19 червня 2012 року 10:55 Справа № 0870/5444/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
до відповідача:Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
про:скасування рішення,
за участю
від позивача:ОСОБА_2, договір від 18.06.2012
від відповідача:ОСОБА_3, довіреність № 10/11 від 03.01.2012
Приватний підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якому позивач просить суд скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 26.04.2012 № 828 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхувальниками єдиного внеску.
В обґрунтування позову посилається на те, що із оскаржуваним рішенням незгоден, оскільки прострочка сплати єдиного внеску виникла не з його вини. Стверджує, що при здійснені електронного перерахування платежів з технічних причин платіж не пройшов, про що позивач дізнався лише після отримання оскаржуваного рішення.
В судовому засіданні 19.06.2012 представником позивача підтримані вимоги з підстав, викладених вище. Наполягає на задоволенні позову.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях вих. № 7893/11 від 19.06.2012 посилається на те, що ПП ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні з 24.01.2012 та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відповідно до таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями» Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, наданої позивачем 26.01.2012 за 2011 звітний рік, сума нарахованого єдиного внеску складає 44 345,16 грн. Зазначає, що вказану суму ПП ОСОБА_1 мав сплатити до 01.04.2012, проте як вбачається з виписки банку, кошти з рахунку позивача було списано лише 19.04.2012 року. У зв'язку з тим, що позивачем було допущено несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік на підставі ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішенням начальника управління № 828 від 26.04.2012 було застосовано до позивача штраф та пеню. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.
В судовому засіданні 19.06.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
ПП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Запорізької міської ради 23.01.2008, про що видано Свідоцтво серії НОМЕР_1 та перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя з 24.01.2012 і є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-УІ (далі - Закон № 2464), платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з пп. 4.5.2. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 № 994/18289 (далі - Інструкція № 21-5), платники, визначені підпунктом 2.1.3. (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми єдиного внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для плати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.
Відповідно до таблиці 1 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями» Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, наданої позивачем 26.01.2012 за 2011 звітний рік, сума нарахованого єдиного внеску складає 44345,16 грн.
Вказану суму ПП ОСОБА_1 мав сплатити до 01 квітня 2012 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону № 2464, днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду - день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду.
Тобто, законодавець вважає виконаним обов'язок платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування лише після фактичного списання банком належної до сплати суми з рахунку платника.
Судом встановлено, що єдиний внесок було сплачено позивачем лише 19.04.2012, що підтверджується банківською випискою. Отже, сплата була здійснена з простроченням на 17 днів (граничний термін сплати - 2 квітня 2012 року).
Доводи позивача про те, що стався технічний збій під час електронного перерахування платежів суд до уваги не приймає, оскільки, по-перше, здійснюючи електронний переказ грошових коштів позивач мав пересвідчитись про те, що грошові кошти на сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дійсно були списані з його рахунку і саме лише в цьому випадку його обов'язок зі сплати був би виконаний належним чином, що в даному випадку зроблено ним не було; по-друге, посилаючись на виникнення технічних проблем під час переказу грошей позивач ані до позову, ані його представник у судовому засіданні жодних доказів наявності таких обставин суду не надали.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, є недоїмкою.
Відповідно до п. 10 Закону № 2464, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми не недоплати за кожний день прострочення платежу.
Частиною 13 ст. 25 Закону № 2464 передбачено, що нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Відповідно до ч. 11 ст. 25 Закону № 2464, територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Згідно з ч. 14 ст. 25 Закону № 2464 про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення , яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
У зв'язку з тим, що позивачем було допущено несвоєчасну сплату єдиного внеску за 2011 рік, рішенням начальника УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 26.04.2012 № 828 було застосовано до ПП ОСОБА_1 штраф та пеню.
Вказане рішення було направлене на адресу ПП ОСОБА_1 27.04.2012 та ним отримане 30.04.2012.
З пояснень представника позивача, наданих під час розгляду справи по суті, встановлено, що претензій щодо розміру нарахованих санкцій позивач не має.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених
статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведено та підтверджено долученими до справи доказами, що при прийняті оскаржуваного рішення Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя діяло у межах компетенції та з використанням повноважень, які надано, а також у спосіб, визначений чинним законодавством. Порушень вимог законодавства судом не встановлено.
З огляду на вищевикладене, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про скасування рішення, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.Я. Максименко