25 червня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/2762/12
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Соколенко Ф.Ф., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, -
04 травня 2012 року Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці звернулося до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняу сумі 23 800,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач, який відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску, всупереч вимог пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону не повністю сплатив у передбачений законом строк єдиний внесок за період з вересня 2011 року по лютий 2012 року та суму штрафних санкцій та пені нарахованих рішеннями №191 від 02.12.2011 у загальній сумі 23 800,92 грн у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач, 11.06.2012 року повідомлений про відкриття скороченого провадження, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Разом з тим, у строк, встановлений частиною третьою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.
Суд, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) є платником єдиного внеску та перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці.(а.с.5)
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно з вимогами пункту 3 Розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до статті 5 Закону № 2464 взяття на облік здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Платникам єдиного внеску в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2464 передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно пункту 2.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року N 22-2, звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.
Судом встановлено, що відповідачем надано до органу Пенсійного фонду звіти за вересень-грудень 2011 року та з січня по-лютий 2012 року згідно яких сплаті підлягає сума єдиного внеску 28264,97 грн (а.с.11-28).
Відповідно до частин 8, 12 статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У встановлений законом строк сума єдиного внеску, що підлягає сплаті за вересень-грудень 2011 року та за січень-лютий 2012 року відповідачем у повному обсязі не сплачено в розмірі 23 132,98 грн. (з урахуванням часткової сплати в сумі 5131,99 грн.), що підтверджується відомостями картки особового рахунку платника єдиного внеску.(а.с.41-44)
Крім того, відповідно до частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з абзацом 1 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
На підставі вказаних норм, позивачем винесено та направлені на адресу відповідача рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №191 від 02.12.2011 (отримане відповідачем 16.12.2011 згідно підпису про отримання на даному рішенні)(а.с29), яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані штраф у розмірі 502,21 грн та нараховано пені у розмірі 165,73 грн.
Абзацами 2, 3 частини чотирнадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Оскарження рішення територіального органу Пенсійного фонду про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Доказів оплати вказаного рішення, його узгодження, скасування або невідповідність закону до матеріалів справи не додано та судом не встановлено.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка у відповідності до абзацу 2 цієї частини є виконавчим документом і має бути оплачена платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги.
Із матеріалів справи слідує, що позивачем 11.04.2012 вручено відповідачу вимогу про сплату боргу від 05.04.2012 № №Ф653.(а.с.45)
Частиною четвертою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Доказів оплати вказаної вимоги, її узгодження, скасування або невідповідність закону та фактичним обставинам сторонами до матеріалів справи не надано, а судом не встановлено.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що існування у відповідача боргу по сплаті єдиного внеску у загальній сумі 23 800,92 грн. перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Кременчуці доведено матеріалами справи.
На підставі пункту 7 частини першої статті 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Згідно із частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці ( код ЄДРПОУ 37895789) борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 23 800,92 грн /двадцять три тисячі вісімсот гривень дев'яносто дві копійки/.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ф.Ф. Соколенко