Справа: № 2-а-8357/11 Головуючий у 1-й інстанції: Володько І.С.
Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
Іменем України
"18" червня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого -судді Оксененко О.М..,
суддів -Данилової М.В., Федорової Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -
ОСОБА_2 (далі -позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква (далі -відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату доплати до пенсії у розмірах визначених ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є пенсіонером по віку, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, має відповідне посвідчення встановленого зразка 4 категорії, а тому має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Крім того, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 року № 106 «Про організацію виконання Постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію Законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи»та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», м. Біла Церква в якому відповідно до відмітки в паспорті, проживає позивач, віднесене до зони гарантованого добровільного відселення.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які на територіях проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні гарантованого добровільного відселення - одна мінімальна заробітна плата.
Всупереч ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати (розмір якої встановлюється Законом України «Про державний бюджет України»на відповідний рік), як того вимагає вказаний Закон.
За конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів приходить до висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачу застосуванню підлягає стаття 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана постанова, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено право позивача на отримання пенсії у відповідності до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія -щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.
Жоден державний орган, в тому числі і суд, не наділений повноваженнями обмежувати або позбавляти позивача права на отримання спірних виплат у певному розмірі інакше, ніж шляхом внесення змін до нормативно -правових актів Верховною Радою України у порядку та в спосіб, визначений чинним законодавством України та відповідно до правил ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що з самого визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, не є строковими, а тому в даному випадку визначається лише дата, з якої особа має право на її перерахунок, при цьому не вирішуючи питання щодо правовідносин, які на момент ухвалення рішення ще не виникли.
За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква -залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 8 квітня 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Данилова М. В.
Федорова Г. Г.