18.06.2012 Справа № 5008/265/2012
Розглянувши матеріали справи
За позовом Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Ужгород
До відповідача Іршавської районної державної адміністрації, м. Іршава
Про зобов"язання вчинити певні дії
Суддя Журавчак Л.С.
За участі представників сторін:
Від позивача -ОСОБА_2, головний спеціаліст-юрисконсульт першого відділу дослідження і розслідувань, предст. за дов. від 30.03.2012р. № 03-26/923
Від відповідача -ОСОБА_3, предст. за дов. від 28.02.11р. № 02-27/411
СУТЬ СПОРУ: про зобов"язання Іршавської райдержадміністрації прийняти розпорядження щодо встановлення розміру орендних ставок за оренду земельних ділянок
Представник позивача підтримав вимоги в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві. Вважає, що прийняте 20.12.11р. рішення №81 адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №03-75/2011 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Іршавської районної державної адміністрації", відповідачем - Іршавською районною державною адміністрацією - отримано21.12.11р., у двохмісячний строк у встановленому законом порядку не оскаржено, а тому підлягає до виконання. Пояснив, що у зв"язку з невиконанням відповідачем згаданого рішення в добровільному порядку, змушений був звернутися до господарського суду з даним позовом відповідно до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідач в ході судового процесу подав суду клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті справи за позовом Іршавської райдержадміністрації до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення в частині недійсним та його скасування, яка розглядається в Закарпатському окружному адміністративному суді.
Присутній в судовому засіданні представник позивача проти задоволення такого клопотання заперечив, оскільки предметом спору в адміністративному суді є визнання недійсним рішення адміністративної колегії, а предметом даного спору-зобов"язання вчинити певні дії, тобто справи не є тотожними, та немає неможливості розгляду даної справи до вирішення пов"язаної з нею іншої справи іншим судом в розумінні статті 79 Господарського процесуального кодексу України. Зазначає, що за певних обставин скасування рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України може бути підставою для перегляду даного рішення за нововиявленими обставинами, але не підставою для зупинення провадження у справі.
У письмовому відзиві на позов по суті спору відповідач обгрунтував свої заперечення наступним. Розмір та умови внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі між орендодавцем (власником) і орендарем. Виходячи з аналізу статей Податкового кодексу України останній передбачає різні форми встановлення та обчислення розміру орендної плати за землю одного цільового призначення(288,5.2.; 288.5.3.; 288.6; 288.7.), так, один розмір встановлюється у відсотках до нормативної грошової оцінки землі, інший - у відсотках до ціни ріллі по області; існують різні механізми обчислення розміру земельного податку, що уже унеможливлює встановлення однакових ставок орендної плати. Жодним наормативно-правовим актом не встановлено фіксований розмір ставки орендної плати в залежності від виду функціонального використання земельної ділянки. Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.
Представником відповідача також заявлено клопотання про припинення провадження у справі , оскільки, на його думку, даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Позивач же наголошує на тому, що даний спір відноситься до підвідомчості господарських судів та підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Рішенням №81 адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у справі №03-75/2011 від 20.12.2011р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Іршавської районної державної адміністрації" визнано дії Іршавської районної державної адміністрації, пов"язані із застосуванням в укладених договорах оренди землі різних відсоткових ставок орендної плати для суб"єктів господарювання, що використовують земельні ділянки за однаковими цільовими призначеннями та різних розмірів пені за несвоєчасне внесення орендної плати, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого абз. 8 ч. 2 ст. 15, п. 3 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зобов"язано Іршавську районну державну адміністрацію припинити порушення вказаного законодавства шляхом прийняття розпорядження, яким встановити однакові розміри орендних ставок за оренду земельних ділянок, що використовуються за однаковим цільовим призначенням, про що повідомити територіальне відділення в двохмісячний термін з дня одержання рішення.
Вказане рішення відповідачем отримано 22.12.2011р., про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення реукомендованого листа.
Оскільки передбачений статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двохмісячний строк для оскарження рішення органів Антимонопольного комітету України, який є присічним, сплив, вказане рішення №81 відповідачем не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В ході судового розгляду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду по суті справи за позовом Іршавської райдержадміністрації до Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання рішення в частині недійсним та його скасування, яка розглядається в Закарпатському окружному адміністративному суді.
Вказане клопотання судом було відхилено як необгрунтоване з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
З матеріалів справи вбачається, що рішення №81 адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України отримано відповідачем 22.12.2011р., в згадану позовну заяву про його скасування відповідачем подано до Закарпатського окружного адміністративного суду 27 лютого 2012 року, тобто з порушенням двохмісячного строку на оскарження такого рішення, який є присічним. Окрім того, спір про визнання недійсним та скасування рішення органів Антимонопольного комітету підвідомчий господарським судам(ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ).
Заслухавши представників сторін та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом.
За статтею 14 вказаного Закону адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення.
Відповідно до вимог ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.
За приписами ст. 25 Закону з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Згідно з вимогами ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.
Відповідно до вимог ст. 60 згаданого Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Матеріалами справи встановлено, що 20 грудня 2011 року прийнято рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення антимонопольного комітету України № 81. Відповідач 22 грудня 2011 року отримав вказане рішення, проте у встановлений ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»двомісячний строк його не оскаржив.
Відтак, в силу ст. 56 закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення адміністративної колегії Закарпатського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 81 від 20 грудня 2011 року є обов'язковим до виконання.
Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов»язані добросовісно користуватись наданими законом процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об»єктивного дослідження всіх обставин справи, належними і допустимими доказами доводити суду обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суду не надано доказів виконання відповідачем згаданого рішення адміністративної колегії, а тому позов про зобов"язання виконати таке рішення, а саме прийняти розпорядження щодо встановлення розміру орендних ставок за оренду земельних ділянок, підлягає до задоволення.
Клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв"язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України судом відхилено з таким обгрунтуванням.
За приписом частини 7 статті 40 Господарського кодексу України рішення Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень можуть бути оскаржені до суду.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Такий інший порядок передбачено, зокрема, частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11 січня 2001 року, відповідно до припису якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.
З огляду на зміст наведених норм справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача належить віднести судові витрати в розмірі 1073 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. 1, 14, 22, 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. ст. 56, 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 40 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України
1. Позов задоволити повністю.
2. Зобов"язати Іршавську районну державну адміністрацію прийняти розпорядження щодо встановлення однакових розмірів орендних ставок за оренду земельних ділянок, що використовуються за однаковим цільовим призначенням.
3. Стягнути з Іршавської районної державної адміністрації(90100 Закарпатська обл., м. Іршава, пл. Народна, 3, код 04053803) з зарахуванням до державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 "Судовий збір(ДСА, 050)", рахунок отримувача 31211206783002, отримувач коштів Державний м. Ужгород 22030001, код 38015610 суму 1073 грн.(одна тисяча сімдесят три гривні) судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 27.06.12р.
Суддя Журавчак Л.С.