"26" червня 2012 р. Справа № 5010/2395/2011-16/101
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2012
зі справи № 5010/2395/2011-16/101
за позовом приватного підприємця ОСОБА_2, с.Оболоня Івано-Франківська область (далі -Підприємець)
до Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Івано-Франківськ (далі -відділення АМК України)
про визнання нечинним рішення адміністративної колегії відділення АМК України від 04.10.2011 № 83.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача -Гладкої В.В.,
У листопаді 2011 року Підприємець звернувся з позовом до відділення АМК України про визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття ним рішення від 04.10.2011 № 83 та нечинним цього рішення.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 (суддя Калашник В.О.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 (колегія суддів у складі: суддя Процик Т.С. -головуючий, судді Дубник О.П. і Скрипчук О.С.), позов задоволено. Визнано незаконними дії відділення АМК України щодо прийняття рішення від 04.10.2011 № 83 та нечинним це рішення в частині накладення штрафу на Підприємця у розмірі 17000,00грн.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України відділення АМК України просить скасувати рішення господарського суду від 24.01.2012, постанову апеляційного суду від 26.03.2012 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, зокрема, ст.ст.5,6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2011 № 2210-ІІІ (далі -Закон № 2210).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України знаходить підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами розгляду матеріалів справи № 65/ІІ-2011 відділенням АМК України 04.10.2011 прийнято рішення № 83 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що дії фізичних осіб -підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_5 щодо погодженої поведінки під час підготовки пропозицій конкурсних торгів та участі в процедурі закупівлі фарб та лаків (код 24.30.1), яка проводилась згідно з оголошенням про проведення процедури відкритих торгів від 07.02.2011 № 15239 відділом освіти Долинської райдержадміністрації, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За вказане порушення на позивача був накладений штраф у розмірі 17 000,00грн.
В основу оскаржуваного рішення відділенням АМК України були покладені обставини, згідно з якими:
- головним розпорядником коштів при проведенні процедури конкурсних торгів на закупівлю фарб і лаків (код 24.30.1) у кількості 8800 л (далі -Торги) виступав відділ освіти Долинської районної державної адміністрації, вул.Грушевського, 18, м.Долина, 77504 (далі -Замовник);
- торги проводились Замовником у березні 2011 року, відповідно до вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" від 1 червня 2010 року № 2289-VІ (зі змінами). Оголошення про проведення процедури відкритих торгів було опубліковане у державному офіційному друкованому виданні "Вісник державних закупівель" від 07.02.2011 за № 15239;
- тендерну документацію для участі в Торгах було видано 6-ти суб'єктам господарювання, що знаходяться за межами Івано-Франківської області, а саме: ТОВ "Сверон" і ТОВ "Лакофарба ЛТД" (м.Київ), ТОВ "Пенталак" (Сумська область), а також господарюючим суб'єктам з Дніпропетровської, Львівської та Луганської областей, котрим було надіслано матеріали електронною поштою в період з 09.02.2011 до 24.02.2011. З обох учасників Торгів тендерну документацію отримав лише Підприємець, а ПП ОСОБА_5 у реєстрі видачі тендерної документації був відсутній;
- розкриття пропозицій конкурсних торгів відбулося 09.03.2011 об 11.00 годині. Згідно з реєстром отриманих пропозицій конкурсних торгів, пропозиції конкурсних торгів подали тільки ПП ОСОБА_2 і ПП ОСОБА_5, особисто і майже одночасно 09.03.2011, тобто в останній день їх прийняття, з різницею в часі 5 хвилин. При розкритті пропозицій конкурсних торгів зазначені Учасники були відсутні;
- Замовником визначено найбільш вигідною пропозицією конкурсних торгів Підприємця, з котрим було укладено договір про закупівлю від 04.04.2011 на суму 142101,20грн.;
- на думку відповідача, аналізом пропозицій конкурсних торгів Учасників було виявлено обставини, які свідчили про узгоджену поведінку ПП ОСОБА_2 і ПП ОСОБА_5 щодо участі в Торгах. А саме: форма пропозиції конкурсних торгів, надана Замовником, відрізнялась від форми, виконаної повністю однаково обома Учасниками, яка всупереч вимогам документації конкурсних торгів Замовника в обох випадках була виконана не на фірмових бланках та містила в собі повне співпадання в обох Учасників розміщення тексту на аркуші, відступів, інтервалів, абзаців, тощо;
- за індивідуальними ознаками документація тендерних пропозицій обох учасників також була оформлена однаково з точки зору технічних питань, з питань використаної граматики, особливостей конструкції речень, вживання термінів, написання чисел, розміщення розділових знаків, відсутності дат та вихідних номерів документів.
На підставі наведених обставин відповідач дійшов таких висновків:
- наявність виявлених співпадінь в пропозиціях конкурсних торгів зазначених Учасників свідчить про те, що ще на стадії здійснення підготовки своїх пропозицій вони були обізнані щодо поведінки один одного, створювали видимість конкуренції між ними та ймовірно очікували на перемогу конкретного з них;
- ПП ОСОБА_2 і ПП ОСОБА_5 в частині узгодження їх поведінки з метою забезпечення перемоги певного учасника під час підготовки пропозицій конкурсних торгів та участі в процедурі закупівлі фарб та лаків (код 24.30.1), яка проводилась у березні 2011 року відділом освіти Долинської райдержадміністрації, є порушенням передбаченим пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону № 2210, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що встановлені відповідачем обставини справи не були підтвердженні належними доказами.
З такими рішеннями судів попередніх інстанцій погодитись не можна.
Відповідно до статті 59 Закону N 2210 підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Згідно із ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до статті 84 ГПК України, у мотивувальній частині рішення суд має вказати, крім іншого, докази на підставі яких він прийняв рішення, а також доводи, за якими він відхилив докази. Резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.
Наведені вимоги чинного законодавства не були враховані судами.
Зокрема, як про це вже зазначалось вище, приймаючи рішення за справою, суд першої інстанції, з чим погодився і апеляційний суд, визнав нечинним оспорюване рішення відділення АМК України лише в частині накладення штрафу на позивача, що є юридичино неузгодженим, оскільки в іншій частині, а саме в частині, що констатувала наявність відповідного складу порушення конкурентного законодавства в діях позивача, зазначене рішення органу Антимонопольного комітету України суд залишив дійсним.
У цьому ж зв'язку, задовольняючи заявлені у справі вимоги у такий спосіб, як визнання незаконними дій відділення АМК України щодо прийняття оспорюваного рішення, суд не взяв до відома, що в даному випадку спосіб захисту належного позивачу права визначений сукупністю ст.ст.59,60 Закону N 2210 та залишив поза увагою, що зазначеним рішенням встановлено наявність складу порушення конкурентного законодавства також у діях іншої особи, на яку теж накладено штраф у відповідному розмірі та яка участі у розгляді цієї справи не брала.
Крім того, суди не взяли до уваги, що відповідно до статті 41 Закону N 2210 доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Як вбачається з матеріалів справи, і це було встановлено попередніми судовими інстанціями, в обґрунтування своїх пояснень відповідач подав суду письмові докази, які мали безпосереднє відношення до проведення конкурсних торгів.
Мотивуючи свої висновки у справі посиланням на неналежність поданих відповідачем доказів, суди, всупереч вимогам ст.ст.4-7, 43, 84, 105 ГПК України, не встановили і не зазначили про те у своїх рішеннях, з огляду на які саме чинники вони дійшли висновку про неналежність поданих відповідачем доказів, а також не дійшли певних висновків про те, чи спростовуються посилання відділення АМК України щодо наявності таких обставин за цією справою, які свідчать про узгодженість у діях зазначених учасників конкурсних торгів, яка потягла за собою усунення конкуренції при проведенні цих торгів.
Наведене свідчить про неповноту у дослідженні обставин справи, яка з урахуванням вимог статті 111-7 ГПК України не може бути усунута в ході касаційного перегляду справи.
Це дає підстави для скасування прийнятих у справі рішень та передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
У ході такого розгляду суду належить врахувати наведене, з'ясувати дійсність тих обставин, на які посилається кожна з сторін у своїх поясненнях по справі та на підставі поданих, а за необхідності і додатково витребуваних доказів встановити фактичні обставини справи і в залежності від встановленого прийняти таке рішення, яке знаходилося б у повній відповідності з нормами матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1.Касаційну скаргу Івано-Франківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 24.01.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2012 у справі № 5010/2395/2011-16/101 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя В. Харченко