"19" червня 2012 р.Справа № 5017/1488/2012
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Мишкіної М.А.,
Будішевської Л.О.
при секретарі - Литовчук Г.П.
за участю представників:
Від Компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company": Компанець Є.М.
Від ПП „Кепстар": Тесленко В.Г.
Від Південної митниці: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Приватного підприємства „Кепстар"
на ухвалу господарського суду Одеської області
від 21 травня 2012 року № 5017/1488/2012
за заявою: Компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" про вжиття запобіжних заходів
відносно: Приватного підприємства „Кепстар" та Південної митниці
про накладення арешту та заборону здійснювати митне оформлення товару
У травні 2012 року компанія „The Goodyear Tire & Rubber Company" (США) звернулася до господарського суду Одеської області з заявою про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 43-1 ГПК України без повідомлення осіб, щодо яких просить вжити запобіжні заходи, в якій просила суд застосувати до Південної митниці та Приватного підприємства „Кепстар" запобіжні заходи у вигляді накладення арешту на товар - шини пневматичні гумові, нові для легкових автомобілів, 197 шт., торговельна марка - GOODYEAR., який заявлений ПП „Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі "імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012р., який знаходиться на митному оформленні у Південній митниці та заборони Південній митниці здійснювати митне оформлення вказаного товару.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.05.2012 року (суддя -Невінгловська Ю.М.) заяву компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" про вжиття запобіжних заходів (зареєстрована 15.05.2012р. за № 10/2012) задоволено частково, накладено арешт на товар - шини пневматичні гумові, нові для легкових автомобілів, 197 шт., торговельна марка - Goodyear, який заявлений ПП "Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі "імпорт" за ВМД №500040011/2012/011043 від 24.04.2012р., який знаходиться на митному оформленні у Південній митниці, в решті заявлених запобіжних заходів відмовлено.
В апеляційній скарзі Приватне підприємство „Кепстар" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення про відмову компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів. Апеляційна скарга обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідністю викладених в ухвалі висновків обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу заявник заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, вважаючи її законною і обґрунтованою.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, звернувшись до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів без повідомлення осіб, щодо яких просить вжити запобіжні заходи, шляхом накладення арешту на товар - шини пневматичні гумові, нові для легкових автомобілів, 197 шт., торговельна марка - GOODYEAR, який заявлений ПП "Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі "імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012р., який знаходиться на митному оформленні у Південній митниці та заборони останній здійснювати митне оформлення зазначеного товару, заявник з посиланням на положення ст. 495 ЦК України, п.п. 4, 5 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 1, 256, 257 Митного кодексу України обґрунтовував свої вимоги тим, що компанія „The Goodyear Tire & Rubber Company" є власником прав на торговельну марку GOODYEAR за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 12180, що має виключне право дозволяти та забороняти використання вказаної торговельної марки. Право на використання цієї торговельної марки на території України має ТОВ "Гудйеар Данлоп Таєрс Україна", як офіційний імпортер Компанії в Україні. Торговельна марка GOODYEAR внесена до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності за № 357. Листом № 15/42-4.2/12129 від 25.04.2012р. Південна митниця повідомила заявника, що на виконання вимог ст. 257 Митного кодексу України та на підставі даних Реєстру митницею прийнято рішення про призупинення митного оформлення товару, заявленого у режимі "імпорт" згідно з ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012р., зокрема: шин пневматичних гумових, нових для легкових автомобілів, у кількості 197 шт., торговельна марка - GOODYEAR, країна виробництва -Сполучені Штати Америки, виробник The Goodyear Tire & Rubber Company, імпортер товару: Приватне підприємство „Кепстар". Оскільки заявник не надавав дозволів на використання торговельної марки GOODYEAR приватному підприємству „Кепстар", заявник стверджував, що зазначена продукція імпортується (ввозиться) на територію України з порушенням прав інтелектуальної власності заявника на торговельну марку GOODYEAR. У зв'язку з цим заявник вважав, що вжиття запобіжного заходу у спосіб заборони Південній митниці здійснювати митне оформлення даної продукції до розгляду справи по суті повністю відповідає чинному законодавству України, а саме: ст. 257 Митного кодексу України.
Задовольняючи частково заяву компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" про вжиття запобіжних заходів, господарський суд першої інстанції керувався приписами ст. 495 ЦК України, п.п. 4, 5 ст. 16 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", ст.ст. 1, 256 Митного кодексу України, на підставі яких дійшов висновку, що вимога заявника про накладення арешту на товар - шини пневматичні гумові, нові для легкових автомобілів, 197 шт., торговельна марка - GOODYEAR, який заявлений ПП "Кепстар" до митного контролю та митного оформлення у режимі "імпорт" за ВМД № 500040011/2012/011043 від 24.04.2012р., який знаходиться на митному оформленні у Південній митниці, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в цій частині.
При цьому, суд відмовив у задоволенні вимоги заявника щодо заборонити Південній митниці здійснювати митне оформлення вказаного товару, оскільки застосування даного запобіжного заходу не передбачено ст. 43-2 ГПК України, перелік яких є вичерпним.
Проте, колегія суддів не може погодитися в повній мірі з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Згідно з приписами ст. 43-3 ГПК України однією з вимог до заяви про вжиття запобіжних заходів є зазначення обставин, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до п.п. 4, 9 Інформаційного листа "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007р. N 01-8/251, заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо). У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 433 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 431 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Отже, запобіжні заходи за своєю правовою природою - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії.
Відповідно до вимог розділу V-1 ГПК України підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Разом з тим, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не перевірено повноважень особи, яка діяла від імені компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company".
Так, як вбачається з заяви про вжиття запобіжних заходів, поданої до господарського суду разом з клопотанням від 17.05.2012р. вх. № 15034/2012, від імені компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" (Дзе Гудйеар Тайр енд Раббер Компані) її підписано представником компанії Компанець Є.М., який діяв на підставі довіреності від 10.01.2011р., виданої в порядку передоручення ОСОБА_5, який в свою чергу діяв на підставі довіреності, апостильованої Секретарем штату Огайо у м. Коламбус 02 вересня 2011 року за № А18875, виданої компанією Зе Гудйеар Таєр енд Раббер Компані, юридична особа, що створена та існує за законами штату Огайо, США, офіс якої розташований за адресою: 1144 Іст Маркет Стріт, Акрон, Огайо, 44316, Сполучені Штати Америки, нотаріально посвідчений переклад якої з англійської мови на українську мову разом з апостилем доданий заявником до заяви.
В підтвердження доводів про те, що компанія „The Goodyear Tire & Rubber Company" є власником прав на торговельну марку GOODYEAR за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 12180, що має виключне право дозволяти та забороняти використання цієї торговельної марки, заявником подано суду виписку з Державного Реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 12180 станом на 25.01.2012р., з якого вбачається , що власником торговельної марки GOODYEAR є Дзе Гудйеар Тайр енд Раббер Компані, адреса якої - 1144 Іст Макет Стріт, Акрон, Огайо, 44316 -0001, США(US).
З наведеного вбачається наявність суттєвих розбіжностей у повному найменуванні особи та в її адресі, вказаних у довіреності виданій компанією „The Goodyear Tire & Rubber Company" ОСОБА_5 на представництво її інтересів, у порівнянні з даними виписки з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відносно свідоцтва № 12180. При цьому, в останній не міститься повного найменування власника торговельної марки англійською мовою.
Водночас, до заяви про вжиття запобіжних заходів заявником не додано установчих документів компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" в належним чином засвідченій копії з нотаріально посвідченим перекладом з англійської мови на українську, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати особу, від імені якої до суду з заявою про вжиття запобіжних заходів звернувся представник Компанець Є.М., з особою -власником торговельної марки GOODYEAR за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 12180.
На спростування зазначених розбіжностей представник заявника Компанець Є.М. в судовому засіданні апеляційної інстанції не зміг надати належних доказів та переконливих пояснень, окрім посилань щодо неправильності перекладу з англійської мови на українську.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що особою, яка звернулася до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів не доведено належними доказами, що саме вона є власником прав на торговельну марку GOODYEAR за свідоцтвом України на знаки для товарів і послуг № 12180.
Окрім того, із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що заяву про вжиття запобіжних заходів було розглянуто місцевим судом за відсутності в судовому засіданні 21.05.2012 року представника ПП „Кепстар". Будь - які дані, які б спростовували доводи представника цієї заінтересованої особи про те, що її не було повідомлено належним чином судом про день, час і місце судового засідання, в матеріалах переданих до суду апеляційної інстанції відсутні.
Разом з тим, частина перша статті 43-4 ГПК зобов'язує господарський суд повідомити заінтересованих осіб про розгляд судом заяви про вжиття запобіжних заходів. У зв'язку з цим необхідно мати на увазі таке.
Повідомлення заінтересованих осіб про час і місце розгляду заяви здійснюється господарським судом шляхом винесення відповідної ухвали з додержанням вимог статті 86 ГПК України, а в разі необхідності - також шляхом надіслання телефонограми, телетайпограми, використання засобів електронного зв'язку тощо. Заяву про вжиття запобіжних заходів може бути розглянуто без участі особи, щодо якої просять вжити таких заходів, зокрема, коли існує вірогідність того, що будь -яка затримка у вжитті запобіжних заходів завдасть невиправної шкоди заявникові або існує ризик того, що докази про порушення права інтелектуальної власності будуть знищені або втрачені (п. 14 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" від 10.06.2004р. № 04-5/1107).
Проте, в матеріалах переданих до суду апеляційної інстанції відсутні будь - які відомості про те, що місцевим судом розглядалося та вирішувалося клопотання заявника щодо розгляду його заяви про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 43-4 ГПК України лише за участю заявника, без повідомлення ПП „Кепстар" як особи, щодо якої просять вжити запобіжні заходи. Наведене свідчить про те, що заяву про вжиття запобіжних заходів було розглянуто місцевим судом в загальному порядку, який вимагає повідомлення заінтересованих осіб про такий розгляд.
Але, вимоги норм процесуального закону судом дотримані не були, що призвело до неповного встановлення обставин щодо поданої заяви і винесення неправильної ухвали.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом вжиті запобіжні заходи без дослідження дійсних обставин щодо поданої заяви, оскільки заявником документально не обґрунтовано наявності в нього права на звернення до суду з такою заявою. Судом не встановлено, не доведено та в оскаржуваній ухвалі будь -яким чином не обґрунтовано в даному випадку наявність обставин, передбачених ст. 43-1 ГПК України, які є підставою для вжиття запобіжних заходів до подання позову.
За таких обставин, визнати оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою не можна, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню повністю (враховуючи мотиви відмови у задоволенні вимоги щодо заборони митному органу здійснювати митне оформлення товару), а в задоволенні заяви компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" про вжиття запобіжних заходів має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 43-8, 99, 101-106 ГПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Кепстар" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 21.05.2012 року № 5017/1488/2012 скасувати.
У задоволенні заяви Компанії „The Goodyear Tire & Rubber Company" про вжиття запобіжних заходів відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мишкіна М.А.
Будішевська Л.О.