Копія
Постанова
Іменем України
Справа № 2а-7853/11/0109
12.06.12 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Кобаля М.І. ,
Омельченка В. А.
секретар судового засідання Міщенко М.М.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Сенько М.Ф.) від 20.09.2011 у справі № 2а-7853/11/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 95034)
до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя (бульвар Франка, 25, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)
про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 20.09.2011 в задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
На зазначене судове рішення від позивача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким позов задовольнити. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 01.02.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, позивач до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутність, відповідач про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя про стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є матір'ю дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), та перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісячно з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Стаття 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлює, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині 2 статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік " особливого розміру і порядку призначення і здійснення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено не було.
Постановою Кабінету Міністрів України №57 від 22.02.2008 "Питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751. Пунктом 22 Постанови №57 від 22.02.2008 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року -50 відсоткам, з 1 січня 2009 року -75 відсоткам, з 1 січня 2010 року -100 відсоткам від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.
Згідно п. 22 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 № 1751 для призначення допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний, подається в установленому порядку довідка про склад сім'ї та декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім'ї).
До складу сім'ї особи, що звернулася за призначенням допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти зазначених осіб віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей, незалежно від місця проживання або реєстрації місця проживання; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I і II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. До складу сім'ї баби, діда або іншого родича, що фактично здійснює догляд за дитиною, не є усиновлювачем або опікуном дитини і звертається за призначенням допомоги, не включається дитина, на догляд за якою призначається допомога (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
ОСОБА_2 призначено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як непрацюючій жінці у розмірі 130 грн.
Однак, згідно заперечень відповідача на апеляційну скаргу, позивач скористалася своїм правом на отримання допомоги у розмірі, що перевищує мінімальний - 06.04.2010 ОСОБА_2 звернулася в Управління, зокрема, за призначенням державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі, що перевищує мінімальний. Заявником були надані документи, на підставі яких їй була призначена виплата по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі, що перевищує мінімальний.
Враховуючи зазначене, Управлінням праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя спірна допомога виплачувалась у розмірі та порядку передбаченому чинними законодавством, відповідач діяв у відповідності до положень Конституції України та у межах наданих йому повноважень.
Що стосується допомоги на дітей одиноким матерям, судова колегія зазначає наступне.
Згідно ст. 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції на момент звернення до відповідача з відповідною заявою) право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.
При цьому умови призначення цієї допомоги визначені ст. 18-2 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції на момент звернення до відповідача з відповідною заявою), яка встановлює, що допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності відповідної довідки державного органу реєстрації актів цивільного стану про підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька (матір) дитини.
Пункт 35 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 (у редакції на момент звернення до відповідача з відповідною заявою) визначає перелік документів необхідних для призначення допомоги на дітей одиноким матерям, а саме: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінпраці; 2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію народження дитини із зазначенням відомостей про батька дитини для призначення допомоги, виданий відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження із зазначенням підстав внесення відомостей про батька дитини, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад для виплати допомоги; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) довідка про проживання дитини з матір'ю, видана за місцем проживання сім'ї.
Згідно ч.2 ст. 18-2 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" допомога на дітей одиноким матерям призначається незалежно від одержання на дітей інших видів допомоги, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 18-3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції на момент звернення до відповідача з відповідною заявою) допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам (вдовам, вдівцям), матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При цьому, п. 34 постанови Кабінету Міністрів України № 1751 встановлює, що середньомісячний сукупний дохід сім'ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. До складу сім'ї особи, що звертається за призначенням зазначеної допомоги, включаються чоловік (дружина); рідні, усиновлені та підопічні діти віком до 18 років, а також діти віком до 23 років, які навчаються за денною формою у вищих навчальних закладах I - IV рівня акредитації та професійно-технічних навчальних закладах і не мають власних сімей незалежно від місця проживання або реєстрації; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II групи або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей.
Як вбачається з заперечень відповідача на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 20.02.1010 звернулася до відповідача за призначенням різного виду соціальної допомоги, що передбачені Законами України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», зокрема, допомоги на дітей самотнім матерям.
З матеріалів справи слідує, що Управлінням праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя було відмовлено позивачу в допомозі на дітей самотнім матерям (з урахуванням доходів).
Відповідач в своїх запереченнях також пояснив, що 06.04.2010 ОСОБА_2 звернулася в Управління за призначенням, зокрема, державної соціальної допомоги на дітей самотнім матерям з урахуванням доходів сім'ї. Заявником були надані документи, на підставі яких їй у виплаті допомоги на дітей самотнім матерям з урахуванням доходів сім'ї було відмовлено.
Так, відповідно до Порядку призначення й виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженою постановою КМУ від 27.12.2001 №1751 для призначенні державної соціальної допомоги сім'ям з дітьми з урахуванням доходів, особа, що звернулася в орган соціального захисту населення, надає відомості про доходи і майнове положення сім'ї. На підставі наданих відомостей, згідно Методиці розрахунку сукупного доходу, розраховується середньомісячний сукупний дохід сім'ї, який дає або не дає право на призначення вищезгаданої допомоги.
На підставі представлених ОСОБА_2 відомостей про доходи і майновий стан сім'ї для призначення допомоги на дітей самотнім матерям з урахуванням доходів і, згідно Методиці розрахунку сукупного доходу, середньомісячний сукупний дохід сім'ї перевищив максимальний рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення даного виду допомоги.
Проте, ОСОБА_2 не була позбавлена права повторного звернення до відповідача за призначенням вищезгаданих видів допомоги, у разі зміни обставин, що можуть вплинути на їх призначення.
З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення заявника з апеляційною скаргою і за станом на 01.01.2012 ОСОБА_2 є одержувачем державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям і допомозі по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку в розмірі, що перевищує мінімальний допомозі на дітей самотнім матерям без урахування доходів.
За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, що не позбавляє заявника права звернення до відповідача чи до суду з відповідними заявами щодо призначення відповідних видів соціальних допомог у розмірі, що перевищує мінімальний, при підтвердженні права та таке підвищення.
Враховуючи, що судом першої інстанції не було надано правової оцінки вимогам позивача щодо визнання протиправним дій відповідача відносно відмови виплачувати допомогу на дітей самотнім матерям та зобов'язання відповідача щомісячно виплачувати їй цю допомогу відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", судова колегія вважає. що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
2. Постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 20.09.2011 у справі № 2а-7853/11/0109 - скасувати.
3. Прийняти нову постанову:
"У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м.Сімферополя про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії відмовити."
Постанова набирає законну силу з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 18 червня 2012 р.
Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська
Судді підпис М.І. Кобаль
підпис В.А.Омельченко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя О.А.Щепанська