Справа: № 2а-14399/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
"07" червня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Федотова І.В.,
суддів -Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,
розглянувши в порядку письмово провадження в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -відповідач або податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення №0009191750/0 від 02.07.2009 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального та матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Фактичні обставини справи свідчать про те, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року, під час проведення якої встановлено порушення п.1.2, «ї»п.1.3 ст.1, п.4.2.2 п.4.2 ст.4, «а»п.17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 №889-ІV (далі -Закон).
Дане порушення, на думку податкового органу, виникло в результаті того, що позивачем у 2 кварталі 2008 року занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 3000000,00 грн., оскільки позивач, на думку податкового органу, являючись у відповідності до п. 1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковим агентом по відношенню до майна яке було внесено засновником до статутного фонду підприємства, не сплатив вказаний податок. При цьому, на думку податкового органу, інвестування фізичної особи до статутного фонду господарського товариства майна є з її боку відчуженням такого майна, а підприємство, в свою чергу, повинно виконати свої обов'язки, як податкового агента у частині утримання та перерахування до бюджету належної суми податку з доходів фізичних осіб. Висновок обґрунтований тим, що податок з доходів фізичних осіб не утримано із вартості нематеріальних активів на суму 20000000,00 грн., а саме деклараційного патенту на корисну модель №16827, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності 15.08.2006 року, який внесено до статутного фонду фізичною особою засновником ОСОБА_3 (ідентифікаційний №НОМЕР_1) згідно Протоколу загальних зборів учасників Товариства від 01.04.2008 №16 та акту прийому-передачі від 01.04.2008 б/н.
За результатами зазначеної перевірки було складено акт № 365/23-11/31607028 від 23.06.09р., на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0009191750/0 від 02.07.09р. на суму 9000 000,00 грн. (у тому числі: за основним платежем - 3000 000,00 грн., та за штрафними санкціями - 6000 000,00 грн.).
Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, у відповідності до протоколу №16 Загальних зборів учасників ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез»від 01.04.2008р., ухвалено рішення: внести в статутний фонд ОСОБА_2 право на використання деклараційного патенту на корисну модель №16827 на суму 20000000,00 грн.
01.04.2008р. між ОСОБА_3 та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез»укладено Договір №01-04-2008 «Про перехід права власності на деклараційний патент на корисну модель»та Акт прийому-передачі, відповідно до яких ОСОБА_3 передав у власність ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез»деклараційний патент на корисну модель №16827 на суму 20000000,00 грн., як внесок в статутний фонд.
Таким чином, ОСОБА_3 здійснив внесок нематеріального активу, вартістю 20000000,00 грн. до статутного фонду ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укроргсинтез»в обмін на емітовані ним корпоративні права, загальною вартістю 20000000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГК України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГК України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про господарські товариства»товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками і учасниками у власність, як вклад до статутного капіталу. Майно, передане учасниками до господарського товариства, стає власністю такого товариства.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-VI (далі - Закон), дохід визначено як сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п. 1.3 "в" ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»).
Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Підпунктом 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону передбачено, що операції з внесення платником податку коштів та майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним. Окрім цього, під терміном «інвестиційний актив»розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу. Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Інвестиційний актив, подарований платнику податку чи успадкований платником податку, вважається придбаним за нульовою вартістю.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подальший продаж окремого інвестиційного активу є операцією платника податку з корпоративними правами, а позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи із суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу (з урахуванням норм п.п. 9.6.4 п. 9.6 ст. 9 Закону), є інвестиційним прибутком (п.п. 9.6.2 п. 9.6 ст. 9 Закону), що є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб (п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону) при здійсненні платником податку зазначеної операції.
Згідно п.п. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону, до загального місячного доходу включається інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.
За наслідками звітного року до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення, загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами (п.п. 9.6.6 п. 9.6 ст. 9 Закону). Фінансові результати операцій з інвестиційними активами (п.п. 9.6.1 п. 9.6 ст. 9 Закону) обліковуються платником податку самостійно та окремо від інших доходів і витрат.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Відтак, вартість придбаного інвестиційного активу (корпоративні права вартістю 20000000,00 грн., що становлять 50% статутного фонду в обмін на внесення до статутного фонду Товариства нематеріального активу деклараційного патенту на корисну модель, вартістю 20000000,00 грн.) є втратами ОСОБА_3, що понесені у зв'язку з придбанням такого активу.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Бабенко К.А
Мельничук В.П.