"26" червня 2012 р. Справа № 17/5005/16308/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Катеринчук Л.Й.
Коробенка Г.П.
За участю представників : ТОВ "Міларіс" -Колосовського Ю.О.; ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" -Симоненко Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Міларіс"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. по справі № 17/5005/16308/2011 за позовом ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" до ТОВ "Міларіс" про стягнення 3 449 947,61 грн., -
В листопаді 2011 р. позивач - ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" звернувся з позовом до господарського суду до ТОВ "Міларіс" про стягнення заборгованості в сумі 3 449 947,61 грн., а саме : 2 744 658,46 грн. -інфляційних та 705 289,15 грн. -3% річних, за період з 07.12.2010 р. по 07.07.2011 р., відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2010 р. по справі №45/380.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. по справі № 17/5005/16308/2011 /суддя Суховаров А.В./ позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Міларіс" на користь позивача 2 744 658,46 грн. -інфляційних та 701 962,32 грн. -3% річних та 56 405, 56 грн. -витрат по сплаті судового збору; в задоволенні решти позовних вимог -відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. по справі № 17/5005/16308/2011 /колегія суддів у складі : Орєшкіна Е.В., Прудніков В.В., Широкобокова Л.П./ рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. залишено без змін, апеляційна скарга відповідача без задоволення.
В касаційній скарзі ТОВ "Міларіс" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, посилаючись на те, що вони постановлені відповідно до фактичних обставин справи та вимог закону.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено господарськими судами, між ТОВ "Міларіс" та ВАТ Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" (правонаступником якого є ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського") 31.03.2008 р. укладено договір доручення, відповідно до якого ТОВ "Міларіс" зобов'язався за винагороду здійснювати комплекс заходів, пов'язаних з організацією погашення заборгованості юридичним особам, перед якими на момент підписання даного договору ВАТ Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" має заборгованість визнану господарським судом Дніпропетровської області по справі №Б15/118/01 про банкрутство ВАТ Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського".
Рішенням господарського суду м.Києва від 13.09.2010 р. по справі №45/380 визнано недійсним договір доручення від 31.03.2008 р., який укладено між ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" та ТОВ "Міларіс" щодо організації розрахунків з кредиторами у справі про банкрутство ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського"; стягнуто з ТОВ "Міларіс" на користь ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" грошові кошти у сумі 40 476 500,20 грн., 120 000 грн. збитків, 10 628,65 грн. витрат по сплаті державного мита, 166,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ "Укрсоцінвест" на користь позивача 9 532 677, 20 грн., 3 226,35 грн., витрат по сплаті державного мита, 14,77 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2010 р. по справі № 45/380 рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2010 р. в частині стягнення з ТОВ "Укрсоцінвест" на користь ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" 9 532 677,20 грн., 3 226,35 грн. витрат по сплаті державного мита, 14,77 грн. витрат на ІТЗ судового процесу скасовано; в іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
На виконання рішення господарського суду м.Києва від 13.09.2010 р. по справі № 45/380 (в частині, яка набрала законної сили 07.12.2010 р.) господарським судом м.Києва видано відповідний наказ від 27.12.2010 р.
Постановою ВДВС МЮУ 04.05.2011 р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м.Києва від 27.12.2010 р. №45/380 (ВП № 26595785), боржнику надано строк (до семи днів з моменту винесення (отримання) зазначеної постанови) для добровільного виконання рішення суду (т.1, а.с.43).
На розрахунковий рахунок ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" 07.07.2011 р. в якості погашення боргу за наказом господарського суду м.Києва від 27.12.2010 р. по справі №45/380 надійшло 40 607 295,80 грн., що підтверджується випискою ПАТ "УніКредитБанк" (т.1, а.с.44).
Постановою ВДВС МЮУ 11.07.2011 р. закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду м.Києва від 27.12.2010 р. №45/380 (ВП № 26595785), на підставі п.8 ст.49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" (т.1, а.с.46).
Задовольняючи частково позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних, за період з 08.12.2010 р. по 06.07.2011 р., господарські суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах ст.ст.11, 599, 612, 625 ЦК України, проте розрахунки інфляції грошових коштів та річних позивачем завищено, а отже після перерахунку сума інфляції грошових коштів з грудня 2010 р. по червень 2011 р. складає 2744 658,46 грн., та 3% річних за період з грудня 2010 р. по червень 2011 р. - 701 962,32 грн.
Відповідно до ст.35 ГПК України, факт встановлення простроченого зобов'язання по сплаті заборгованості у сумі 40 607 295,80 грн. не підлягає повторному доказуванню в даній справі.
Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, та не заперечується відповідачем у касаційній скарзі, вищевказана заборгованість сплачена лише 07.07.2012 р., чим завдано позивачу збитків у вигляді знецінення коштів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Господарські суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що, згідно ч.5 ст.85 ГПК України, з моменту набрання законної сили господарського суду м.Києва від 13.09.2010 р. по справі № 45/380, а саме з 07.12.2010 р., у ТОВ "Міларіс" виникло зобов'язання з повернення ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" невикористаних грошових коштів за умовами недійсного правочину, які залишились у його розпорядженні.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення приймаються судами "іменем України" і є обов'язковим для виконання на всій території України
В порушення вищевказаних вимог Закону, ТОВ "Міларіс" сплатив кошти позивачу за вищевказаним рішенням суду лише 07.07.2011 р., що не заперечується самим відповідачем.
Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги ст. 625 ЦК України не заперечують звернення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовим зобов'язанням підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання, зокрема, за період після прийняття судом відповідного рішення (Постанова Верховного Суду України від 30.09.2008 р. № 1/384-07).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перебіг строку, за яким позивач може нараховувати інфляційні збитки та 3% річних, починається з дати, наступної від дня набрання рішенням законної сили, яке, у відповідності із ст.115 ГПК України, є обов'язковим для виконання.
Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази належного виконання зобов'язань по сплаті боргу в сумі 40 607 295,80 грн. у період нарахування ПАТ "Євраз-Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського" інфляційних та річних, то суди попередніх інстанцій, належним чином дослідивши обставини справи, дійшли до правильного висновку про задоволення позовних вимог, щодо нарахування з грудня 2010 р. по липень 2011 р. з ТОВ "Міларіс" інфляційних в розмірі 2 744 658,46 грн. та 3% річних в сумі 701 962,32 грн.
Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. відповідають вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117-1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу ТОВ "Міларіс" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.04.2012 р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2012 р. по справі № 17/5005/16308/2011 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Катеринчук Л.Й.
Коробенко Г.П.