Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "22" червня 2012 р. Справа № 4/5007/40/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 15.05.2012 р. вих. №41/2472; ОСОБА_2 - майор юстиції, дов. № 41/40 від 04.01.2012 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Військової частини А2365 (смт. Вакуленчук Чуднівського району Житомирської області)
до Військової частини 1495 (м. Житомир)
про стягнення 22303,72 грн.
У відповідності до ст. 77 ГПК України, в засіданні суду оголошувалась перерва з 12:20 год. до 15:30 год. 22.06.2012 р.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 22303,53 грн. за неналежне виконання договору №20 постачання від 05.01.2009 р.
05.06.2012 р. в засіданні суду представником позивача надано заяву за вих.№ 625 від 05.06.2012 р. про уточнення позовних вимог (а. с. 61), згідно якої заявлено вимогу про стягнення з відповідача 22303,71 грн. боргу за отримані протягом двох місяців - грудня 2008 р. та жовтня 2009 р. послуги з водопостачання та водовідведення.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на, зокрема, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, відмову від позову, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається господарським судом.
Представник позивача в засідання не з"явився, про причини неявки не повідомив.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 22.05.2012 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників відповідачів, господарський суд, -
05.01.2009 р. між військовою частиною А2365 ( далі - позивач ) та військовою частиною 1495 ( далі - відповідач ) укладено договір постачання № 20 ( далі - договір ) (а. с. 11 - 13), згідно з п.п. 1.1 п. 1 якого, позивач зобов"язався надати відповідачу комунальні послуги в обсягах згідно з "Протоколом узгодження обсягів та тарифів", а саме: водопостачання та водовідведення (а. с.14).
Відповідно до п.п. 2.1 п. 2 договору відповідач сплачує позивачу вартість комунальних послуг в розмірах та по тарифам, узгоджених протоколом ( додаток №1 ).
Як пояснено позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 05.06.2012 р. № 625 (а. с. 61), відповідачем за отримані послуги в період з грудня 2008 р. по жовтень 2009 р. було перераховано кошти у сумі 100366,75 грн. ( тобто за 9 місяців, а не за 11 місяців користування послугами з водовідведення та водопостачання ). Останній платіж за надані послуги було здійснено 16.10.2009 р., який зараховано як сплата заборгованості за серпень 2009 р.
Таким чином, розрахунки за отримані протягом 2-місяців: за грудень 2008 р. та жовтень 2009 р. послуги з водопостачання та водовідведення відповідачем проведені не були.
У наданому до суду відзиві від 22.06.2012 р., відповідачем вказано, що позивачем пропущено трирічний термін позовної давності, встановлений ст. 257 ЦК України щодо суми боргу у розмірі 11151,86 грн. за надані послуги у грудні 2008 р.; крім того зазначено, що не було оплачено лише рахунок - фактуру № 216 від 10.11.2009 р. на суму 11151,86 грн., у зв"язку з тим, що командування військової частини А2365 на неодноразові прохання командування військової частини 1495 з березня 2009 р. заключити індивідуальні договори з мешканцями будинків, які мають лічильники холодної води, на поставку води не відреагувало, перерахунку різниці споживання холодної води мешканцями будинків військовою часиною А2365 проведено не було, тому військова частина 1495 постійно переплачувала грошові кошти за фактично спожиту мешканцями будинків воду.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Відповідно до ст.260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановлених статтями 253 - 255 цього Кодексу.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Як вбачається з п.п. 2.1 п. 2 договору, відповідач зобов"язався сплачувати позивачу вартість комунальних послуг в розмірах та по тарифам, узгоджених протоколом (додаток №1). Сторонами передбачено, що розрахунки проводяться наступним порядком: розрахунок за надані послуги здійснюється по виставленим позивачем рахункам до 5-го числа наступного місяця. Відповідач сплачує виставлені рахунки в 5-ти денний термін.
За надання комунальних послуг згідно з договором за грудень 2008 р. позивачем виставлено до оплати відповідачу рахунок - фактуру № 6 від 23.01.2009 р. на суму 11151,86 грн. (а. с. 15), тобто зважаючи на умову вищевказаного договору позивач повинен був дізнатись про порушення його права 29.01.2009 р.
Суд вважає, що в даному випадку перебіг строку позовної давності починається з 29.01.2009 р. (з цього ж дня у позивача виникло право пред'явити вимогу до відповідача про виконання зобов'язання), а тому на момент звернення до суду з позовом (згідно з відміткою діловодної служби позовна заява надійшла до господарського суду Житомирської області 09.04.2012 р.) строк позовної давності закінчився.
Отже, позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом. щодо суми боргу за грудень 2008 р.
Приписами ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
Виходячи зі змісту ч.5 ст.267 ЦК України, поважними можливо визнати лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами відповідних правовідносин певних дій.
Позивачем не заявлялося клопотання про відновлення строку позовної давності, не наводилися обставини, які б свідчили про неможливість стягнення боргу. Також вимога позивача не відноситься до переліку вимог, на які позовна давність не поширюється.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє позивачу у позові в частині стягнення заборгованості у сумі 11151,86 грн. згідно з рахунком - фактурою № 6 від 23.01.2009 р.
Вимога позивача про стягнення заборгованості згідно з рахунком - фактурою № 216 від 10.11.2009 р. (а. с. 25) за надання комунальних послуг за жовтень 2009 р. підлягає задоволенню на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного Кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник ) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора ) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ст. 509 ЦК України ).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником ( учасниками ) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково на суму 11151,86 грн. заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню за жовтень 2009 р.
В решті позову відмовити.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.
На підставі ст.193 ГК України, ч.ч.3, 4 ст. 267 ЦК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 69, 82, 84, 85 ГПК України, - господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Військової частини 1495 ( 10025, м. Житомир, вул. Баранова, 125, ідентифікаційний код 14321914 )
на користь Військової частини А2365 ( Житомирська область, Чуднівський район, смт. Вакуленчук, ідентифікаційний код 07712436 )
- 11151,86 грн. заборгованості за надані послуги по водопостачанню та водовідведенню за жовтень місяць 2009 р.;
- 804,75 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Лозинська І.В.
Повне рішення складено: 27.06.2012 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (реком. з повідом.)
3 - відповідачу