26.06.12р. Справа № 40/5005/4169/2012
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпро", м. Дніпропетровськ
до Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Позитрон GmbН", м.Жовті Води
про стягнення 312 028,73 грн.
Суддя Красота О.І.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2 дов. № 42 від 30.12.2011 року;
від відповідача: ОСОБА_3 дов. № 379 від 11.04.2012 року;
від третьої особи: не з'явився;
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Дніпро" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 і просить стягнути 312 028 грн. 73 коп. та судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 11.05.2012р. залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Позитрон GmbН".
Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, 29.05.2012 року подав заяву про застосування позовної давності та відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та в позові просить відмовити.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла. Витребувані судом документи не представила. Через представника Позивача надала пояснення, відповідно до яких підтверджує вказані факти викладені у позовній заяві та отримання коштів від Позивача, претензій до Позивача та Відповідача не має, просить розглянути справу без участі його представника.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Третьої особи, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 34), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.
Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.
У відповідності до вимог ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Дніпро», відповідно до 1.1, 1.2 Статуту зареєстрованого державним реєстратором 11.08.2011 року запис № 12241050042002287, є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпро»(а.с. 24).
14.12.2010 року між Позивачем (далі-Страховик) та ТОВ «Позитрон GmbН»(далі-Страхувальник) було укладено договір страхування вантажу, предметом страхування являються майнові інтереси Страхувальника, які не суперечать діючому законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим вантажем, який належить ТОВ «Позитрон GmbН», який перевозиться у відповідності з Контрактом „16-2010 від 15.10.2010р. (умови контракту СІР) між Страхувальником та ТОВ НПП „Доза", вартістю 1 364 480, 00 руб., в розмірі 110 процентів його вартості, що складає страхову суму 1 500 928,00 російських рублів на умовах, які передбачені даним Договором, Правилами №40/2 від 15.11.2006р. ВАТ СК „Дніпро", з умовами страхового покриття „А" та JNCOTERMS2000.
Відповідно до п.2.1 Договору, дані про вантаж: найменування вантажу -радіометр забруднення поверхонь альфа та бета активними речовинами РЗБА -04-04М (ісп.42) в -зборі 1 комплект.
01.02.2010 року між Відповідачем (далі-Експедитор) та ТОВ «Позитрон GmbН»(далі-Замовник) було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та транспортно-експедиційні послуги №0102-1, відповідно до умов якого Експедитор прийняв на себе зобов'язання по безпечному перевезенню вантажів ТОВ «Позитрон GmbН», в тому числі і, застрахованого як вантаж ТОВ «Позитрон GmbН»14.12.2010 року, радіометра забрудненості поверхонь альфа і бета активними речовинами РЗБА-04-04М (вик. 42) в зборі - 1 комплект.
Відповідно до умов зазначеного договору у своїх взаємовідносинах сторони керуються діючими в Україні «Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні», затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року за № 363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України за №128/2568, Законом України «Про транспортно-експедиційну діяльність»№1955-15, «Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів», від 19.05.1956 року, митною «Конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП/ТІК», Цивільним кодексом України.
Відповідно до п. 3.1. вказаного Договору, Експедитор для завантаження грузу повинен був надати рухомий склад у технічно справному стані.
19.12.2010 року з причин короткого замикання в системі електрообладнання автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, який було надано СПД ОСОБА_1 для перевезення вантажу ТОВ «Позитрон GmbН»відповідно до умов зазначеного договору перевезення вантажів, виникла пожежа на території Росії в м.Суджа Курської області, внаслідок якої було повністю знищено вантаж - радіометр забрудненості поверхонь альфа і бета активними речовинами РЗБА-04-04М (вик. 42) в зборі - 1 комплект, застрахований Позивачем, як вантаж згідно Договору страхування № 127 від 14.12.2010 року.
Вказане підтверджується висновком від 28.12.2010 року старшого інспектора ОГПН Радченко А.В. (а.с. 14) та експертним висновком Курської Торгівельно-Промислової Палати за № НОМЕР_2 від 23.12.2010 року.
Відповідач свої зобов'язання щодо безпечного перевезення вантажу відповідно до умов договору перевезення вантажів не виконав.
Відповідно до п. 4.1. Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні та транспортно-експедиційні послуги №0102-1 від 01.02.2010 року, Замовник та Експедитор у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань по даному договору несуть взаємну матеріальну відповідальність в рамках, передбачених законодавством України та взаємним домовленостям. Відповідальність сторони виникає у випадку доказів її прямої вини в порушення умов договору, що може вплинути на належне виконання своїх обов»язків.
15.07.2011 року Позивачем свої зобов'язання згідно з договором страхування виконав в повному обсязі та виплатив страхове відшкодування за знищений внаслідок пожежі вантаж, що підтверджується платіжними дорученнями на загальну суму 312 028 грн. 73 коп. (а.с.17-19).
Позивач на адресу Відповідача направив претензію з вимогою повернути грошові кошти в сумі 312 028 грн. 73 коп., які були виплачені Страхувальнику - ТОВ «Позитрон GmbН»за договором страхування вантажу №127 від 14.12.2010р. (а.с.20-21).
Відповідач надавши 19.08.2011 року відповідь на претензію, яка отримана Позивачем 22.08.2011 року її не визнав та заборгованість не сплатив.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Отже, уклавши договір обов'язкового страхування вантажу, страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб.
Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України).
Отже відповідно до вищенаведених вимог закону Позивач після виплати страхового відшкодування отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Відповідно до ч.1, 3 ст.17 „Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів", Перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або за його ушкодження, що сталися з моменту прийняття вантажу для перевезення і до його доставки, а також за будь-яку затримку доставки. Перевізник не звільняється від відповідальності з причини несправності транспортного засобу, яким він користувався для виконання перевезення, або з причини дій або недогляду особи, у якої був найнятий транспортний засіб, або агентів і службовців останньої.
Розглянувши заяву Відповідача про застосування строку позовної давності, суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняна із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог у зв»язку з перевезенням вантажу, пошти.
Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
Остання сплата Позивачем страхового відшкодування за знищений внаслідок пожежі вантаж, відбулась 15.07.2011 року, що підтверджується платіжним доручення № 386 від 15.07.2011 року на суму у розмірі 100 000 грн. (а.с. 19).
За таких обставин, саме з моменту виконання Позивачем свого зобов'язання за договором страхування вантажу № 127 від 14.12.2010 року, у нього виникло право в період з 16.07.2011 року по 16.07.2012 року подати регресний позов до суду без пропуску строку позовної давності.
Згідно даних вхідної кореспонденції господарського суду, Позивач звертався до суду з позовом як 05.03.2012 року так і потім 10.05.2012 року, що є в межах строку позовної давності для пред»явлення до розгляду суду вказаного позову.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю стягненню з Відповідача на користь Позивача 312 028 грн. 73 коп.
Аналогічна правова позиція стосовного зворотної вимоги (регресу) до винної особи, також викладена у постанові ВСУ 12/030 від 27.03.2012 року по справі № 58/168 та у п. 2 Інформаційноого листа ВГСУ від 27.02.2012 року № 01-06/224/2012 та п. 3 Інформаційноого листа ВГСУ від 17.05.2012 року № 01-06/658/2012.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_4 в КБ „Приватбанк" м.Дніпропетеровська, МФО 305299, ІПН НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпро", (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Глінки, 12, п/р 2650330570201 в ДФ АБ „Брокбізнесбанк", МФО 305578, ЄДРПОУ 02305896) 312 028 грн. 73 коп. -боргу, 6 240 грн. 57 коп. - судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя О.І. Красота
Рішення підписано 26.06.2012 року