Справа: № 2а/2570/5411/11 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
"21" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Губська О.А.
за участі :
секретар с/з Печенюк Р.В.
пр-к апелянта Полегешко Л.А.
пр-к позивача Бучак Н.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -
25.10.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Дайна»(далі ТОВ «ВТФ «Дайна») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги та остаточно просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 29.07.2011 року № 0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00грн. за основним платежем; від 29.07.2011 року № 0003572320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції достовірно встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у м. Чернігові від 20.04.2011 року № 1742 співробітниками ДПІ у м. Чернігові проведена документальна позапланова невиїзна перевірка перевірку ТОВ «ВТФ «Дайна»з питань достовірності, повноти нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року при проведенні господарських взаємовідносин з ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ», за результатами якої складено акт перевірки від 04.05.2011 року № 366/23/14225518 .
В акті перевірки від 04.05.2011 року № 366/23/14225518 зазначено порушення позивачем вимог ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч. 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, що призвело до визнання договорів, укладених з підприємством нікчемними; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження ПДВ за грудень 2010 року на суму 108950,00 грн.; п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ПДВ за січень 2011 року на суму 308714,00 грн.
За висновками акта перевірки та на підставі рішень про результати розгляду скарг позивача ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:
- від 29.07.2011 року №0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00грн. за основним платежем ;
- від 29.07.2011 року № 0003572320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про нікчемність правочинів з ТОВ«ЕЛАМ-ОЙЛ», заниження ПДВ за грудень 2010 року на суму 108950,00 грн. та заниження ПДВ за січень 2011року на суму 308714,00 грн. є безпідставними, а винесення податкових повідомлень-рішень від 29.07.2011 року № 0003582320, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 88141,00грн. за основним платежем; від 29.07.2011 року № 0003572320, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 406198,00 грн. за основним платежем та 24372,00 грн. за штрафними санкціями, неправомірним.
Колегія суддів в повній мірі погоджується з такими твердженнями суду першої інстанції , зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що ТОВ «ВТФ «Дайна»з ТОВ«ЕЛАМ-ОЙЛ»(код ЄДРПОУ-37219047) укладено договори поставки нафтопродуктів від 01.12.2010 року № 011210 та від 24.01.2011 року № 24/01/11, відповідно до яких ТОВ«ЕЛАМ-ОЙЛ»зобов'язується поставляти та передавати у власність ТОВ «ВТФ «Дайна»нафтопродукти відповідної якості, згідно державних стандартів, ТОВ «ВТФ «Дайна»зобов'язується приймати нафтопродукти та сплачувати їх вартість на умовах цих договорів .
Спірні правовідносини щодо нарахування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року регулювалися Законом України «Про податок на додану вартість» (далі -Закону № 168/97), а за січень 2011р. -нормами Податкового кодексу України.
Згідно з п. 1.7 Закону № 168/97 податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Положеннями п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (пп. 7.2.6); податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках (пп. 7.2.3); право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (пп. 7.2.4).
Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).
Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частиною 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що постачання нафтопродуктів здійснювалось тільки на підставі замовлення ТОВ «ВТФ «Дайна»у вигляді заявок.
Факт постачання нафтопродуктів від ТОВ«ЕЛАМ-ОЙЛ»до ТОВ«ВТФ «Дайна»в грудні 2010 року та січні 2011 року в повній мірі підтверджується наявними в матеріалах справи договорами поставки, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжним дорученням, прибутковими накладними.
Крім того, перевезення нафтопродуктів здійснювалось ТОВ«ВТФ «Дайна»власним транспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами та витягом із штатного розпису на 2010 рік та 2011 рік .
Рахунки-фактури, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти приймання палива в резервуари підтверджують отримання ТОВ «ВТФ «Дайна»товару (нафтопродуктів) від ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ».
Розрахунки за товар між ТОВ «ВТФ «Дайна»та ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ»здійснювалися в безготівковому порядку та проведено в повному обсязі, в т.ч. і ПДВ, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками по рахунку АТ «УкрСиббанк».
Таким чином, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з купівлі-продажу пального з метою подальшого використання у власній господарській діяльності.
Доводи відповідача про нікчемність правочинів, укладених між ТОВ «ВТФ «Дайна»та ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ»не підтверджуються об'єктивними доказами та спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «ЕЛАМ-ОЙЛ»податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Апеляційну скарги Державної податкової інспекції у м.Чернігові -залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.11.2011р. -без змін
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Беспалов О.О.
Губська О.А.