ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
05 червня 2012 р. № 2а-14047/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Костецького Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.
представника позивача Семенюти Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Комунпостач»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВАТ «Комунпостач»звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби, в якому просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011р. №0003241510/0/17063. Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача відсутні визначені законодавством підстави для висновку про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011р., оскільки позивачем правомірно включено суми витрат, що не були враховані у попередньому податковому періоді, до складу витрат звітного податкового періоду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся про розгляд справи належним чином, що підтверджується розпискою від 16.05.2012р.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Комунпостач»зареєстроване 02.10.1995р. виконавчим комітетом Львівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.
22.06.2011р. ДПІ в Шевченківському районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) ВАТ «Комунпостач», за результатами якої складено акт №1080/105/15-1 від 22.06.2011р.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003241510/0/17063 від 11.07.2011р., яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 2466158 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 грн.
Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ВАТ «Комунпостач»порушено вимоги пп. 12.1.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , а саме завищено валові витрати на суму 2466158 грн., що вплинуло на визначення об'єкту оподаткування та призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011р. на суму 2466158 грн.
Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством збільшено валові витрати на підставі абз .а п.12.1.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у зв'язку з невиконанням умов договору від 16 березня 2009 року №Б-7/1 укладеного з ТзОВ «Мегаком». Оскільки провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Мегаком»порушено 24.11.2010р., то відповідно у позивача не було достатніх підстав збільшувати суму валових витрат в 1 кварталі 2011р. в порядку п.12.1.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТзОВ «Мегаком»укладено Договір №Б-7/1 від 16.03.2009р. купівлі-продажу цінних паперів на суму 3500000 грн.
02.09.2010р. ТзОВ «Мегаком»скерувало до ВАТ «Комунпостач»відповідь на претензію, з якої вбачається, що ТзОВ «Мегаком»визнає наявність заборгованості перед ВАТ «Комунпостач»в сумі 2466158,17 грн. за облігації, придбані згідно Договору №Б-7/1 від 16.03.2009р.
24.11.2010р. Господарським судом Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство ТзОВ «Мегаком».
20.12.2010р. Постановою Господарського суду Львівської області ТзОВ «Мегаком»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
31.12.2010р. в газеті «Урядовий кур'єр»№247 опубліковано оголошення про визнання банкрутом ТзОВ «Мегаком»та призначення ліквідатора.
27.01.2011р. ВАТ «Комунпостач»звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою з вимогами боржника до ТзОВ «Мегаком», в якій ВАТ «Комунпостач» просило визнати його конкурсним кредитором з майновими вимогами на суму 10069886,16 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів ТзОВ «Мегаком», що включає також суму в розмірі 2466458,17 грн. на підставі Договору №Б-7/1 від 16.03.2009р.
Як вбачається з матеріалів справи, вимоги ВАТ «Комунпостач»ліквідатором визнані, а постановою Господарського суду Львівської області від 20.12.2010р. ТзОВ «Мегаком»визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Згідно ухвали Господарського суду Львівської області від 21.03.2011 року № 31/202-2010 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - ТзОВ «Мегаком»та його ліквідовано. Провадження у справі про банкрутство припинено.
Згідно п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно п.п. 5.2.8 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку.
Відповідно до п.1.25 ст. 1 згаданого вище Закону безнадійна заборгованість - це, зокрема, заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості.
Як вбачається із ухвали Господарського суду Львівської області від 21.03.2011р. не задоволеними залишились вимоги кредиторів, зокрема, ВАТ «Комунпостач»у зв'язку із недостатністю майна, тому на підставі ч. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»такі вимоги визнані погашеними.
Згідно п. «а»п.п. 12.1.1 п.12.1 ст. 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що вказані положення не покладають на платника податку обов'язок збільшувати валові витрати лише у тому податковому звітному періоді, в якому він звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з такого покупця, оскільки своє право платник податку має право реалізувати в наступних податкових періодах. Право платника податку - продавця товарів (робіт, послуг) збільшувати валові витрати на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) також не залежить від того, чи відніс до складу валового доходу платник податку - покупець суму непогашеної заборгованості, визнаної судом, відповідно до підпункту 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 цього ж Закону.
При цьому суд враховує те, що платник податку відповідно до положень підпункту 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та абзацу третього п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»має право з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 цього ж Закону, включити суми витрат; невраховані у попередніх податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок, до валових витрат в будь-якому наступному податковому періоді та відобразити це у податковій декларації за відповідний період.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011р., позивачем правомірно відображено суму 2466158 грн. в рядку коригування валових витрат.
Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати у вигляді судового збору (2142 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.
Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби від 11.07.2011р. №0003241510/0/17063.
3. Зобов'язати Головне управління Державного казначейства у Львівській області стягнути з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова Державної податкової служби на користь Відкритого акціонерного товариства «Комунпостач»2142 (дві тисячі сто сорок дві) грн. 00 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складено 08.06.2012р.
Суддя /підпис/ Костецький Н.В.
З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили.
Суддя Костецький Н.В.