"27" червня 2012 р. Справа № 5002-3/801-2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Полякова Б.М. -головуючого,
Коваленка В.М. (доповідач у справі),
Короткевича О.Є.,
розглянувши касаційну скаргудочірнього підприємств "Пансіонат "Зеніт", м. Судак Автономної Республіки Крим
на постанову та ухвалувід 10.05.2012 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 р. господарського суду Автономної Республіки Крим
у справі№ 5002-3/801-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим
за заявою громадянина - ОСОБА_4, м. Сімферополь Автономної Республіки Крим
до боржникадочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт", м. Судак Автономної Республіки Крим
провизнання банкрутом
представники сторін в судове засідання не з'явилися
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2012 року порушено провадження у справі № 5002-3/801-2012 про банкрутство дочірнього підприємства "Пансіонат "Зеніт" (далі -Боржник, Пансіонат) за заявою громадянина - ОСОБА_4 (далі -Кредитор) в порядку загальних норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 року (суддя -І.О. Соколова) провадження у справі зупинено до розгляду в апеляційному суді Автономної Республіки Крим апеляційної скарги ОСОБА_4 на рішення Судацького міського суду від 26.03.2012 року по цивільній справі № 120/497/12.
Не погодившись із цією ухвалою суду, дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 року та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року (головуючий суддя - Градова О.Г., судді: Латинін О.А., Проценко О.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 року -без змін.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, дочірнє підприємство "Пансіонат "Зеніт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 року, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст.ст. 6, 7 Закону про банкрутство, а також норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 63, 79 ГПК України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, зупиняючи провадження у справі про банкрутство, суд першої інстанції встановив, що рішення про стягнення з Боржника на користь ініціюючого кредитора боргу, на підставі якого виникли та обґрунтовані кредиторські вимоги у даній справі, скасовано за нововиявленими обставинами, та прийнято нове рішення, також про задоволення вимог про стягнення, однак це рішення оскаржено в апеляційному порядку, а тому є підстави для зупинення провадження у даній справі. Підтримуючи вказані висновки, суд апеляційної інстанції додав, що враховуючи здійснення апеляційного перегляду рішення, прийнятого за нововиявленими обставинами, вирішується питання щодо дійсності першого (скасованого) або другого (за нововиявленими обставинами) рішення у справі про стягнення боргу з Боржника на користь ініціюючого кредитора, тобто є підстави для зупинення провадження у даній справі. Також, апеляційний суд врахував, що 07.05.2012 року ухвалою апеляційного суду залишено без змін прийняте за нововиявленими обставинами рішення, зазначивши, однак, що відповідні обставини не є предметом при перегляді справи в апеляційному порядку, оскільки виникли після прийняття оскаржуваної ухвали місцевим судом. За цих підстав, апеляційний суд зазначив, що такі обставини можуть бути враховані лише під час подальшого розгляду справи, у тому числі щодо наявності чи відсутності підстав для припинення провадження у справі про банкрутство.
Заперечуючи вказані висновки судів, скаржник зазначає, що справу про банкрутство Пансіонату має бути припинено, оскільки ухвалою від 06.03.2012 року, що не була оскаржена, а не рішенням від 26.03.2012 року, що переглядається в апеляційному порядку, було скасоване перше рішення про стягнення суми боргу, на підставі чого 19.03.2012 року було закрито виконавче провадження, а тому відсутні такі ознаки, як безспірність вимог та, відповідно, підстави для зупинення провадження у даній справі.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними запереченнями скаржника, оскільки вони викладені без врахування всіх встановлених судами обставин справи та з невірним тлумаченням норм процесуального права.
Так, слід зазначити, що в касаційній скарзі заявник порушує питання стосовно застосування норм матеріального права -щодо підстав та правомірності здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство Пансіонату, які відносяться до вирішення спору по суті, тоді як згідно оскаржуваної ухвали місцевого суду розглядалось та вирішувалось питання процесуального характеру -щодо процесуальної можливості розгляду вказаних питань по суті - чи є перешкоди у вигляді невирішеної пов'язаної із даною іншої справи, для розгляду справи про банкрутство Боржника по суті.
Враховуючи, як вбачається з матеріалів справи, що провадження у даній справі про банкрутство триває на стадії розгляду справи у підготовчому засіданні та виходячи із приписів норм ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство, саме на даному етапі розгляду справи суд мав розглядати та вирішувати питання щодо наявності перешкод як для здійснення подальшого провадження у справі про банкрутство -тобто вирішення справи по суті, у тому числі щодо процесуальних перешкод, передбачених нормами ст. 79 ГПК України.
Що ж до підстав для зупинення провадження у справі про банкрутство Пансіонату, передбачених ч. 1 ст. 79 ГПК України, на норми якої послався та які були застосовані судами попередніх інстанцій, суд касаційної інстанції погоджується із висновками судів щодо наявності підстав для зупинення провадження у даній справі про банкрутство з наступних підстав.
Так, виходячи з приписів ст.ст. 223, 294 та ч. 3 ст. 365 Цивільного процесуального кодексу України щодо набрання законної сили рішення місцевого суду, прийнятого за нововиявленими обставинами, таке рішення від 26.03.2012 року у цивільній справі № 2-33/2010, якщо його не скасовано, набере законної сили після розгляду справи апеляційним судом у зв'язку із оскарженням такого рішення в апеляційному порядку громадянином ОСОБА_4 -ініціюючим кредитором (а.с. 58-63)
Про пов'язаність із даною справою вказаного рішення у цивільній справі свідчить предмет спору у цивільній справі -вимоги ОСОБА_4 про стягнення з Пансіонату заборгованості, вимоги щодо якої покладені в основу заяви про порушення справи про банкрутство. Отже, у пов'язаній із даною цивільній справі вирішується питання стосовно наявності чи відсутності взагалі (а відповідно і підтвердженності належними доказами) заборгованості Боржника перед ініціюючим кредитором. До того ж у вказаній цивільній справі, у зв'язку із прийняттям рішення за нововиявленими обставинами, розглядається та вирішується питання щодо моменту виникнення цієї заборгованості, а відповідно і виникає питання щодо безспірності відповідних кредиторських вимог до Боржника, як цього вимагають норми ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, як однієї із обов'язкових підстав для порушення справи про банкрутство Пансіонату. Відповідно ж до цієї норми та виходячи із приписів згаданих норм ч. 4 ст. 11 Закону про банкрутство саме у підготовчому засіданні розглядаються та вирішуються питання стосовно наявності чи відсутності підстав для порушення справи про банкрутство, порушеної за загальною процедурою, визначеною нормами Закону про банкрутство.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується із висновком судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав на момент винесення місцевим судом оскаржуваної ухвали та правомірності зупинення провадження у справі про банкрутство Пансіонату.
Дійшовши такого висновку, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив в своїй постанові, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для розгляду вимог скаржника про припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку із відсутністю підстав для здійснення подальшого провадження у цій справі, оскільки такі вимоги стосуються розгляду справи по суті.
Крім цього, пославшись на прийняту 07.05.2012 року ухвалу апеляційного суду про залишення без змін прийнятого за нововиявленими обставинами рішення від 26.03.2012 року про стягнення з Пансіонату на користь ОСОБА_4 суми боргу, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що ця обставина щодо оскаржуваної ухвали першої інстанції є новою, оскільки виникла після прийняття ухвали у даній справі. Відповідні ж обставини можуть бути враховані при подальшому розгляді справи та вирішенні справи по суті, а тому не стосуються процесуальних питань - зупинення провадження у даній справі.
За таких обставин справи, доводи касаційної скарги дочірнього підприємств "Пансіонат "Зеніт" не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а тому оскаржувані ухвала та постанова цих судів підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного та керуючись нормами ст.ст. 223, 294, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 1, 6, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст.ст. 79, 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу дочірнього підприємств "Пансіонат "Зеніт" залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.05.2012 р. та ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2012 р. у справі № 5002-3/801-2012 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Постанову виготовлено та підписано 27.06.2012 року.