Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-9205/11/0170
03.04.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кукти М.В.,
суддів Дугаренко О.В. ,
Єланської О.Е.
секретар судового засідання Зезюлінська А.В.
за участю сторін:
представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.11.11
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М. ) від 11.10.11 у справі № 2а-9205/11/0170
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус" (вул. Таврійська набережна, 20,Севастополь,99042)
до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 року у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, відмовлено.
Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.2011 року та ухвалити нову про задоволення позовних вимог.
За розпорядженням керівництва Севастопольського апеляційного адміністративного суду, суддю Ілюхіну Г.П. у зв'язку з поважними причинами, було замінено на суддів Дугаренко О.В.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.
Інші сторони та їх представники у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причину неявки не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Апеляційна скарга мотивована невідповідністю постанови фактичним обставинам справи та нормам діючого законодавства України.
Колегія суддів обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, законність та обґрунтованість судового рішення, вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Апеляційним розглядом встановлено, що відповідачем по справі було проведено камеральну перевірку позивача.
За результатами перевірки було складено акт № 4164/151/32836839 від 13.04.2011 року, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про оприбуткування прибутку підприємств", яке полягає в тому, що у додатку Р до декларації з податку на прибуток за 2010 рік у рядку 4.6.6 - плата за землю - вказана сума у розмірі 533754 грн. На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення - рішення № 0009361501 від 06.05.2011 року, з визначенням грошового зобов'язання на загальну суму 67435 грн., з якої основний платіж складає 53948 грн. та штрафні санкції - 13487 грн.
Пуд час розгляду справи було встановлено, що згідно договору оренди від 26.12.2007 року № 241 позивач орендує земельну ділянку і сплачує орендну плату, яка за 2009 рік склала 281724, 55 грн. та за 2010 рік склала 317963, 59 грн.. ці суми були задекларовані 10.04.2009 року та 10.06.2010 року у податкових деклараціях орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Фактично у 2009 році позивач сплатив лише 7742 грн., в решта суми у розмірі 281724, 55 грн. була сплачена в 2010 році як і сума орендної плати за 2010 рік у розмірі 337088, 92 грн., а всього за 2010 рік було фактично сплачено до бюджету орендна плата за землю на загальну суму 533754 грн. тому саме сума 533754 грн. була відображена в декларації по прибутку підприємства за 2010 рік.
До 01.01.2011 року плата за землю регулювалась Законом України "Про плату за землю", відповідно до статті 2 зазначеного закону плата за землю справляється у вигляді земельного податку чи орендної плати. Відповідно до статті 5 цього ж Закону, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, передана у власність чи надана у користування, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктами плати за землю (платниками) є власники і землекористувачі, у тому числі орендарі. тобто безпосередньо ті юридичні та фізичні особи, яким земля передана у власність чи надана у користування, утому числі на умовах оренди.
Відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування", за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом цієї статті.
Відповідно до статті 14 Закону України "Про систему оподаткування", плата (податок) на землю відносяться до загальнодержавних податків зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" включаються до складу валових витрат.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Платіжні доручення № 1 від 13.04.2010 року, № 4 від 14.04.2010 року, що маються у матеріалах справи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій позивачем та є допустимими та достатніми доказами на підтвердження факту здійснення господарських операцій, які дають позивачу право на віднесення витрат по цих операціях до складу валових витрат у порядку, передбаченому пунктом 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно пунктів 4.15 та 4.20 Порядку складання декларації про прибуток підприємств, передбачено включення до валових витрат сум внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування".
Отже суми у розмірі 281724, 55 грн. та сума 337088, 92 грн., тобто сума фактично внесеного податку у 2010 році була внесена позивачем до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік. а сума у розмірі 7761 грн., фактично внесеного податку у 2009 році була внесена позивачем до декларації на прибуток за 2009 рік.
При подачі декларації за 2009 рік відповідачем не було встановлено порушень та не встановлено заниження податку відповідно з поданої податкової декларацією орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік, яка була подана відповідачу у 2009 році.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції помилково зроблений висновок про відмову у задоволені позову, оскільки у позивача відсутні зобов'язання зі сплати грошового зобов'язання у розмірі 53948 грн, тому як платіжними дорученнями, податковими деклараціями підтверджені суми витрат підприємства за 2010 рік, а також відсутні підстави застосування штрафних санкцій у розмірі 13487, оскільки відповідно до ст. 109.1 Податкового кодексу України, в діях позивача відсутні протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.
Судове рішення прийнято з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового в порядку пункту 3 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус" задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.10.11 у справі № 2а-9205/11/0170 - скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити.
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0009361501 від 06.05.2011 року Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на суму 67435 грн.
Стягнути з Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технічне агенство "Наутилус" судові витрати у розмірі 3, 40 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2012 р.
Головуючий суддя підпис М.В. Кукта
Судді підпис О.В.Дугаренко
підпис О.Е.Єланська
З оригіналом згідно
Головуючий суддя М.В. Кукта