізниці, накази та положення якої не розповсюджуються на його господарську діяльність. Оскільки державна частка у статутному капіталі товариства складає 100% закупівля товарів на суму, що дорівнює або перевищує 100 тис. грн. здійснюється виключно за умовами Закону України "Про здійснення державних закупівель" . У доповненні до відзиву на позовну заяву за вих. № 1098/11 від 27.06.2012 року відповідача підтверджує, що при виробництві залізобетонних шпал однією із складових є щебінь фракції 5-20 або 5-25 потреба якого складає 100 тис. тон, що в грошовому виразі перевищує 100 тис. грн. Основним споживачем залізобетонних шпал, які виготовляються товариством є Залізниці України, що постачаються через позивача - ДП " Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України".
Водночас відповідач правом подання відзиву на заяву про зміну предмету позову - не скористався.
Оскільки згідно ч. 3 ст. 4-3 ГПК України господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
В засіданні суду представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, подані додаткові матеріали, оцінивши всебічно, повно і об'єктивно обставини справи в сукупності, господарський суд,
Правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, визначаються Законом України «Про залізничний транспорт» (далі -Закон) , який регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу.
Відповідно до ч.5 ст. 4 Закону управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), підпорядкованим центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту.
Центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту є Міністерство інфраструктури України, положення про яке затверджене Указом Президента України від 12.05.2011 № 581 (Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 391/2012 від 13.06.2012).
Згідно цього Положення, Мінінфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері, зокрема, залізничного транспорту.
Відповідно до покладених на нього завдань Мінінфраструктури України забезпечує взаємодію підприємств різних видів транспорту, вантажовласників, експедиторських структур щодо організації та своєчасного забезпечення в повному обсязі перевезень вантажів, а також задоволення потреб населення в пасажирських перевезеннях; здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур тощо.
Державна адміністрація залізничного транспорту України (далі - Укрзалізниця), відповідно до Положення, затвердженого Постановою КМУ від 29 лютого 1996 р. N 262 ( з останній редакції постанови КМУ N 528 від 13.06.2012 ) є органом управління залізничним транспортом загального користування, підвідомчим Мінінфраструктури.
Укрзалізниця у своїй діяльності керується, зокрема, наказами Мінінфраструктури та цим Положенням.
До сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінінфраструктури.
Перелік таких підприємств затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 07.09.2011 № 351 "Щодо підприємств, установ і організацій залізничного транспорту, які для оперативного централізованого управління процесом перевезень у внутрішньому і міжнародному сполученні та регулювання виробничо-господарської діяльності залізниць у сфері організації цього процесу підпорядковуються Державній адміністрації залізничного транспорту України".
Одним із основних завдань Укрзалізниці (п. 3 Положення) є організація злагодженої роботи залізниць і підприємств з метою задоволення потреб суспільного виробництва і населення в перевезеннях. У зв'язку з чим, Укрзалізниця сприяє забезпеченню потреб залізничного транспорту у матеріально-технічних та паливно-енергетичних ресурсах.
Окрім того, Укрзалізниця здійснює функції з управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності та закріплене за підприємствами, в частині затвердження статутів (положень) підприємств
Укрзалізниця в межах своєї компетенції видає накази, обов'язкові для виконання залізницями та підприємствами, які входять до сфери управління Укрзалізниці, організує та контролює їх виконання ( п.6 Положення).
Як обумовлено у ст.10 Закону України «Про залізничний транспорт» економічні взаємовідносини між залізницями, іншими підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, пов'язаними з організацією та забезпеченням процесу перевезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до зазначеного порядку.
Окрім того, Кабінет Міністрів України щорічно встановлює Укрзалізниці державне замовлення, зокрема, щодо введення нових потужностей, модернізації технічних засобів, порядку і розмірів виділення необхідних для цих потреб коштів з Державного бюджету України ( ч. 12 ст. 10 Закону України "Про залізничний транспорт").
Зазначене випливає зі статті 11 цього Закону про те, що залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують безпеку руху поїздів , під якою розуміють комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безаварійної роботи та утримання в постійній справності залізничних споруд, колій, рухомого складу, обладнання, механізмів і пристроїв.
Так, наказом Укрзалізниці № 380-Ц від 30.12.1999р. зобов'язано підприємства залізничного транспорту здійснювати централізоване придбання матеріалів верхньої будови колії, обладнання та запасних частин, колійних машин та механізмів , виготовлення дослідних зразків верхньої будови колії для потреб колійного господарства залізниць України безпосередньо через Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Наказом Укрзалізниці № 142-Ц від 17.02.12010 року (зі змінами, внесеними наказом № 220- Ц від 25.03.2010 року визначено, що централізована закупівля матеріально-технічних ресурсів для забезпечення потреб підприємств залізничного транспорту здійснюється через ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", у порядку, визначеному законодавством та наказами Укрзалізниці з подальшою передачею матеріально-технічних ресурсів підприємствам залізничного транспорту на підставі відповідних договорів.
Порядок централізованого матеріально-технічного забезпечення передбачає щорічне затвердження наказами Укрзалізниці контрольних завдань централізованого матеріально-технічного забезпечення залізниць через ДП "УПП УЗ", якими встановлюється найменування матеріально-технічних ресурсів, які будуть закуповуватись протягом року та розмір передбаченого на це фінансування.
Наказом Укрзалізниці від 25.10.2011 року № 6-Ц/КомТ затверджено Тимчасові контрольні завдання централізованого матеріально-технічного забезпечення на 2012 рік.
Відповідно до вище викладеного, закупівля та постачання матеріально-технічних ресурсів підприємствами залізничного транспорту підприємствам залізничного транспорту здійснюється на підставі укладених між ними договорів та відповідно до затверджених Укрзалізницею контрольних завдань на відповідний рік.
Як встановлено судом, позивач, відповідно до Статуту, віднесений до сфери управління Державної адміністрації залізничного транспорту України ( а. с. 34).
Метою діяльності ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України " є задоволення потреби залізниць та підприємств залізничного транспорту у видобуванні, виготовленні та постачанні щебеню, піску, гравію, шпал, брусів стрілочних переводів, опор контактної мережі, інших залізобетонних виробах та матеріально - технічних ресурсах здійснення господарської комерційної діяльності отримання на цій підставі прибутку.
Предметом діяльності підприємства, серед іншого, є виробництво щебеню фракційного, піску, гравію та матеріально-технічне забезпечення підприємств, організацій та установ залізничного транспорту та інших споживачів .
Підприємство здійснює свою діяльність на основі і відповідно до чинного законодавства України, наказів Міністерства транспорту та зв'язку та Укрзалізниці, а також Статуту ( п.3.2).
Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів ( п.3.7).
При визначенні стратегії господарської діяльності підприємство повинно враховувати державні контракти, державні замовлення, договірні зобов'язання та розпорядчі документи Укрзалізниці. Доведені у встановленому порядку державні контракти і державні замовлення є обов'язковими до виконання ( п. 6.2.1).
Підприємство відповідно до державного контракту та державного замовлення, укладених договорів забезпечує виробництво та поставку продукції та товарів, забезпечує організацію виробництва та реалізацію залізобетонної продукції для потреб залізничного транспорту ( п. 6.2.2).
Позивач ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України " є власником Спеціального дозволу нам користування надрами № 4742 від 22.10.2008 року на Пенізевицькому-1 родовищі, що знаходиться у Малинському районі Житомирської області зі строком дії до 23.10.2018 року ( а с. 64).
Його структурним підрозділом є Пенізевицьке кар'єроуправління , що знаходиться у селищі міського типу Гранітне Малинського району Житомирської області ( а.с. 20).
Як встановлено судом, відповідач Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод залізобетонних шпал" ( до перейменування - ВАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал") є правонаступником Державного підприємства "Коростенський завод залізобетонних шпал", засновником якого є держава в особі Міністерства інфраструктури України, що є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України ( а. с. 74 на звороті).
Предметом діяльності товариства, серед іншого, є виробництво та реалізація залізобетонних шпал, залізобетонних брусів стрілочних, стрілочних переводів, залізобетонних лотків для водовідведення, фундаментальних блоків, іншої продукції із залізобетону, промислових та будівельних матеріалів.
У п. 4.2 Статуту товариства зазначено, що управління ним здійснюється з врахуванням особливостей, визначених Законом України "Про управління об'єктами державної власності".
Відповідач, заперечуючи проти позову доводить, що безпосередньо підпорядковується Міністерству інфраструктури, як єдиному засновнику та акціонеру, а тому не входить до сфери управління Укрзалізниці, накази та положення якої не зобов'язаний виконувати.
Судом встановлено, що згідно Спеціального витягу з ЄДР від 07.06.2012 року за № 13992610 до цього реєстру не внесено відомості про центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному фонді юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків ( а с. 17 - на звороті). Міністерство інфраструктури України внесено до цього реєстру у графу " перелік засновників (учасників) юридичної особи".
Відповідно до змісту ст. 3 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" корпоративні права, що належать державі у статутному капіталі ПАТ "Коростенський завод залізобетонних шпал" дійсно є об'єктом управління державної власності.
Однак, за змістом ст. 4 цього Закону , суб'єктами їх управління можуть бути, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління), органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами.
Як встановлено судом Міністерство транспорту України ( правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України) наказом від 09.07.2002 року за № 459 з метою забезпечення проведення єдиної технічної політики щодо подальшого виведення колійного господарства на світовий рівень оперативно підпорядкувало Укрзалізниці відкриті акціонерні товариства "Коростенський завод ЗБШ" ( відповідач), " Кременчуцький завод ЗБШ", та "Гніванський завод СЗБ".
Цим наказом покладено на Укрзалізницю відносно цих підприємств наступні функції управління: проведення єдиної технічної та цінової політики на підприємствах, здійснення заходів щодо формування замовлень підприємств та забезпечення підприємств матеріалами, запасними частинами, проведення організації тендерних комісій та конкурсів відповідно до вимог чинного законодавства.
З врахуванням вище викладеного, сторони спору є підприємствами залізничного транспорту загального користування, підпорядкованими одному органу державного управління - Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці), що спростовує доводи відповідача в цій частині.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що укладення договорів на закупівлю товарів, в тому числі, щебеневої продукції , яку виробляє позивач, він зобов'язаний здійснювати в порядку та на умовах Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Як доводить позивач, на підставі контрольних завдань Укрзалізниці , він здійснює централізовані закупівлі наступних товарів: матеріали верхньої будови колії - шпали залізобетонні, бруси перевідні, бруси залізобетонні, шпали дерев'яні, прогонові споруди, арматура, цемент, дріт сталевий діаметром 5 мм, лист Б-ПН-0-6*1500*6000 345-16ГС, пісок , та ін. Закупівлю вище зазначених товарів, крім щебеневої продукції, виробником якої позивач є сам, здійснює відповідно до Закону України "Про здійснення державних закупівель".
Натомість вироблену ним щебеневу продукцію він постачає на залізниці та інші підприємства залізничного транспорту за відповідними прямими договорами поставки без застосування положень цього Закону.
Наведене дає підстави суду дійти висновку, що підприємства залізничного транспорту, зокрема, залізниці, які мають потребу у придбані залізобетонних шпал, виробником яких є відповідач, не можуть самостійно закуповувати останні у нього, а лише через позивача. Зазначене визнає і сам відповідач. Таким чином, у відносинах закупівлі залізобетонних шпал позивач є покупцем останніх, а відповідач їх постачальником.
З іншого боку, позивач є виробником щебеневої продукції, яка є складовою виробництва відповідачем залізобетонних шпал, а відтак, належним постачальником цієї продукції відповідачу як покупцю в межах єдиного виробничо - технологічного комплексу ( у сфері залізничного транспорту).
З врахуванням вище викладеного та відповідно до ч.1 ст. 176 ГК України господарський суд, дійшов висновку, що між Укрзалізницею, ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» та ПАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал» виникають організаційно-господарські правовідносини, а між самими сторонами - договірні правовідносини, однак в межах єдиного виробничо - технологічного комплексу, який дозволяє забезпечити матеріально - технічними ресурсами залізниці та підприємства залізничного транспорту, що їх , власне, і виробляють.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та ст. 35 ГПК України обов'язковим для врахування при вирішення цього спору є також рішення господарського суду м. Києва від 08.02.2011 року у справі № 18/31, яким визнано право ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» в межах єдиного виробничо-технологічного комплексу Укрзалізниці здійснювати забезпечення матеріально-технічними ресурсами Донецьку, Львівську, Одеську, Південну, Південно-Західну та Придніпровську залізниці, ВАТ «Гніванський завод спецзалізобетону», ВАТ «Коростенський завод залізобетонних шпал», ДП «Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал» згідно із наказами Укрзалізниці про централізоване матеріально - технічне забезпечення через Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України" ( а с. 58 ).
Стосовно права сторін спору укладати прямі договори поставки, а також додаткові угоди до них, без застосування Закону України "Про здійснення державних закупівель" , який відповідач вважає обов'язковим для нього в межах єдиного виробничо - технологічного комплексу, господарський суд враховує наступне.
На виконання Тимчасових контрольних завдань централізованого матеріально-технічного забезпечення на 2012 рік, затверджених наказом Укрзалізниці від 25.10.2011 року № 6-Ц/КомТ ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» направило супровідним листом від 23.04.2012 року за вих. № 8/1651/1 відповідачу для підписання додаткові угоди №№ 3 та 4 до договору поставки № ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010 року.
Судом встановлено, що Договір поставки № ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010 року було укладено в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1360 «Про особливості закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень» ( втратила чинність на підставі постанови КМУ від 28 липня 2010 р. N 666), тобто, до введення в дію Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 01.06.2010 № 2289-VI - 30.06.2010 року.
Так, Постановою КМУ № 1360 було установлено, що відповідно до пункту 6 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. N 921 , закупівля товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення процесу залізничних перевезень, підприємствами залізничного транспорту загального користування, які належать до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку, у підприємств, установ та організацій єдиного виробничо-технологічного комплексу залізничного транспорту, які беруть участь у забезпеченні процесу залізничних перевезень, за переліком згідно з додатком здійснюється за процедурою закупівлі в одного учасника без погодження з Міністерством економіки.
У зазначеному переліку значаться як позивач, так і відповідач.
Відповідно до Договору поставки № ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010 року позивач взяв на себе зобов'язання поставити та передати у власність відповідачу щебінь з природного каменю фракції 5-25 мл , вироблений на кар'єроуправлінні ДП "УПП УЗ" згідно специфікації, як невід'ємної його частини.
Сторони домовились, що Договір діє до 31.12 .2014 року, а його умови можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є невід'ємною частиною.
П. 6.6 діючого Договору поставки сторони домовились, що сума договору може змінюватись шляхом підписання додаткових угод до даного Договору. Ціна товару , з якої визначається сума договору, вказується у специфікації № 1.
31 грудня 2010 року сторони уклали додаткову угоду № 1 відповідно до якої домовились додати до Договору поставки специфікацію № 2 на 2011 рік на суму 8 574 000,00 грн. ( в т. ч. ПДВ) та визначили, що дана додаткова угода набуває чинності з 1 січня 2011 року та діє до 31.12.2011 року.
05 липня 2011 року сторони уклали додаткову угоду № 2 відповідно до якої внесли зміни у п. 17 Договору, що визначає поштові та банківські реквізити сторін. Всі інші умови Договору залишились незмінними.
На дату винесення рішення у справі докази дострокового розірвання зазначеного Договору сторонами або судом, а також визнання його недійсним - відсутні, що зумовлює застосування до нього положень ст. 204 ЦК України.
Оскільки сторони врегулювали суму договору (ціну товару) виключно по 31.12.2011 року, позивач, як сторона договору, звернувся до відповідача укласти додаткові угоди № № 3 та 4 до Договору , з метою подальшою врегулювання договірних відносин на 2012 рік листом від 23.04.2012 року за вих. № 8/1651/1 .
Як довів позивач, незважаючи на відсутність погодженої сторонами суми договору та ціни товару на поточний 2012 рік, фактичне відвантаження відповідачу щебеневої продукції мало місце протягом січня - травня 2012 року, що підтверджується залізничними накладними.
Згідно зі ст. 188 ГК сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно з ч.3 ст.181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
Відповідач у термін, визначений законом, на пропозицію позивача щодо укладання додаткових угод відповіді не надіслав, проекти додаткових угод не підписав та письмово не обґрунтував своєї відмови підписати зазначені додаткові угоди .
Лише після звернення позивача до суду , відповідач пояснює причини своєї відмови підписати додаткові угоди, посилаючись на необхідність застосовувати процедури, передбачені Законом України «Про здійснення державних закупівель» при їх укладенні.
Однак господарським судом заперечення відповідача в цій частині відхиляються як необгрунтовані, насамперед з тих підстав, що Закон України «Про здійснення державних закупівель» не надав зворотної дії в часі своїм нормам відносно укладеного між сторонами Договору поставки зі строком дії до 31.12.2014 року.
По-друге, з врахуванням змісту ст. 173 та ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують та змінюються господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
У ч.1 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
Згідно ч. 3 цієї статті у разі зміни договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну законної сили.
Оскільки Договір поставки було укладено сторонами без застосування положень Закону України " Про здійснення державних закупівель", то внесення змін до нього також не потребує застосування його положень.
Стосовно форми внесення змін до Договору поставки.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Як встановлено судом, у п. 13.1 Договору поставки сторони обумовили, що умови цього Договору можуть бути змінені та доповнені за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових письмових угод, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 14.2 Договору всі зміни, доповнення та додатки до даного Договору мають юридичну силу, якщо підписані уповноваженими представниками сторін.
Наведене свідчить, що сторони визначили для себе формою внесення змін та доповнень до Договору поставки - додаткову письмову угоду.
Відповідно до ст. 649 ЦК України та ст. 187 ГК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладанні договору, вирішуються судом у разі, якщо укладання такого договору є обов'язковим для сторін на підставі закону або сторони погодилися передати вирішення такого спору суду.
Судом встановлено, що Укрзалізниця, в межах повноважень, наданих їй Законом України «Про залізничний транспорт» та Положенням про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, визначила перелік матеріально-технічних ресурсів, які мають бути закуплені залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту загального користування централізовано через ДП «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», а тому укладання відповідних договорів та додаткових угод з останнім є обов'язковим для них, в тому числі, для відповідача.
Судом також враховується, що приписи зазначених правових норм підлягають застосуванню не тільки на стадії переддоговірного спору, що виник при укладенні договору вперше, але й на стадії спору, що виник при внесенні змін та доповнень до нього.
Судом враховується , що між сторонами розбіжності при укладенні додаткових угод №№ 3 та 4 до Договору поставки не виникли, оскільки відповідач взагалі ухилився від їх укладення , незалежно від викладених позивачем умов таких угод. Правом подати заперечення щодо змісту умов додаткових угод - відповідач не скористався.
У частині 2 статті 187 ГК України зазначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
Згідно частини 5 статті 187 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено, договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Вимоги до резолютивної частини рішення суду у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, викладені у ст. 84 ГПК України.
У Постанові Вищого господарського суду від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" рекомендується викладати резолютивну частину суду наступним чином:
- у рішенні зі спору, що виник при укладенні або зміні договору, - рішення з кожної спірної умови договору у вигляді конкретного формулювання відповідної умови (розділу, пункту, підпункту) договору ( п. 9.8) ;
- у рішенні про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект цього договору, наприклад: "Вважати договір (найменування договору) укладеним на умовах поданого (найменування позивача) проекту цього договору", а в разі необхідності - з викладенням у рішенні умов (пунктів) договору повністю або в певній частині ( п. 9.9).
Відповідно до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Оскільки , як вже судом зазначено, сторони домовились зміни да доповнення до Договору поставки оформляти додатковими угодами, господарський суд погоджується з позовними вимогами позивача у повному обсязі та укладає додаткові угоди №№ 3 та 4 до Договору поставки № ЦУПП-10/0005 /10 від 25.01.2010 року між сторонами.
У зв'язку з цим, укладення сторонами цих угод додатково - не вимагається.
За приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд , -
1. Позов задовольнити.
2. Вважати укладеними між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» та Публічним акціонерним товариством «Коростенський завод залізобетонних шпал» Додаткову угоду № 3 та Додаткову угоду № 4 з відповідними специфікаціями до Договору поставки № ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010 року на умовах поданих Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» проектів цих угод в наступній редакції:
" Додаткова угода № 3
до договору поставки №ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010р.
ПОСТАЧАЛЬНИК: Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», в особі начальника Павловського Євгенія Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та
ПОКУПЕЦЬ: Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод залізобетонних шпал», в особі голови правління Куницького Василя Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої, а разом Сторони уклали цю Додаткову угоду № 3 (надалі Додаткова угода) до договору №ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010р. (надалі -Договір) про наступне:
1. Включити до Договору Специфікацію № 3 на суму 1 429 000,00 грн. (один мільйон чотириста двадцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 285 800,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.), що разом становить -1 714 800,00 грн. (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.).
2. Внести зміни до пунктів 6.1., 6.3 договору та викласти їх у наступній редакції:
«6.1. Покупець оплачує поставлений Постачальником Товар за ціною, вказаною в Специфікаціях.»
«6.3. Загальна сума Договору складає 13 907 885,40 грн. (тринадцять мільйонів дев'ятсот сім тисяч вісімсот вісімдесят п'ять грн. 40 коп.), крім того ПДВ 20% - 2 781 577,08 грн. (два мільйони сімсот вісімдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят сім грн. 08 коп.), що разом становить -16 689 462,48 грн. (шістнадцять мільйонів шістсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят дві грн. 48 коп.), в тому числі:
по специфікації № 1 в частині виконаних зобов'язань за 2010р. -5 333 885,40 грн. (п'ять мільйонів триста тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять грн. 40 коп.), крім того ПДВ 20% - 1 066 777,08 грн. (один мільйон шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім грн. 08 коп.), що разом становить -6 400 662,48 грн. (шість мільйонів чотириста тисячі шістсот шістдесят дві грн. 48 коп.);
по специфікації № 2 на 2011р. -7 145 000,00 грн. (сім мільйонів сто сорок п'ять тисяч грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 1 429 000,00 грн. (один мільйон чотириста двадцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.), що разом становить -8 574 000,00 грн. (вісім мільйонів п'ятсот сімдесят чотири тисячі грн. 00 коп.);
по специфікації № 3 в частині поставок на 2012р. -1 429 000,00 грн. (один мільйон чотириста двадцять дев'ять тисяч грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 285 800,00 грн. (двісті вісімдесят п'ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.), що разом становить -1 714 800,00 грн. (один мільйон сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.).
3. Специфікація № 2 втрачає чинність з 01.01.2012р. в частині невиконаних зобов'язань.
4. Пункт 16.2. Договору викласти в наступній редакції:
«16.2. Даний Договір діє з моменту його підписання до 31.12.2014 року з правом його пролонгації на наступні роки.»
5. Інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
6. Дану Додаткову угоду укладено в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.
7. Дана Додаткова угода вступає в силу з дня набрання чинності рішення суду, після чого стає невід'ємною частиною Договору, та поширюється на відносини, які виникли з 01.01.2012 р."
" Додаткова угода № 4
до договору поставки №ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010р.
ПОСТАЧАЛЬНИК: Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України», в особі начальника Павловського Євгенія Анатолійовича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та
ПОКУПЕЦЬ: Приватне акціонерне товариство «Коростенський завод залізобетонних шпал», в особі голови правління Куницького Василя Івановича, що діє на підставі Статуту, з іншої, а разом Сторони уклали цю Додаткову угоду №4 (надалі Додаткова угода) до договору №ЦУПП-10/0005/10 від 25.01.2010р. (далі -Договір) про наступне:
1.У зв'язку зі зміною ціни включити до Договору Специфікацію №4 на суму
718 575,00 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 143 715,00 грн. (сто сорок три тисячі сімсот п'ятнадцять грн. 00 коп.), що разом становить -862 290,00 грн. (вісімсот шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто грн. 00 коп.).
2.Пункт 6.3 Договору викласти у наступній редакції:
«6.3. Загальна сума Договору складає 11 403 922,50 грн. (одинадцять мільйонів чотириста три тисячі дев'ятсот двадцять дві грн. 50 коп.), крім того ПДВ 20% - 2 280 784,50 грн. (два мільйони двісті вісімдесят тисяч сімсот вісімдесят чотири грн. 50 коп.), що разом становить -13 684 707,00 грн. (тринадцять мільйонів шістсот вісімдесят чотири тисячі сімсот сім грн. 00 коп.), в тому числі:
по специфікації № 1 в частині виконаних зобов'язань за 2010р. - 5 333 885,40 грн. (п'ять мільйонів триста тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять грн. 40 коп.), крім того ПДВ 20% - 1 066 777,08 грн. (один мільйон шістдесят шість тисяч сімсот сімдесят сім грн. 08 коп.), що разом становить -6 400 662,48 грн. (шість мільйонів чотириста тисяч шістсот шістдесят дві грн. 48 коп.);
по специфікації № 2 в частині виконаних зобов'язань за 2011р. - 4 641 106,20 грн. (чотири мільйони шістсот сорок одна тисяча сто шість грн. 20 коп.), крім того ПДВ 20% - 928 221,24 грн. (дев'ятсот двадцять вісім тисяч двісті двадцять одна грн. 24 коп.), що разом становить -5 569 327,44 грн. (п'ять мільйонів п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч триста двадцять сім грн. 44 коп.);
по специфікації № 3 в частині виконаних поставок за 2012р. -710 355,90 грн. (сімсот десять тисяч триста п'ятдесят п'ять грн. 90 коп.), крім того ПДВ 20% - 142 071,18 грн. (сто сорок дві тисячі сімдесят одна грн. 18 коп.), що разом становить -852 427,08 грн. (вісімсот п'ятдесят дві тисячі чотириста двадцять сім грн. 08 коп.);
по специфікації № 4 в частині поставок з 01.04.2012р. -718 575,00 грн. (сімсот вісімнадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.), крім того ПДВ 20% - 143 715,00 грн. (сто сорок три тисячі сімсот п'ятнадцять грн. 00 коп.), що разом становить -862 290,00 грн. (вісімсот шістдесят дві тисячі двісті дев'яносто грн. 00 коп.).
3.Специфікація № 3 втрачає чинність в частині невиконаних зобов'язань з 01.04.2012р.
4.Інші умови вищевказаного Договору, не порушені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними, і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання.
5.Дану Додаткову угоду укладено в двох оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін.
6.Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною вищевказаного договору.
7.Дана Додаткова угода вступає в силу з дня набрання чинності рішення суду, після чого стає невід'ємною частиною Договору, та поширюється на відносини, які виникли з 01.04.2012 р."
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Коростенський завод залізобетонних шпал» (інд. 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Маяковського, 78, код ЄДРПОУ 00282406) на користь Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (інд. 03038, м. Київ, вул. Федорова, 32, код ЄДРПОУ 24249750) - 1073,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02 липня 2012 року
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати: 1 - у справу, 2 - позивачу ( на вимогу нарочним) , 3 - відповідачу - рек. з повідомл.