20 червня 2012 року 2а-945/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Васковця М.С., за участю
представника позивача: Фоменка М.С.,
представника відповідача : Норця В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»
доМиронівської міжрайонної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода»з позовом до Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби від 11.11.2011 № 0005471500.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що правильно визначив об'єкт оподаткування податком на прибуток, відобразивши у податковій декларації за ІІ-й квартал 2011 року загальний показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності у 2010 році та І-й квартал 2011 року. Позивач вказував на неправильне застосування податковим органом положень Податкового кодексу України, тому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення.
У судовому засіданні 20.06.2012 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволені відмовити. В обґрунтування заперечень вказав, що позивач в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року включив від'ємне значення за наслідками діяльності у 2010 році, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування та заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств. А відтак, оскаржуване рішення прийнято з урахуванням вимог чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
У судовому засіданні 20.06.2012 представник відповідача заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях та надав суду копію постанови Кагарлицького районного суду Київської області по справі № 3-16/12 відповідно до якої головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, яке полягало у неправомірному декларуванні збитків минулих періодів в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань у розмірі 275473,00 грн.
У ході розгляду справи, відповідно до положень статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з ліквідацією Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області було здійснено заміну сторони у справі її правонаступником - Миронівською міжрайонною Державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби
Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «Лагода», як юридична особа (ідентифікаційний код 32967502) зареєстроване Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київською областю 07.09.2004 за № 13381050014000018, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 627153. Як платник податків позивач перебуває на обліку у податковому органі з 16.09.2004 № 392.
08 листопада 2011 року посадовими особами Кагарлицької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за II квартал 2011 року, за результатами якої складений Акт №367/15-00/32967502 від 08.11.2011.
У ході проведення перевірки встановлено, що за даними податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року позивач задекларував від'ємне значення об'єкта оподаткування (ряд. 06.6 декларації) у сумі -1197707,00 грн., а у рядку 07 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року визначив об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності у розмірі 800932,00 грн., податок на прибуток -184214,00 грн.
Відповідно до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року позивачем задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі 1308962,00 грн., який включає в себе показник від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року (2010 рік) у сумі 1308962,00 грн.
Таким чином, у податковій декларації за ІІ квартал 2011 року позивач у складі показника від'ємного значення об'єкту оподаткування у сумі 1197707,00 грн. відобразив від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року у розмірі 1308962,00 грн.
Разом з цим, як вбачається із Акта перевірки, об'єкт оподаткування позивача саме за І квартал 2011 року без врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів становить 0, 00 грн. Тобто, має позитивне значення.
На підставі встановлених обставин посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення позивачем пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, що призвело до завищення у ІІ кварталі 2011 року позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на 1197707,00 грн. та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 275473,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 11.11.2011 № 0005471500, відповідно до якого позивачеві збільшено суму зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 275473, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1, 00 грн.
Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач скористався своїм правом оскаржити його у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам між сторонами, з приводу яких виник публічно-правовий спір, суд виходить з такого.
Як встановлено у ході розгляду справи, спір між сторонами виник у зв'язку з включенням позивачем до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток у ІІ-му кварталі 2011 року збитків (показника від'ємного значення) за результатами діяльності у 2010 році.
У 2010 році та до 31 березня 2011 року правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». Разом з цим, з 1 квітня 2011 року дані правила визначаються положеннями Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону передбачено, що від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень.
Як встановлено судом, позивач реалізував своє право на включення до складу валових витрат суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами діяльності попередніх податкових періодів, включивши до податкової декларації за І квартал 2011 року показник такого від'ємного значення у розмірі 1308962,00 грн.
Однак, з 1 квітня 2011 року в силу положень пункту 2 розділу XIX «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України Закон України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність.
З 1 квітня 2011 року відносини з приводу оподаткування податком на прибуток регулюються розділом ІІІ Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.
Пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України передбачає спеціальні правила застосування у 2011 році положень пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу, якими передбачено правила перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування.
Так, в силу пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України свідчить про те, що право платника податків на включення до витрат другого календарного кварталу 2011 року показника від'ємного значення за підсумками І-го кварталу 2011 року пов'язується лише з діяльністю платника податків у цьому кварталі. Положення вказаної норми Податкового кодексу України не поширюється на об'єкти оподаткування, що виникли у 2010 році і регулювались положеннями Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», який втратив чинність 1 квітня 2011 року.
Протилежний підхід означатиме надання зворотної сили пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в більшому обсязі, ніж це передбачено пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»цього Кодексу.
Таким чином, у зв'язку із набранням з 01.04.2011 чинності розділу ІІІ Податкового Кодексу України та відсутності в ньому посилання на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.
Відповідно до положень статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду встановлено, що об'єкт оподаткування у позивача за результатами діяльності І кварталу 2011 року без врахування суми від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду (2010рік) становить 0,00 грн. Тобто, від'ємне значення об'єкту оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року відсутнє.
З огляду на зазначене та беручи до уваги ту обставину, що у зв'язку з набранням чинності з 01.04.2011 розділу ІІІ Податкового кодексу України, відсутністю у ньому посилань на врахування у ІІ кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у І кварталі 2011 року, суд дійшов висновку, що від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане позивачем у 2010 році, що відображено у звітності за результатами діяльності у І кварталі 2011 року неправомірно включено до складу витрат у ІІ кварталі 2011 року.
Крім цього, 02.03.2012 відповідно до постанови Кагарлицького районного суду Київської області по справі № 3-16/12, яка на станом на дату розгляду справи по суті заявлених позовних вимог набрала законної сили, головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «Лагода»визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, яке полягало у неправомірному декларуванні збитків минулих періодів в декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань у розмірі 275473,00 грн.
Тобто, відповідно до зазначеної постанови Кагарлицьким районним судом Київської області по справі № 3-16/12 встановлено діяння -неправомірне декларування збитків у ІІ кварталі 2011 року, яке вчинене головним бухгалтером позивача.
Відповідно до положень частини четвертої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З огляду на зазначене та беручи до уваги ту обставину, що сторонами не заперечувався факт математичної правильності здійснення розрахунку зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»у розмірі 275474,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції -1,00 грн., суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат. Таким чином, судові витрати стягненню з позивача на користь відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 70 - 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панченко Н.Д.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови -25 червня 2012 року.