Справа: № 2а-2557/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранова Д.О.
Суддя-доповідач: Романчук О.М
Іменем України
"05" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого-судді: Романчук О.М.,
Суддів: Глущенко Я.Б.,
Пилипенко О.Є.,
при секретарі: Воронець Н.В.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання дій щодо невиплати грошової премії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) № 1448 від 15.12.2010 р. позивача звільнено з військової служби у запас та виключено зі списків особового складу військової частини згідно з наказом командира військової частини А 2516 № 77 від 20.12.2010 р.
Згідно витягу із наказу командира військової частини А 2516 № 77 від 20.12.2010 р. позивачу виплачено надбавку в розмірі 15 % посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, надбавку в розмірі 80 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за виконання особливо важливих завдань та безпосередню розробку проектів нормативно-правових актів, премію в розмірі 55 % посадового окладу з 1 по 20 грудня 2010 року. Виплачено грошову допомогу при звільненні у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби (вислуга років у Збройних Силах станом на 15.12.10: календарна - 29 р. 04 міс).
Проте, позивач вважає, що відповідачем не було проведено повного розрахунку грошового забезпечення, оскільки не було виплачено грошової премії у лютому 2010 року до Дня захисника Вітчизни у розмірі двох посадових окладів та не враховано при виплаті грошового забезпечення з 01 травня 2010 року по 20 грудня 2010 року премії в розмірі 25 % місячного грошового забезпечення.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до рішення тимчасово виконуючого обов'язки Міністра оборони України № 494/з від 25.01.2010 р. військовослужбовцям центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та органів військового управління, які утримуються на окремих штатах та виконують окремі функції Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, було встановлено щомісячні премії з січня 2010 року у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення.
Рішенням Міністра оборони України № 1221/з від 13.02.2010 р. військовослужбовці Генерального штабу Збройних Сил України були заохочені грошовою премією у лютому 2010 р. до Дня захисника Вітчизни у розмірі двох посадових окладів, а попереднє рішення № 494/з від 25.01.2010 р. щодо встановлення премії з січня поточного року у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення скасовано. Зазначену премію у розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення військовослужбовцям Генерального штабу Збройних Сил України рішенням Міністра оборони України № 5024/з від 20.05.2010 р. встановлено з 01.05.2010 р.
Матеріали справи свідчать, що грошову премію у лютому 2010 р. до Дня захисника Вітчизни у розмірі двох посадових окладів виплачено вибірково, зазначену виплату військовослужбовцям Командування сил підтримки Збройних Сил України не проведено.
Згідно п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого вкладу в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам встановлений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженою наказом Міністра оборони України № 260 від 11.06.2008 р.
Так, відповідно до п. 31.1 Інструкції преміювання здійснюється згідно з інструкцією про преміювання військовослужбовців, яка розробляється у військових частинах виходячи зі специфіки та особливостей виконання завдань конкретної військової частини і затверджується вищим командуванням.
Розміри премії, але не менше ніж 10 відсотків посадових окладів, установлюються за рішенням Міністра оборони України, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження служби (п. 31.2 Інструкції).
В свою чергу наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України № 134 від 07.12.2009 р. було затверджено Інструкцію про преміювання військовослужбовців командувань видів Збройних Сил України, сил підтримки Збройних Сил України та командирів (керівників) військових частин (установ), безпосередньо їм підпорядкованих, яка визначає порядок та умови преміювання військовослужбовців Командування сил підтримки ЗС України, в тому числі і позивача.
Так, згідно п.п. 2.1 та 2.3 зазначеної Інструкції преміювання здійснюється в межах фонду грошового забезпечення, затвердженого для Командування сил підтримки ЗС України у кошторисі. Конкретний розмір премії військовослужбовцю визначається наказом командувача сил підтримки ЗС України, а командувачу сил підтримки ЗС України наказом начальника ГШ головнокомандувача ЗС України, який видається до 5 числа місяця, наступного за місяцем преміювання.
Фінансування Командування сил підтримки Збройних Сил України здійснюється за бюджетною програмою 2101020 «Утримання особового складу ЗС України».
Таким чином, встановлення конкретних розмірів премії визначається наказом командувача сил підтримки Збройних Сил України, тобто встановлюються керівником у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Рішення Міністра оборони України від 11.02.2010 р. про заохочення військовослужбовців грошовою премією до Дня захисника Вітчизни та від 19.05.2010 року щодо встановлення з 01.05.2010 р. премії в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення були прийняті саме на підставі вимог Інструкції про преміювання військовослужбовців центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 540 від 06.11.2008 р., в межах кошторисних призначень за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління Збройними Силами України»чітко визначеній категорії військовослужбовців, яким ці премії виплачувались і були встановлені.
З огляду на те, що зазначену премію для військовослужбовців Командування сил підтримки Збройних Сил України встановлено не було, колегія суддів підстав для задоволення позовних вимог не вбачає, відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Романчук О.М
Судді: Глущенко Я.Б.
Пилипенко О.Є.