Запорізької області
25.06.12 Справа № 28/319/09-6/5009/683/11
За позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 61) в інтересах Бердянської районної державної адміністрації (71100, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Перемоги, 3)
До Андрівської сільської ради (71151, с. Андрівка Бердянського району Запорізької області, вул. Радянська, 51)
Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Союз" (71151, с. Трояни Бердянського району Запорізької області, вул. Шкільна, 76)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма „Восток" (71151, с. Трояни Бердянського району Запорізької області, вул. Гагаріна, 101)
Про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року (не витребуваний пай ОСОБА_2) та зобов'язання Андрівську сільську раду внести відповідні зміни до Книги записів оренди земельних часток (паїв)
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від прокурора: не з'явився
Від позивача: не з'явився
Від відповідача 1: ОСОБА_3 -дов. від 28.03.2012р.
Від відповідача 2: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Бердянського міжрайонного прокурора Запорізької області м. Бердянськ Запорізької області в інтересах Бердянської районної державної адміністрації м. Бердянськ Запорізької області до Андрівської сільської ради с. Андрівка Бердянського району Запорізької області та Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Союз" с. Трояни Бердянського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Приватне сільськогосподарське підприємство Агрофірма „Восток" с. Трояни Бердянського району Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року (не витребуваний пай ОСОБА_2) та про зобов'язання Андрівську сільську раду внести відповідні зміни до Книги записів, суд
Прокурор в інтересах позивача в позовній заяві просить визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року (не витребуваний пай ОСОБА_2), укладений між відповідачами, зареєстрований у книзі записів оренди земельних часток (паїв) Андрівської сільської ради НОМЕР_10, та зобов'язати Андрівську сільську раду внести відповідні зміни до Книги записів.
Позивач надіслав суду письмові пояснення (а с. 15, т.2) наступного змісту: відповідачами порушені норми матеріального права щодо розпорядження землями колективної (на час розпаювання), форми власності. Також ч.1 ст.760 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору найма може бути річ яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (не споживана річ). Індивідуальними ознаками земельної ділянки є її площа, розташування (населений пункт, ділянка поділу, номер паю), кадастровий номер, опис меж. При укладенні типового договору оренди земельної ділянки (не витребуваний пай ОСОБА_2), були порушені норми ст.ст. 237, 238, 626, 628, 638, 760 Цивільного кодексу України, ст. 125. п. 12 "Перехідних положень" Земельного кодексу України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)". Крім того, встановлено, що 05.05.2010 року постановою Бердянського міжрайонного суду задоволено позов Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора та скасовано рішення Андрівської сільської ради № 06 від 03.04.2009 року "Про визнання земельних часток (паїв) як не витребувані та передача їх в оренду". 21.09.2010р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Андрівської сільської ради залишено без задоволення. Таким чином, рішення сільради на підставі якого укладено договір оренди земельної частки (паю) у судовому порядку скасовано, як таке, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідно до п. п. 3.1 п. З Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України"(із змінами та доповненнями) господарський суд приймає провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ст. 80 ГПК України) зокрема у випадку припинення існування предмету спору, наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта (постановою Бердянського міжрайонного суду від 05.05.2010 року задоволено позов Бердянського міжрайонного природоохоронного прокурора та скасовано рішення Андрівської сільської ради № 06 від 03.04.2009 року "Про визнання земельних часток (паїв) як не витребувані та передача їх в оренду"), якщо між сторонами не залишилось неврегульованих питань. Лист Бердянської районної державної адміністрації від 12.10.2010 року вих. №5452/0116 директору ПСП агрофірми "Союз" лише підтверджує виконання Андрівською сільрадою вимог чинного законодавства, щодо розірвання договорів оренди земельних часток (паїв) Андрівської сільради з директором ПСП агрофірми "Союз" Чердаклієвим В.О. Але залишаються неврегульовані питання щодо визнання Андрівською сільрадою розпорядження голови райдержадміністрації від 01.07.2009 № 380 "Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Колос" на території Андрівської сільської ради. Розірвання сторонами договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009р. за згодою сторін 06.10.2010р., не є підставою вважати відсутнім предмет спору, оскільки предметом розгляду у цій справі є питання дотримання сторонами договору вимог законодавства, додержання яких є необхідним для чинності правочину з моменту його укладення (постанова Донецького апеляційного господарського суду від 22.11.2010р. по справі № 28/320/09 "Про визнання договору оренди недійсним з моменту укладання та зобов'язання вчинити певні дії"). Просить позов задовольнити.
Перший відповідач надав суду письмові пояснення наступного змісту: відповідно до позовної заяви прокурора вбачається, що позовні вимоги ґрунтуються: на тому, що між Бердянською районною державною адміністрацією та ПСП А/Ф «Восток»12.02.2009 року було укладено попередній договір оренди землі № 2, згідно якого орендодавець Бердянська райдержадміністрація передає, а ПСП А/Ф «Восток»приймає в строкове платне користування земельну ділянку в оренду строком на 8 років площею 88,0888 га до яких відноситься пай ОСОБА_2 та на тому, що розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації № 380 від 01.07.2009 року «Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП «Колос»на території Андрівської сільської ради»пай ОСОБА_5 визнаний не витребуваний та переданий ПСП А/Ф «Восток»в оренду та вказані розпорядження є чинними та у судовому порядку не оскаржені. Вказане не відповідає дійсності з наступних підстав. Відповідно до умов ст. 635 ЦК України визначено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Пунктом 8 вказаного договору вказано, що цей договір укладається згідно статті 635 ЦК України до оформлення технічної документації на земельну ділянку та укладення і реєстрації основного договору оренди землі строком на 6 місяців, з моменту підписання попереднього договору. Підстави набуття прав на землю визначені розділом 4 Земельного кодексу України, яким встановлено, що після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, затвердження результатів аукціону, укладення відповідної цивільно-правової угоди, набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України). За відсутності органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної власності. З урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством. Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки лише за умов дотримання вимог статті 124 Земельного кодексу України і статті 16 Закону України „Про оренду землі", якими встановлено порядок укладення договору оренди землі. При цьому, за приписами статей 17, 18 Закону України „Про оренду землі" визначено, що передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання передачі. Договір оренди набуває чинності після його державної реєстрації. Згідно з частиною 1 статті 635 ЦК України, на підставі, якої укладено попередній договір оренди земельної ділянки, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, у письмовій формі. Статтею 640 ЦК України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення. Під час судового розгляду справи встановлено, що попередній договір у встановленому Законом порядку не реєструвався, а тому у відповідності до вимог ст. 640 ЦК України є таким, що не набув чинності, внаслідок чого не породив для його сторін будь-яких прав та зобов'язань. Крім того, така форма користування земельною ділянкою, як попередній договір оренди землі, без наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, не передбачено чинним законодавством. Отже з викладеного вбачається, що укладений між Бердянською райдержадміністрацією та директором ПСП „Восток" попередній договір оренди земельної ділянки є нікчемним та недійсним, а тому правові підстави у ПСП „Восток" на використання земельної ділянки були відсутні. Вищевказані обставини підтверджуються рішенням Вищого господарського суду України за позовом Бердянського міжрайонного прокурора до ПСП А/Ф „Восток" про стягнення орендної плати за користування вищевказаними земельними ділянками. Окрім цього, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012 року у справі № 2а-4902/09/0870 розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 380 від 01.07.2009 року скасоване. Підставою для скасування розпорядження стало те, що на момент його прийняття вказана земельна ділянка була розподілена, а тому станом на 01.07.2009 року адміністрація не мала права приймати дане розпорядження. Посилання позивача у справі про те, що під час реєстрації договору оренди земельної частки (паю) були порушені вимоги Постанови КМУ № 119 від 24.01.2000 року „Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)" є безпідставними та надуманими, оскільки будь-яких порушень під час реєстрації не допущено.
Другий відповідач надав суду відзив на позов (а. с. 23-27, т. 1), де вказав наступне: ПСП Агрофірма „Союз" як відповідач по справі не визнає позовних вимог Бердянського міськрайонного прокурора в інтересах держави в особі Бердянської районної Державної адміністрації до відповідачів Андріївської сільської ради Бердянського району та ПСП АФ „Союз" з наступних підстав: В 2006 році Відповідачем-1 по справі -Андрівською сільською радою, були виявлені по колишньому КСП «Колос»невитребувані 10.5 земельних паїв в кількості 88 га ораної землі, які раніше були передані по сертифікатам в приватну власність громадянам, колишнім працівникам КСП «Колос». Було встановлено, що ці земельні паї самовільно захопило ПСП АФ „Восток", яке залучено господарським судом в якості третьої особи, та яке не сплачуючи податки та орендну плату за землю, без оформлення договорів, самовільно обробляє їх, засіваючи сільськогосподарськими культурами. Андрівською сільською радою неодноразово направлялась інформація в прокуратуру, в Бердянську райдержадміністрацію, земельну інспекцію в надії на те, що ці служби допоможуть змусити ПСП АФ „Восток" укласти договори оренди (копії переписки додаються). Ні прокуратура, ні Бердянська райдержадміністрація заходів до керівника ПСП АФ „Восток" ОСОБА_7 не вжили. Тільки управлінням державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Запорізькій області ОСОБА_8 в 2008-2009 роках був притягнутий до адміністративної відповідальності за самовільне використання не витребуваних земельних паїв по ст.. 53-1 КУпАП та два рази по ст. 188-5 КУпАП за невиконання припису по усуненню цього порушення. Згідно листу начальника цього управління ОСОБА_9 № 01-11/01044 від 14.05.2009 року станом на день відправлення листа вимоги припису не виконані. Тому. 27.04.2009 року за № 01-2/942 державною інспекцією з контролю за використанням і охороню земель в Запорізькій області було направлено повідомлення в Бердянську природоохоронну міжрайонному прокуратуру стосовно виявлених порушень земельного законодавства з боку ПСП АФ „Восток" та вжитих інспекцією заходів. Тому, після багатьох звернень, Андрівська сільська рада на сесії 02.04.2009 року прийняла рішення № 06 „Про визнання земельних часток (паїв) як не витребувані та передача їх в оренду". Взявши паї в управління, 03.04.2009 року позивач уклав сім договорів оренди на вісім земельних наїв за сертифікатами з ПСП АФ «Союз»(в тому числі і договір, який є предметом розгляду по цій справі) та від якого кожного місяця отримує орендну плату в сумі 2 055 грн., а всього станом на серпень 2009 року сплачено 10 270 грн. (копії рішення, платіжних доручень додані до відзиву). 06.04.2009 року земельна комісія Адрівської сільської ради перевірила стан додержання Земельного законодавства з боку ПСИ АФ «Восток»та актом зафіксувала, що самочинний захват земельних паїв продовжується (копія акту додається). Про своє рішення №6 від 02.04.2009 року Адрівська сільська рада інформувала Бердянську райдержадміністрацію листом № 216 від 13.04.2009 року (копія додається). Але, незважаючи на те, що рішення сесії Андрівської сільської ради №6 від 02.04.2009 року та договори оренди з ПСП АФ „Восток" від 03.04.2009 року не скасовані та є чинними, виконуючий обов'язки голови Бердянської районної держаної адміністрації Кеда СІ. через 3 (три) місяці приймає розпорядження № 380 від 01.07.2009 року «Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП «Колос»на території Андрівської сільської ради», згідно якого визнані не витребованими та передані в оренду терміном на 8 років ПСП АФ „Восток" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельні ділянки КСП «Колос»Андрівської сільської ради: пай № НОМЕР_1 ОСОБА_22, пай № НОМЕР_2 ОСОБА_12, пай № НОМЕР_3 ОСОБА_2, пай № НОМЕР_4 ОСОБА_13, пай № НОМЕР_5 ОСОБА_5, пай № НОМЕР_6 ОСОБА_14, паї №НОМЕР_7 ОСОБА_15, пай № НОМЕР_8 ОСОБА_16, пай №НОМЕР_9 ОСОБА_17, а також затверджено Проект землеустрою щодо відведення цих земельних ділянок в оренду ПСП АФ „Восток". Приймаючи це незаконне розпорядження, виконуючий обов'язки голови Бердянської районної держаної адміністрації Кеда СІ. повністю проігнорував те, що рішення сесії Андрівської сільської ради від 02.04.2009 року не скасоване та не визнаю судом протиправним, а також вимоги ч.1 та ч.3 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме: Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наївних їм повноважень. А тому уже з цих підстав не мав законного права прийняти розпорядження № 380 від 01.07.2009 року. Крім того, виконуючий обов'язки голови Бердянської районної держаної адміністрації Кеда С.І. при прийняті розпорядження в першу чергу керувався ст.. 17, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, Постановою КМ України від 26.05.2004 року № 677 „Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок". Але відповідно до ст. 17 Земельного кодексу України та інших Законів України, на які посилається в своєму розпорядженні відповідач, повноваження місцевих державних адміністрацій, як органів місцевої виконавчої влади, розповсюджується виключно на землі державної власності. Також, у відповідності до п. 12 «Перехідних положень»Земельного Кодексу України, державна районна адміністрація має повноваження щодо розпорядження землями за межам населених пунктів, крім переданих у приватну власність. А спірні земельні ділянки передані у приватну власність, власникам видані сертифікати на право на земельну частку (пай), що згідно ст.2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток паїв»від 05.06.2003 року є основним документом, що засвідчує право на земельну частку (пай). Тому, з отриманням колишніми членами КСП сертифікатів на право на земельну частку (пай), тобто певну долю землі у колективній власності, така земля набула статусу приватної власності громадян, право на яке засвідчено сертифікатом, який також відповідно до п. 17 «Перехідних положень»Земельного Кодексу України є правовстановлюючим документом приватної власності на землю. Те, що земельні ділянки, право на яке посвідчено сертифікатом, є приватною поясністю громадян, підтверджується також роз'ясненням Головного управління держкомзему у Запорізькій області за № 01-08-У011/0279 від 12.02.2009 року за підписом першого заступника Д.В.Спіциной (додається до відзиву). Крім того, згідно довідки №01-02/461 від 14.07.2009 року, наданої в адресу Андріївської сільської Ради відділом Держкомзему у Бердянському районі Запорізької області, розмежування земель державної і комунальної власності по Бердянському району не проведено(додається). Згідно до ст. 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)»від 05.06.2003 року сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації за межами населених пунктів, але згідно ч.2 ст. 3 цього Закону необхідно щоб особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подали до відповідної, сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Але таких заяв не надходило від власників земельних ділянок. Висновки позивача про те, що передача земельних ділянок в оренду без виділення їх в натурі неможлива, є хибним, оскільки чинним законодавством в даному випадку, коли земельна ділянка передається з оренду без зміни її цільового призначення, не передбачено розробки попереднього проекту відведення, про що також дане роз'яснення на сторінці 89 «Землевпорядного вісника»№ 4 за 2005 рік (копія роз'яснення додається). Внаслідок того, що Бердянська районна адміністрація перевищила свої повноваження, оскільки не має прав відповідно до закону на розпорядження землями приватної власності де б вони не знаходились, Андрівська сільська рада 26.08.2009 року оскаржила незаконне розпорядження № 380 від 01.07.2009 року виконуючого обов'язки голови Бердянської районної держаної адміністрації Кеди С.І. до окружного суду Запорізької області (копія позовної заяви додасться). Але в позовній заяві позивач вказує, що розпорядження в судовому порядку не оскаржене. В позовній заяві прокурор стверджує, що розпорядженням заступника голови Бердянської райдержадміністрації № 62 від 02.02.2009 року „Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду" ПСП АФ „Восток" надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду на 8 років загальною площею 88,0888 га. Тому 12.02.2009 року між Бердянською райдержадміністрацією та ПСП АФ „Восток" було укладено попередній договір оренди № 2, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 88,0888 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний попередній договір у відповідності до ст. 635 ЦК України було укладено до оформлення технічної документації на земельну ділянку та укладання і реєстрації основного договору оренди терміном на 6 місяців, з моменту підписання попереднього договору. Але, другий відповідач по цій справі стверджує, що попередній договір оренди землі № 2 від 12.02.2009 року, укладений між Бердянською райдержадміністрацією в особі в. о. голови райдержадміністрації О.І. Харченка та ПСП АФ „Восток" є повністю підробним, виготовленим заднім числом з метою увести керівника ПСП АФ „Восток" від юридичної відповідальності за створення штучних фіктивних доказів в господарському спорі між двома суб'єктами господарювання. Підробленість, та незаконність попереднього договору оренди землі № 2 від 12.02.2009 року, а також складання його задніми числами підтверджується наступним: Бердянська районна державна адміністрація не мала повноважень для укладання попереднього договору №2 від 12.02 2009 року, оскільки згідно п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади. Відсутні правові підстави для його укладання, а саме: розпорядження голови Бердянської райдержадміністрації згідно вимог ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України та ч. 2 ст. 16 Закону України „Про оренду землі" (розпорядження № 62 від 02.02.2009 року згоду на оренду землі для ПСП АФ „Восток" не надало). Цей попередній договір №2 від 12.02.2009 року підлягає державній реєстрації відповідно до вимог ст. ст. 18, 20 Закону України „Про оренду землі", ст.. 210 Цивільного кодексу України, і тільки після цього набирає чинності, про що прямо вказано з п. 42 попереднього договору. Але він згідно закону не і оркестрований. Державна реєстрація договорів оренди невитребованих земельних часток (паїв) повинна відбуватися в Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженому постановою КМ України від 24.01.2000 р. №119, згідно якого реєстрація договорів проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) безоплатно. Договір оренди реєструється у Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв). Датою реєстрації договору оренди є дата внесення відповідного запису до цієї Книги. В разі внесення змін до договору, договір оренди підлягає перереєстрації (дана вимога викладена в роз'ясненні Головного управління держкомзему у Запорізькій області за № 01-08-У011/0279 від 12.02.2009 року за підписом першого заступника Л.В.Спіциной (додається до відзиву); Тому на цій підставі попередній договір №2 від 12.02.2009 року є не укладений, а тому не має юридичної сили. Відсутні щомісячні оплати в бюджет ПСП АФ „Восток" за оренду в сумі 1 577 грн. НОМЕР_3 коп., згідно цього попереднього договору починаючи з лютого 2009 року. Ні в відповідях Бердянської райдержадміністрації, ні в перевірках державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Запорізькій області не має посилань на буцім то існуючий на той час попередній договір № 2 від 12.02.2009 року, хоча це мало не яке бито значення. І тільки в позові від 07.08.2009 року прокурору стало відомо про попередній договір. Оскільки ЗУ «Про оренду землі»та Земельний кодекс України є відносно Цивільного кодексу України спеціальними законами, які не передбачають попереднього договору про оренду землі, то тільки вони повинні застосовуватися в земельних правовідносинах, а тому попередній договір №2 від 12.02.2009 року є незаконним. Тому ПСП АФ «Союз»з метою захисту своїх прав та інтересів 01.09.2009 року звернулося з позовною заявою до господарського суду Запорізької області про визнання попереднього договору оренди №2 від 12.02.2009 року недійсним (копія позову додасться). В свою чергу відповідач -2 вважає рішення сесії Андрівської сільської ради № 6 від 02.04.2009 року таким, що відповідає діючому законодавству, з наступних підстав: Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)»від 05.06.2003 року «Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отриманим їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки..» Також згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів Україні № 122 від 04.02.2004 року, «Нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються в розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх з оренду». Тобто, сільська Рада наділена законом правом передачі не витребуваних земельних ділянок в оренду згідно договору, що і було зроблено рішенням сесії Адрівської сільської Ради від 02.04.2009 року, яка перша скористалася наданим правом і першою визнала спірні, передані в приватну власність, паї не витребуваними та передала їх в оренду. Позивач вважає, що сесія Андрівської сільської Ради не порушила норми п. 12 «Перехідних положень»ЗК України, оскільки взагалі цим пунктом не мала права керуватися при прийнятті рішення, приймала рішення щодо земель приватної власності, землі прийняла у тимчасове розпорядження як не витребуване майно, яке знаходиться на території , що відповідає її виключним повноваженням згідно п.34 ст.26 Закону України «Про місце самоврядування в Україні», а саме: «вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин». Що стосується використання земельної ділянки, договір по якій оспорюється прокурором по цій справі, то її власник помер. Тому сесія Адрівської сільської Ради, з метою охорони спадкового майна в інтересах спадкодавців, діяла відповідно до ст. ст. 1283 Цивільного кодексу України: «1. Охорона спадкового майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказ одержувачів та кредиторів спадкодавця з метою збереження його до прийняття спадщини спадкоємцями. 2. Нотаріус за місцем відкриття спадщини, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідні органи місцевого самоврядування з власної ініціативи або за заявою спадкоємців вживають заходів щодо охорони спадкового майна», а також до вимог ст. 1285 ЦК України: «1. Якщо у складі спадщини є майно, яке потребує утримання, догляду, вчинення інших фактичних чи юридичних дій для підтримання його в належному стані, нотаріус, а в населених пунктах, де немає нотаріуса, - відповідний орган місцевого самоврядування, у разі відсутності спадкоємців або виконавця заповіту укладають договір на управління спадщиною з іншою особою. 2. Особа, яка управляє спадщиною, має право на вчинення будь-яких необхідних дій, спрямованих на збереження спадщини до з'явлення спадкоємців або до прийняття спадщини». Тому, на підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 59 СП АФ «Союз»прохає суд відмовити Позивачу в його позовних вимогах , оскільки всі обставини, викладенні позивачем в п. п. 1-5 позиву, є безпідставні та незаконні, оскільки Андрівська сільська рада першою визнала приватну земельну ділянку не витребуваною та взяла її в управління відповідно до Цивільного кодексу України, а тому згідно діючого законодавства мала право передавати її в оренду без встановлення її меж у натурі шляхом укладання договору оренди віл 03.04.2009 року.
В матеріалах справи (а. с. 107, т. 1) знаходиться заява другого відповідача, де він просить провадження по справі припинити, в зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки спірний договір був розірваний сторонами угодою від 06.10.2010р.
Третя особа надала суду письмові пояснення наступного змісту: 02.03.2011 р. Господарським судом Запорізької області винесена ухвала по справі, якою зупинено провадження у справі № 28/319/09-6/5009/683/11 до вирішення спору по адміністративній справі № 2а-4902/09/0870 та набрання законної сили судовим рішенням по ній. Ухвала суду обґрунтована тим, що оскільки позов по даній справі подано прокурором на захист інтересів Бердянської районної державної адміністрації, встановлення адміністративним судом компетенції Бердянської районної державної адміністрації щодо розпорядження спірною земельною ділянкою має істотне значення для даної справи. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2011 р. та постановою Вищого Господарського Суду України від 07.06.2011 р. по даній справі вказана ухвала залишена без змін. 18.04.2012 р. Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом винесена постанова по справі № 2а-4902/09/0870, якою постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2011 р. скасовано та прийнято нову постанову. Позов Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області задоволено частково. Скасовано Розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації від 01.07.2009 р. № 380 "Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Колос" на території Андрівської сільської ради". В іншій частині позову відмовлено. В своїй постанові Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вказав, що Розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації від 01.07.2009 р. № 380 прийнято в межах повноважень. Таким чином, по даній справі позов прокурором на захист інтересів Бердянської районної державної адміністрації подано правомірно. ПСП АФ "Восток" повністю погоджується з позовними вимогами та їх нормативним обґрунтуванням, та надаю копії постанов Вищого господарського суду України від 25.05.2011 р. по аналогічній справі № 11/380д/09 та від 09.06.2011 р. по аналогічній справі № 11/379д/09, між тими ж сторонами, які просимо врахувати при винесенні рішення. Також вважаю за необхідно доповнити нормативне обґрунтування щодо визнання договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 р. недійсним. А саме. Відповідно до частин 1 та 4 статті 202 та частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України - Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В типовому договорі оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року вказано, що договір укладено між власником земельної частки (паю) не витребуваний пай гр. ОСОБА_2 по колишньому КСП «Колос»сертифікат ЗП№0142061 в особі Андрівської с. ради ОСОБА_21 По-перше, відповідно до п. 17 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України - Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються право встановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Отже, сертифікат ЗП Ж20142061 не може бути правовстановлюючим документом для укладення договору оренди. По -друге, гр. ОСОБА_2 не може бути стороною договору, а тим більше Андрівська сільська рада не може бути її представником, оскільки , гр. ОСОБА_2 відповідно до актового запису про смерть № 04 від 07.02.1997 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Відповідно до ст.202 та ст. 626 Цивільного кодексу України - Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори). 4. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч. 5 статті 203 Цивільного кодексу України - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В розділі 1. Предмет договору вказано, що орендодавець передає , а Орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 9,19 умовних кадастрових гектарів.… Відповідно до п. 1 та 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року - паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємствам без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними. Таким чином, оскільки розміри земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними, пункт 1 договору - предмет договору - не дає можливості зрозуміти, відносно якої саме земельної ділянки сторони дійшли згоди (її місцезнаходження, ділянка поділу, номер паю, кадастровий номер). Пункт 1. договору - Предмет договору - земельна частка (пай) - є настільки невизначеним, що не дає змоги зрозуміти, яку саме земельну ділянку Орендодавець повинен був передати , а Орендар прийняти в оренду. Тому вважаємо , що типовий договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 р не спрямований на реальне настання правових наслідків. Окрім того, фактично Орендодавець так і не передає, а Орендар так і не прийняв в оренду земельну частку (пай) , акт прийому - передачі земельної частки (паю) в підтвердження передачі, між сторонами договору не складався. Та земельна частка (пай) і не могла бути переданою та відповідно і акт прийому-передачі не міг бути складений та підписаний сторонами, так як: Однією із сторін договору (як вказано у типовому договорі) є власник земельної частки (паю) ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Сертифікат на право на земельну частку лише підтверджує, що ОСОБА_2 належить право на земельну частку у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Колос»розміром 9,190 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). І тому не можливо передати чи прийняти умовні кадастрові гектари. Передати в оренду можливо тільки земельну ділянку, яка відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України - є частиною земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Вважаю, що підписання Типового договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 р. на підставі сертифікатів на право на земельну частку , а також їх реєстрація в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. N 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)»взагалі є неправомірним з наступних підстав. Постанову від 24 січня 2000 р. N 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)»Кабінет Міністрів України постановив на виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. N 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки". Де пунктом 1 передбачено: Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо: а) реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року (колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: запровадження обов'язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах. Тобто, укладання договорів оренди земельної частки (паю) запроваджувалось на період протягом грудня 1999- квітня 2000 року. Це по-перше, а по -друге, запроваджувалось укладання договорів оренди земельної частки (паю) з власниками цих часток. Окрім того, відповідно до статті 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2000 р. № 119 - У ході реалізації положень цього Указу, інших актів Президента України щодо реформування колективних сільськогосподарських підприємств та створення приватних (приватно-орендних) сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб'єктів господарювання, які засновуються на приватній власності, а також під час укладення договорів оренди земельних часток (паїв) виходити з того, що сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом, що засвідчує право володіти, користуватися та розпоряджатися зазначеною часткою. Оскільки реформування колективних сільськогосподарських підприємств давно закінчилося, а з 01.01.2002 року діє Земельний Кодекс України в новій редакції, то необхідно користуватися п. 17 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, де передбачено , що Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Якщо вже Андрівська сільська рада й реєструвала типові договори оренди земельних часток (паїв) на підставі Постанови від 24 січня 2000 р. № 119 «Про затвердження Порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)»(що ми вважаємо неправомірним), то все ж таки необхідно було б дотримуватися умов та процедури, а саме: Пункт 3 Порядку передбачає - Для реєстрації договору оренди орендодавець подає особисто або надсилає поштою до відповідного виконавчого комітету органу місцевого самоврядування: договір оренди у двох примірниках; сертифікат на право на земельну частку (пай). Навіть ці умови не були виконані, так як орендодавець ОСОБА_2 не могла подати особисто чи надіслати поштою для реєстрації договір оренди та сертифікат на право на земельну частку (пай) так як вона померла у 1997 р. 3.Відповідно до частини 1 стаття 638. Цивільного кодексу України - 1.Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України - У письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; Відповідно до п. 2 статті 207 Цивільного кодексу України - правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Як слідує із вказаних вище норм чинного законодавства, типовий договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року , не можна вважати вчиненим у письмовій формі, так як він не підписаний його стороною, а саме ОСОБА_2, так як вона померла ІНФОРМАЦІЯ_1 р., а голову Андрівської сільської ради ОСОБА_21 підписувати договір оренди від імені ОСОБА_2 не уповноважували. Окрім того, відповідно до статті 759. Цивільного кодексу України - За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України - Право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму. Як слідує із вказаних вище норм чинного законодавства, Наймодавцем не може бути Андрівська сільська рада, так як вона не являється особою, уповноваженою на укладення договору оренди земельної частки (паю). 4. 05.05.2010 року Бердянським міським районним судом Запорізької області ухвалено постанову в адміністративній справі № 2а-227/01/10, якою рішення сесії Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 02 квітня 2009 року № 06 «Про визнання земельних часток (паїв) як не витребувані та передача їх в оренду»скасовано. 21 вересня 2010 р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.05.2010 р. залишена без змін Як встановлено Бердянським міським районним судом Запорізької області - земельні частки (паї) визнано як не витребувані та прийняті до управління Андрівською сільською радою не у відповідності до статті 1285 Цивільного кодексу України. Враховуючи викладене, той факт, що Андрівською сільською радою не надано доказів в підтвердження обставин правомірності свого рішення, суд приходить до висновку , що рішення двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Андрівської сільської ради від 02 квітня 2009 року № 06 «Про визнання земельних часток (паїв) як не витребувані та передача їх в оренду»підлягає скасуванню. Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства в Україні - Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини). 5.Відповідно до частини 1 статті 628. Цивільного кодексу України - 1. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 стаття 638. Цивільного кодексу України - 1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Як вірно вказано в позовній заяві - Індивідуальними ознаками земельної ділянки є її площа, розташування (населений пункт, ділянка поділу, номер паю), кадастровий номер, опис меж. В типовому договорі оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року вказано, що Орендодавець передає , а Орендар приймає в оренду земельну частку (пай) розміром 9,19 умовних кадастрових гектарів, але не вказані індивідуальні ознаки. Із договору не зрозуміло, що передав Відповідач -1 і що збирався обробляти за умовами такого договору Відповідач - 2. Просить позовну заяву Бердянського міжрайонного прокурора, в інтересах Бердянської районної державної адміністрації задовольнити повністю.
Ухвалою від 02.03.2011 року провадження у справі № 28/319/09-6/5009/683/11 зупинялось до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи № 2а-4902/09/0870 за позовом Андрівської сільської ради до голови Бердянської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 380 від 01.07.2009 року та встановлення відсутності компетенції та набрання судовим рішенням законної сили.
Ухвалою від 07.06.2012р. провадження по справі було поновлено та призначити засідання суду.
25.06.2012р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
Пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України передбачено, що: перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Якщо зазначену відмітку про відправку оформлено відповідним чином, вона, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.
Вказана позиція викладена в п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року.
На зворотній стороні ухвали про поновлення провадження у справі має місце відмітка про відправлення кількості примірників цієї ухвали сторонам по справі, що підтверджується вихідним реєстраційним номером.
Ухвала суду про поновлення провадження у справи від 07.06.2012р. була отримана прокурором, позивачем, відповідачами та третьої особою, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходиться в матеріалах справи.
Таким чином, у суду є достатні докази направлення цієї ухвали прокурору, сторонам по справі та третій особі.
Прокурор, позивач, другий відповідач та третя особа повідомлений про місце, день та час розгляду справи, в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, витребувані судом документи не надали, в зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.
В матеріалах справи знаходиться клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, у зв'язку з відсутністю фінансування на відрядження (а. с. 14, т.2). Клопотання позивача було прийнято судом.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника позивача.
Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури ( в судовому засіданні 02.03.2011р.), першого відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
02.04.2009 р. Андрівською сільською радою було прийнято рішення № 6 "Про визнання земельних часток (паїв) як не витребувані та передачу їх в оренду", яким визнано земельні частки (паїв), як не витребувані земельні частки (паї) по колишньому КСП "Колос", загальною площею 88,08га, та прийнято їх до управління Андрівської сільської ради; надано в оренду, у тому числі ПСП "Союз" не витребувані земельні частки (паї) по колишньому КСП "Колос" в кількості 10,5 паїв: з них 8 паїв -згідно сертифікатів на площу 66,81га, 2,5паю - згідно державних актів на площу 21,27га строком до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку (а. с. 13, т.1).
03 квітня 2009 р. власником земельної частки (паю) ОСОБА_2 по колишньому КСП "Колос" в особі Андрівської сільської ради (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "Союз" (орендар) укладено Типовий договір оренди земельної частки (паю), за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар - прийняти в оренду земельну частку (пай) розміром 9,190 умовних кадастрових гектарів, вартістю 33 968,03 грн., яка розміщена в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом (договір зареєстрований 03.04.2009 р. в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Андрівською сільською радою за НОМЕР_10 (а. с. 14-15, т. 1).
Розпорядженням голови Бердянської районної державної адміністрації № 380 від 01.07.2009 р. "Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Колос" на території Андрівської сільської ради" визнано не витребуваними земельні ділянки КСП "Колос" Андрівської сільської ради, у тому числі земельна ділянка ДП НОМЕР_11 ОСОБА_2
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.05.2010 р. скасовано рішення двадцять восьмої сесії п'ятого скликання Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 02.04.2009 № 06 "Про визнання земельних часток (паїв) як не витребуваних та передачу їх в оренду". Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010р. постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 05.05.2010 р. залишена без змін. Постанова та ухвала знаходяться в матеріалах справи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-4902/09/0870 було відмінено постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30.05.2011р. у справі № 2а-4902/09/0870 та прийнята нова постанова суду, згідно якої позов Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області задоволено частково, скасовано Розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 380 від 01.07.2009 р. "Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Колос" на території Андрівської сільської ради".
При цьому слід відмітити, що в постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-4902/09/0870 зазначено, що Розпорядження голови Бердянської районної державної адміністрації № 380 від 01.07.2009 р. "Про передачу в оренду не витребуваних земельних ділянок (паїв) колишнього КСП "Колос" на території Андрівської сільської ради" прийнято в межах повноважень, але без з'ясування їх фактичної приналежності, та земельні ділянки не були вільними на час прийняття спірного розпорядження.
За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК України рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й рішення суду з цивільної справи (частина четверта статті 35 ГПК України).
Відсутність безпосередньої вказівки з цього приводу в зазначеній статті ГПК України зумовлена виключно тією обставиною, що її формулювання належить до того періоду часу, коли адміністративного судочинства як такого ще не існувало.
Така ж правова позиція викладена у п. 38 Інформаційного листа ВГСУ від 12.03.2009 N 01-08/163.
Таким чином, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2012р. по справі № 2а-4902/09/0870, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Листом № 8 від 01.10.2010 р. (а. с. 108, т. 1) ПСП Агрофірма "Союз" звернулось до Андрівської сільської ради з вимогою розірвати договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009р., зареєстрований за НОМЕР_10, в зв'язку з появою спадкоємців на не витребуваний земельний пай гр. ОСОБА_2 Рішенням №02 Андрівської сільської ради від 05.10.2010р. надано згоду на розірвання типового договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009р. за погодженням сторін на не витребуваний земельний пай гр. ОСОБА_2, сертифікат ЗП №0142061, зареєстрованого за № 189 від 03.04.2009 р. в Книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за сертифікатами Андрівської сільської ради та додаткової угоди за № 196 від 11.09.2009р. (а. с. 109, т. 1).
06 жовтня 2010 р. Андрівською сільською радою та ПСП Агрофірма "Союз" укладено угоду про розірвання договору оренди земельної частки (паю), зареєстрованого за № 189 від 03.04.2009 р. (а. с. 110, т. 1).
Розірвання спірного договору по узгодженню сторін не свідчить про відсутність предмету спор по даної справі, оскільки предметом спору є не розірвання договору, а визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 та зобов'язання Андрівської сільської ради внести відповідні зміни до Книги записів. Оскільки на день розгляду справи спірний договір не визнаний недійсним, та Андрівська сільська рада не внесла відповідні зміни про визнання недійсним договору оренди земельної частки (паю) до Книги записів, то предмет спору існує.
За таких підстав, заява другого відповідача, про припинення провадження у справі в зв'язку з відсутністю предмета спору, безпідставна ( а. с. 107 , т. 1)
Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вирішуючи спір про визнання угоди або її частини недійсною, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди (її частини) недійсною і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угоди вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.
З огляду на встановлені обставини суд зазначає, що договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 р. укладено від імені власника земельної частки (паю) (не витребуваного земельного паю гр. ОСОБА_2 по колишньому КСП "Колос", сертифікат ЗП №0142061 в особі Андрівської сільської ради), сільським головою Андрівської сільської ради та ПСП Агрофірма "Союз" без достатнього обсягу правоздатності на укладення договору.
Першим відповідачем - Андрівською сільською радою не надано доказів надання останній повноважень на представництво інтересів гр. ОСОБА_2, тобто договір укладено неналежною стороною без достатнього обсягу повноважень. Таким чином, Андрівська сільська рада не мала права виступати в оспорюваному договорі як сторона -орендодавець.
Оскільки згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради, а рішення Андрівської сільської ради, на підставі якого як волевиявлення ради укладено оспорюваний у справі договір, скасовано, докази належного представництва Андрівською сільською радою інтересів гр. ОСОБА_2 відсутні, договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 р., укладений відповідачами, визнається судом недійсним.
Оскільки докази належного представництва Андрівською сільською радою інтересів гр. ОСОБА_2 відсутні, договір повинен бути визнаний недійсним з моменту його укладання.
Твердження відповідачів щодо того, що договір може бути визнаний судом недійсним лише на майбутнє суд знаходить хибними по вказаним вище підставам, а також внаслідок наступного:
Статтею 236 ЦК України (норми якої є імперативними) передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. Таким чином, зазначена норма не передбачає визнання недійсним будь-якого правочину на майбутнє, оскільки згідно частини другої на майбутнє припиняється можливість настання прав та обов'язків за недійсним правочином. Зазначене положення також врегульовано ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України, яка передбачає можливість припинення зобов'язання на майбутнє.
Оскільки договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 р. розірвано сторонами, про що укладено відповідну угоду, підстави для вирішення питання про припинення на майбутнє зобов'язань за договором, який визнано судом недійсним, відсутні.
Таку ж правову позицію з аналогічних спорів викладено в постановах ВГС України по справам № 11/379д/09, 11/380д/09.
Заперечення відповідачів не приймаються по вказаним вище підставам.
Вимога про зобов'язання Андріївській сільської ради внести відповідні зміни до Книги записів оренди земельних часток (паїв) задоволенню не підлягає в зв'язку з наступним:
Умови та процедура реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) встановлені Порядком реєстрації договорів оренди земельної частки (паю), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №119 від 24.01.2000р. Як вбачається, в Книзі записів реєстрації договорів оренди часток (паїв) за сертифікатами Андрівської сільської ради позивачем 06.10.2010 р. за № 203 зареєстровано угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки, від 03.04.2009 р. зареєстрованого за № 189. Зазначеним вище Порядком не передбачено внесення запису про недійсність договору оренди, тому в задоволенні вимог в цій частині відмовляється. Крім того, наявність або відсутність відповідного запису не сприяє відновленню прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Судові витрати покладаються на відповідачів, відповідно до статті 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 22, 44 -49, 75, 82 -85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково. Визнати недійсним договір оренди земельної частки (паю) від 03.04.2009 року (не витребуваний пай ОСОБА_2), укладений між Андрівською сільською радою с. Андрівка Бердянського району Запорізької області та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмою „Союз" с. Трояни Бердянського району Запорізької області, зареєстрованим у книзі записів оренди земельних часток (паїв) Андрівської сільської ради за НОМЕР_10, з моменту його укладання.
Стягнути з Андрівської сільської ради (71151, с. Андрівка Бердянського району Запорізької області, вул. Радянська, 51) на користь державного бюджету України держмито в сумі 42 грн. 50 коп. на витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. Надати наказ.
Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми „Союз" (71151, с. Трояни Бердянського району Запорізької області, вул. Шкільна, 76) на користь державного бюджету України держмито в сумі 42 грн. 50 коп. на витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн. Надати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено : 25.06.2012р.
Суддя Л.С. Місюра