Справа: № 2а-18299/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Денісов А.О.
Іменем України
"20" червня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Денісова А.О.
Суддів: Гром Л.М.
Міщука М.С.
при секретарі Падюковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернівці на постанову окружного адміністративного суду м. Києва у справі за позовом ДПІ у м. Чернівці до ПП «України-Румунія Сорілі»та ТОВ «Едемо» про стягнення коштів,
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2012 року в задоволені позову відмовлено. Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ДПІ не надало доказів, які б свідчили, що між відповідачами були укладені угоди, які є нікчемними.
На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нову про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин та ненадання об'єктивної оцінки зібраним по справі доказам.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ДПІ у м. Чернівці проведена документальна невиїзна позапланова перевірка ПП «Україна-Румунія Сорілі»з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року, за результатами якої 30.03.2011 року був складений акт, згідно якого відповідно до даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлені відхилення між податковим зобов'язаннями ПП «Україна-Румунія Сорілі»та податковим кредитом ТОВ «Едемо». Розбіжності між сумою податкового зобов'язання ПП «Україна-Румунія Сорілі»та сумою податкового кредиту, задекларованого підприємствами покупцями за період з 01.11.2010 року по 31.01.2011 року становлять 1386479,45 грн. Причиною розбіжностей є не неподання звітності в деклараціях з податку на додану вартість ПП «Україна-Румунія Сорілі»податкового зобов'язання по взаємовідносинах з підприємствами - покупцями, а також ненадання (відсутність) ПП «Україна-Румунія Сорілі»підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав жодних доказів укладення або ж існування між відповідачами угоди, яку б можна було кваліфікувати як нікчемний правочин.
Представник ТОВ «Едемо»в цій частині суду пояснив, що ніяких угод, як усних, так і письмових, вони з ПП «Україна-Румунія Сорілі»ніколи не укладали, а тому неможна визнати недійсним неіснуючий правочин.
Представник ДПІ суду пояснив, що вони не можуть назвати, коли конкретно і який правочин, укладений між відповідачами, вони поросять визнати недійсним. З пояснень представника ДПІ також вбачається, що позов про визнання недійсним конкретно невизначеного правочину, ґрунтується на припущеннях податкового органу про можливість існування такого правочину, а не на конкретних доказах його укладення відповідачами.
З огляду на викладене та, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 06.02.2012 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Денісов А.О.
Судді: Гром Л.М.
Міщук М.С.