ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-3/5600-2012 21.06.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Коста Меса»
Про стягнення 15 134,96 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача не з'явився
Від відповідача ОСОБА_1 -по дов. № 16/01-01 від 16.01.2012
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коста Меса»14 000,00 грн. в прядку ст. 1212 Цивільного кодексу України як сплачених позивачем відповідачу помилково, а також 700,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 434,96 грн. в порядку ст.ст. 625, 1214 Цивільного кодексу України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.04.2011 позивач помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 14 000,00 грн., зазначена обставина підтверджується платіжним дорученням № 718 від 04.04.2011. Позивач вважає, що при виготовленні платіжного доручення на сплату вказаної суми помилково зазначено поточний рахунок відповідача, у зв'язку з чим кошти перераховані на рахунок останнього. В свою чергу між сторонами у будь-якій спосіб не укладалися будь-які угоди та господарські договори або інші правочини, які б слугували підставою для належного отримання відповідачем грошових коштів від позивача. Незважаючи, що кошти в сумі 14 000,00 грн. сплачені позивачем на рахунок відповідача є помилково сплаченими та отримані відповідачем без достатніх на те правових підстав, на вимогу позивача відповідачем не повернуті. Враховуючи, що підстава на якій позивачем сплачені відповідачу грошові кошти відсутня, а тому ці кошти отримані відповідачем помилково і є безпідставно набутим майном. Судовими рішеннями всіх інстанцій у справі № 47/300 доведено, що позивачем було помилково перераховано грошові кошти. Укладеного між сторонами акту виконаних робіт за березень 2011 року в природі немає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/5600-2012 та призначено її до розгляду на 15.05.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/5600-2012 від 15.05.2012, в зв'язку з не з'явленням представника відповідача в засідання суду та невиконанням сторонами вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 04.05.2012, розгляд справи був відкладений на 19.06.2012.
Відповідач у поданому в судовому засіданні 19.06.2012 відзиві проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки договір № 77/0103-77К від 01.03.2011 був укладений сторонами і, відповідно, набув чинності, коли сторони в належній формі досягли згоди щодо усіх істотних умов договору з надання послуг, зокрема: об'єкту прибирання; строку, на який укладено договір; місячної вартості послуг. При укладанні договору сторони належним чином визначили об'єкт прибирання та дійшли згоди по всіх істотних умовах договору, а тому на підставі зазначеного договору для його сторін виникли права та зобов'язання. Таким чином, оскільки договір № 77/0103-77К від 01.03.2011, як встановлено вище, створив правові наслідки для сторін договору, позивач зобов'язаний протягом дії даного договору сплачувати вартість наданих послуг. Грошові кошти перераховані позивачем на користь відповідача на виконання договору про надання послуг з прибирання, не є помилково перерахованими. Докази розірвання вказаного договору не подано, тому підстави вважати перераховані позивачем кошти в розмірі 14 000,00 грн. безпідставно набутими відсутні. Посилання позивача на платіжне дорученням № 718 від 04.04.2011 вважає безпідставним з огляду на те, що в матеріалах справи відсутнє платіжне доручення № 718 від 04.04.2011 на яке посилається позивач, як на доказ у справі, натомість міститься платіжне доручення № 718 від 01.04.2011, роздруковане 26.04.2012 та не проведено банком, яке не є належним та допустимим доказом у справі. Позивачем не подано вимогу та докази її надіслання чи вручення відповідачу, а тому позивач безпідставно посилається на 07.04.2012, як на дату повернення відповідачем безпідставно отриманих коштів. Посилання позивача на судові рішення у справі № 47/300 відповідач вважає також необґрунтованими, оскільки факт помилковості перерахованих коштів не був предметом доказування та судами не доводився.
В судовому засіданні 19.06.2012 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 21.06.2012.
Відповідачем до відділу діловодства суду 20.06.2012 подано письмові пояснення з приводу позовних вимог, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Позивач в судове засідання 21.06.2012 не з'явився. Позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 19.06.2012 представника позивача - ОСОБА_2 згідно довіреності № б/н від 22.01.2012.
Відповідач у поданих в судовому засіданні 21.06.2012 додаткових поясненнях вважає, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними від вимоги про повернення помилково перерахованих коштів, а також здійснено невірний їх розрахунок. Просить в позові відмовити повністю.
В судовому засіданні 21.06.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва
З банківської виписки по особовому рахунку позивача вбачається, що 04.04.2011 позивачем згідно платіжного доручення № 718 на рахунок відповідача було перераховано кошти в розмірі 14 000,00 грн. з призначенням платежу «за прибирання згідно акту виконаних робіт за березень 2011 р. в тому числі ПДВ 2 333,333 грн.».
Спір виник внаслідок того, що позивач вважає, що відповідачем безпідставно утримуються грошові кошти позивача в розмірі 14 000,00 грн., що є підставою для їх повернення у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України. Також за користування цими коштами позивачем нараховані 700,00 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в сумі 434,96 грн.
Натомість відповідач вказує на те, що кошти в сумі 14 000,00 грн. перераховані на виконання укладеного між сторонами договору № 77/0103-77К від 01.03.2011 про надання послуг з прибирання, місячна вартість яких вставлена цим договором в розмірі 14 000,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Вимогами статті 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно статті 207 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Стаття 208 Цивільного кодексу України визначено, що у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Судом встановлено, що договір про надання послуг з прибирання № 77/0103-77К від 01.03.2011 не підписаний уповноваженим представником позивача і не посвідчений печаткою позивача, що сторонами не заперечується.
В призначенні платежу в платіжному дорученні, за яким позивачем перераховано відповідачу кошти в розмірі 14 000,00 грн. не вказано, що ці кошти сплачуються саме на виконання договору № 77/0103-77К від 01.03.2011.
Крім того сторонами не подано акту здачі прийняття робіт (прибирання) за березень 2011 року, складеного (підписаного та скріпленого печатками обох сторін) на виконання саме договору № 77/0103-77К від 01.03.2011.
Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Приймаючи до уваги викладене суд дійшов висновку про відсутність фактичного виконання сторонами умов договору № 77/0103-77К від 01.03.2011 про надання послуг з прибирання, а отже не може йти мова про прийняття до виконання цього договору.
Таким чином, у сторін не виникло і не існує жодних правовідносин, зокрема і зобов'язань, саме по договору про надання послуг з прибирання № 77/0103-77К від 01.03.2011, оскільки між сторонами не дотримано вимог чинного законодавства щодо вчинення (укладення) правочину (рішення Господарського суду міста Києва у справі № 47/300 від 11.10.2011).
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За відсутності строку виконання зобов'язання по сплаті 14 000,00 грн., кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним було пред'явлено відповідачу вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів, яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Позивачем в порушення зазначених вимог належних та допустимих доказів, які б підтверджували існування вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів в розмірі 14 000,00 грн. разом з доказами її надіслання або вручення відповідачу не надано, а отже не доведено порушення прав позивача з боку відповідача щодо повернення цих коштів.
Суд вважає позовні вимоги недоведеними, тому у задоволенні позову про повернення 14 000,00 безпідставно отриманих коштів слід відмовити.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення суми збитків від зміни індексу інфляції в розмірі 700,00 грн. та 3 % річних в розмірі 434,96 грн. нараховані за користування чужими коштами на підставі ст. 536, ст. 625, п. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України.
Оскільки, вищезазначені суми нараховані позивачем на суму 14 000,00 грн. у задоволенні позову в цій частині також слід відмовити.
Частина 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення 14 000,00 грн. у відповідності до ст. 1212 Цивільного кодексу України та нараховані за користування цими коштами інфляційні витрати та 3% річних.
З огляду на вищевикладене, позові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пролог-93»не обґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-
В позові відмовити повністю.
СуддяВ.В.Сівакова
Рішення підписано 26.06.2012.