"25" червня 2012 р. № 07/5026/1934/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.
за участю представників:
від прокуратури:Громадський С.О., посв. №42;
від позивача:не з'явився;
від відповідача 1: ОСОБА_5 дов. №11-13/1145 від 22.12.2011р.;
від відповідача 2:ОСОБА_6 дов. №12 від 09.01.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуЗаступника прокурора Черкаської області
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р.
у справі господарського суду07/5026/1934/2011 Черкаської області
за позовомПрокурора міста Черкаси в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Черкаській області м. Черкаси
до 1. Державного підприємства "Укрриба" м. Київ; 2. Сільськогосподарського -рибоводного відкритого акціонерного товариства "Черкасирибгосп" м. Черкаси
провизнання недійсним договору № 29/10 від 01.12.2010р. та повернення майна
Рішенням господарського суду Черкаської області від 03.11.2011р. у справі №07/5026/1934/2011 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано недійсним укладений між Державним підприємством "Укрриба" і Сільськогосподарсько-рибоводним відкритим акціонерним товариством "Черкасирибгосп" договір зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі Державного підприємства „Укрриба" від 01.12.2010р. №29/10. Зобов'язано Сільськогосподарсько-рибоводне відкрите акціонерне товариство "Черкасирибгосп" повернути Державному підприємству "Укрриба" майно, отримане за договором зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі Державного підприємства „Укрриба" від 01.12.2010р. №29/10 згідно з переліком до акту приймання-передачі державного майна від 01.12.2010р. Судові витрати покладені на відповідачів.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. у справі №07/5026/1934/2011 зазначене судове рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна в Черкаській області на користь Сільськогосподарсько-рибоводного відкритого акціонерного товариства „Черкасирибгосп" 14683,05грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Заступник прокурора Черкаської області з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про відновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати зазначену постанову та залишити без змін судове рішення місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржники посилаються на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.03.2012 року у складі колегії суддів: Добролюбова Т.В., Гоголь Т.Г., Швець В.О., відновлено пропущений процесуальний строк на подання касаційної скарги, касаційна скарга Заступника прокурора Черкаської області прийнята до провадження та призначена до розгляду.
У зв'язку з відпусткою судді Добролюбової Т.В. було проведено повторний автоматичний розподіл справи № 07/5026/1934/2011 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.06.2012 року № 03.14.03-04/578
Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.06.2012р. касаційна скарга прийнята до провадження у новому складі колегії суддів: Прокопанич Г.К. (головуючий), Алєєва І.В. (доповідач), Акулова Н.В. та призначена до розгляду на 25.06.2012р.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 25.06.2012р. №03.07-05/450 у зв'язку з виходом судді Євсікова О.О. із відпустки для розгляду справи №07/5026/1934/2011 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.
В призначене судове засідання касаційної інстанції з'явились представники відповідачів, які заперечували проти задоволення касаційної скарги та прокурор, який підтримав вимоги, викладені в касаційній скарзі.
Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Заступника прокурора Черкаської області не підлягає задоволенню.
Як встановлено судами попередніми інстанціями та підтверджується матеріалами справи, 01.12.2010р. Державне підприємство "Укрриба", як замовник, і Сільськогосподарсько-рибоводне відкрите акціонерне товариство "Черкасирибгосп", як зберігач, уклали договір зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі Державного підприємства „Укрриба" №29/10 відповідно до умов якого замовник зобов'язався передати зберігачу, а останній прийняти на зберігання з правом користування згідно з актом приймання-передачі, нерухоме державне майно -гідротехнічні споруди рибницьких ставів, які обліковуються на балансі Державного підприємства „Укрриба" на праві господарського відання згідно з додатком №1 та розташоване за адресою: головне підприємство -м. Черкаси, вул. Портова, 5. Рибницькі дільниці: с. Вязівок Городищенського району Черкаської області (Рибгосп "Вязівок"), с. Бузівка Жашківського району Черкаської області (Рибгосп "Гірський Тікич"), с. Телепине Кам'янського району Черкаської області (Рибгосп "Телепине"), Канівський район Черкаської області (Рибгосп "Степанці"), с. Червона Слобода Черкаського району Черкаської області (Рибгосп "Червона слобода") та с. Худяки Черкаського району Черкаської області (Рибгосп "Худяки").
Відповідно до п. 1.3 вказаного договору право власності на майно до зберігача не переходить, майно зберігається ним та використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої із замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому призначенню зазначеного майна.
Пунктом 2.3 договору визначено, що зберігач зобов'язався за користування майном щомісячно вносити плату в розмірі, визначеному протоколом узгодження ціни (додаток №2, що є невід'ємною частиною договору), яка складає 15095,91грн. з ПДВ, яку зберігач повинен вносити до 15 числа місяця, наступного за звітним. Розмір щомісячної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Згідно з п. 2.9 договору зберігач щоквартально до 25 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу, повинен надавати замовнику для визначення ефективності використання державного майна баланс підприємства (форма №1) і звіт про фінансові результати (форма №2).
Відповідно до п. 2.10 договору зберігач не пізніше 15 липня кожного календарного року зобов'язаний надавати замовникові звітність за формою №1-рг "Звіт про рибництво" (за півріччя) та не пізніше 15 січня календарного року, наступного за звітним -за формою №2 "Звіт про вирощування та вилов риби" (за рік), що затверджені наказом Мінагрополітики України від 15.07.2004 №255.
Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору визначено, що зберігач має право на отримання плати за збереження майна протягом всього строку дії договору, користуватись переданим йому для зберігання майном на платній основі та за згодою замовника має право передавати частину майна в користування іншій особі.
Відповідно до пункту 4.1 договору замовник зобов'язався щомісячно оплачувати за зберігання зберігачу 10 грн. з врахуванням щомісячного індексу інфляції
Також господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.12.2010р. Державне підприємство "Укрриба", як замовник, і сільськогосподарсько-рибоводне відкрите акціонерне товариство "Черкасирибгосп", як зберігач, підписали акт приймання-передачі державного майна, за яким замовник передав зберігачу, а останній прийняв на зберігання з правом користування державне майно (гідротехнічні споруди) балансовою вартістю 5184605грн., залишковою вартістю 1468304,51грн. згідно з переліком, який є додатком до цього акту.
Відповідно до спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 №126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" гідротехнічні споруди, у тому числі і вказані вище, як такі, що під час приватизації підприємств рибної галузі не увійшли до статутних фондів створених товариств, передані до сфери управління Міністерства аграрної політики України.
На виконання наказу Міністерства аграрної політики України від 22.05.2003р. №145 "Про здійснення передачі гідротехнічних споруд" за актом приймання-передачі від 01.09.2003р., затвердженим наказом Державного департаменту рибного господарства від 05.09.2003р. №1482 зазначені гідротехнічні споруди були передані на баланс Державного підприємства "Укрриба" і закріплені за ним на праві повного господарського відання.
Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Воля сторін в удаваному правочині спрямована на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином. При цьому позивач повинен довести, що правочин укладений з метою приховати інший правочин і довести, який правочин насправді укладений сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Приписами ст. 944 ЦК України встановлено, що зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Згідно зі ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Беручи до уваги викладене та з урахуванням п.п. 3.2 та 3.3 договору №29/10 від 01.12.2010р., на відміну від місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд дійшов до вірного та обґрунтованого висновку, що сторонами було досягнуто згоди щодо можливості користування зберігачем переданим майном, що не суперечить приписам ст. 944 ЦК України.
Крім того, судова колегія Вищого господарського суду України погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції, що місцевим господарським судом були безпідставно застосовані норми до спірних правовідносин, які регулюють договір оренди, оскільки під час розгляду справи не було доведено, що спірний договір зберігання з правом користування майна (гідротехнічних споруд), які обліковуються на балансі Державного підприємства „Укрриба" від 01.12.2010р. №29/10 було вчинено з метою приховання договору оренди, тобто удаваним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог у повному обсязі апеляційний господарський суд вірно визначився, що прокурором міста Черкаси не доведено належними та допустимими доказами в силу приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, а висновки місцевого господарського суду суперечать обставинам справи, що спірний договір зберігання з правом користування №29/10 від 01.12.2010р. є удаваним договором та приховує укладений сторонами договір оренди державного майна.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Щодо викладених в касаційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом апеляційної інстанції, і колегія суддів касаційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній постанові мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. у справі №07/5026/1934/2011 відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2012р. у справі №07/5026/1934/2011 залишити без змін, а касаційну скаргу Заступника прокурора Черкаської області -без задоволення.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя О.О. Євсіков