Справа: № 2-а-46/12 Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Н.П.
Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
"21" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій, -
У березні 2012 року позивач звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсій. Свої вимоги мотивував тим, що брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, захворювання пов'язане з роботами по ЛНА на ЧАЕС. Як пенсіонер перебуває на обліку у відповідача, який нараховує та виплачує йому пенсію.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року позов задоволено.
Визнано дії Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області щодо нарахування і вплати та дії щодо відмови у перерахунку пенсії по 2 групі інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків від заробітної плати за фактично відпрацьований час у зоні відчуження по ЛНА на ЧАЕС ОСОБА_2 - неправомірними.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Іванківському районі Київської області зробити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) призначеної ОСОБА_2 пенсії по 2 групі інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків від заробітної плати за фактично відпрацьований час у зоні відчуження по ЛНА на ЧАЕС , встановивши пенсію з розрахунку 11-годинного робочого дня за 28 квітня 1986 року в м. Прип'ять з 01 січня 2012 року, відповідно до рішенням Іванківського районного суду Київської області від 12 листопада 2008 року та виданої роботодавцем на підставі цього рішення довідки.
Допустити у справі негайне виконання.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Крім того, відповідач направив на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення виконання постанови Іванківського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до положень ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 12 листопада 2008 року рішенням Іванківського районного суду київської області встановлено юридичний факт, що позивач, 28 квітня 1986 року у зоні відчуження ЧАЕС в м.Прип'ять працював протягом 11 годин на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, після чого відповідачем була перерахована його пенсія відповідно до встановленого факту, яка безвідмовно виплачувалась йому з 2008 року по 2011 рік включно.
01.02.2012 року відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року позивачу призначено пенсію в розмірі фактичних збитків по 2 групі інвалідності, пов'язаної з роботами по ЛНА на ЧАЕС відповідачем нараховано без взяття до уваги вище встановленого факту, що не відповідає вимогам законодавства, тому, дізнавшись про порушення свого права (в березні 2012 року) останній звернувся до відповідача за перерахунком пенсії відповідно до поданих документів.
Відповідач відмовив позивачу, пославшись на те, що рішенням суду про встановлення факту УПФУ у Іванківському районі Київської області не зобов'язано робити перерахунок пенсії, а також вимагали подати всі первинні документи, завірені печаткою організації, яка направляла на роботи по ЛНА на ЧСАЕС з підтвердженням відпрацьованих годин та днів у зоні відчуження, населені пункти направлення, оплату за роботу в зоні відчуження.
Відповідно до статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Главою 6 розділу IV цього Кодексу визначено порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення. Зокрема, згідно зі статтею 256 Кодексу у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання (стаття 257 цього ж Кодексу).
Позивач скористався цим правом ще у 2008 році, і відповідно до рішення Іванківського районного суду Київської області від 12.11.2008 року було встановлено юридичний факт, що ОСОБА_2, 28 квітня 1986 року у зоні відчуження ЧАЕС в м.Прип'ять працював протягом 11 годин на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Дане рішення було підставою для видачі довідки встановленого зразка. На виконання рішення ВО «Київоблкіно»і видала відповідну довідку, яка була подана позивачем до УПФУ у Іванківському районі Київської області, при цьому вона була прийнята і проводились відповідні розрахунки його пенсії, з урахуванням цієї довідки, та виплата пенсії.
Як вбачається з відповіді відповідача на звернення позивача з 01.01.2012 року та із заперечення відповідача на позов, під час проведення перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначене вище рішення, після проведення інвентаризації пенсійних справ, не враховано, так як цим рішення не зобов'язано УПФУ у Іванківському районі Київської області зробити перерахунок пенсії в розмірі відшкодування фактичних збитків від заробітної плати за роботу в зоні відчуження та зазначено, що для перерахунку пенсії позивача слід надати всі первинні документи, завірені печаткою організації, яка направляла його на роботи по ЛНА на ЧАЕС та які б стверджували кількість відпрацьованих днів та годин (щоденно) у зоні відчуження, проведену оплату за роботу тощо.
Зазначена відмова є неправомірною та такою, що суперечить чинного законодавству.
Відповідно до ст. 14 ЦПК України, рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади, установ, організацій, посадових чи службових осіб і підлягають виконанню на всій території України.
Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, що встановлено судовим рішенням в цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті ж самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Не взяття до уваги відповідачем зазначеного рішення суду і виданої на його підставі довідки, фактично нівелює здійснений цим судовим рішенням захист порушеного права позивача. Тим більше вимагання первинних документів щодо підтвердження днів і годин роботи і зоні відчуження, оскільки саме відсутність цих документів (а саме фактично відпрацюваного часу 28.04.1986 року) і змусило позивача звертатися до суду за захистом своїх прав, що і було здійснено рішенням суду.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним, а тому підстав для її задоволення немає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України, ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає, як така, що постановлена за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції в справах, розгляд яких передбачено п. 2 ч. 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року - без змін.
У задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Іванківського районного суду Київської області від 11 квітня 2011 року -відмовити.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.