донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
20.06.2012 р. справа №41/94пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В.
суддівМоскальової І.В., М'ясищева А.М.,
при секретарі Пеленовій О.О.
за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: від скаржника: ОСОБА_5 -за довіреністю Шарий А.М. -ліквідатор, згідно ухвали господарського суду Донецької області від 29.10.2009р. у справі № 45/94б ОСОБА_7 -за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Донецької області
від11.08.2011р. (повний текст підписано 12.08.2011р.)
по справі№ 41/94пн (суддя Гончаров С.А.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_8, смт.Стіжківське
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, смт.Стіжківське
провизнання права власності на автомобіль,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_8, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 про визнання права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3.
Рішенням господарського суду Донецької області від 11.08.2011р. позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 задоволені, за ним визнано право власності на автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з положень ст.ст.16, 220, 228, 321, 328, 334, 392, 628, 638, 655 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Скаржник вважає, що оспорюване рішення винесено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, за недоведеністю обставин, що мають значення, та невідповідності висновків суду обставинам справи, що є підставою для його скасування.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2012р. у справі № 41/94пн було порушено апеляційне провадження та призначено судовий розгляд скарги на 20.06.2012р.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 у судовому засіданні проти вимог скаржника заперечив, посилаючись на законність та обгрунтованість судового рішення, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 вважає судове рішення законним, посилаючись на положення ст.23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу, не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду -скасуванню, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за протоколом № 20 біржового аукціону (а.с. 12), проведеного 20.09.2010р. Товарною біржею «Універсал Плюс», з продажу майна Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, визнаної банкрутом, переможцем аукціону по придбанню лоту № 1 (легковий вантажопасажирський автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3) визнаний громадянин України фізична особа ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2).
За результатами аукціону, 27.05.2011р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 (продавець) в особі ліквідатора Шарого Андрія Миколайовича та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (покупець) був укладений договір (а.с.25-27), згідно умов якого продавець передав покупцеві товар -легковий вантажопасажирський автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3, про що складений акт приймання-передачі від 27.05.2011р. (а.с.28).
Відповідно до п.4.2.3. договору, Продавець був зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору посвідчити його нотаріально, однак не здійснив вказаних дій в обумовлений договором строк, що зумовило звернення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 з позовом до господарського суду Донецької області.
Судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права і при розгляді справи помилково не припинив провадження у справі, а прийняв рішення по суті позову, яке підлягає скасуванню, виходячи з наступного:
Відповідно до приписів статті 1 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Із матеріалів справи вбачається, що статус суб'єкта підприємницької діяльності Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 отримав 14.06.2011р., про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія НОМЕР_4 (а.с.10)
Згідно ст.51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Як зазначено вище, предметом вищевказаного договору купівлі-продажу є легковий вантажопасажирський автомобіль, при цьому покупцем у договорі визначений ОСОБА_8 як громадянин -фізична особа.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують використання придбаного ОСОБА_8 автомобіля у своїй підприємницькій діяльності.
Виходячи з умов договору купівлі-продажу, його предмет переконливо свідчить про відсутність виникнення на підставі нього господарських відносин, а тому цією угодою не породжуються господарські зобов'язання в розумінні ст.179 Господарського кодексу України. Частина 1 вказаної статті Господарського кодексу України передбачає, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -юридичними особами на підставі господарських договорів.
Згідно ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
В свою чергу, справи по спорах, що виникають з цивільних, житлових правовідносин, якщо хоча б однією із сторін у спорі є громадянин, підвідомчі районним судам, та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що взаємовідносини сторін у даному випадку не підпадають під регулювання норм Господарського кодексу України, як акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, оскільки між сторонами по справі склалися не господарські, а цивільні відносини.
Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
а) участь у спорі суб'єкта господарювання;
б) наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин;
в) відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Статтею 12 ГПК України вказаний вичерпний перелік справ, що підвідомчі господарським судам. Підвідомчість -це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.
У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір -господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
У господарських судах мають вирішуватися усі спори, що виникають з господарських договорів між суб'єктами господарювання.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010р. № 2453-VI передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами -можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
В даному випадку, правовідносини сторін не носять господарський характер, оскільки даний спір стосується рухомого майна (автомобіля), придбаного громадянином України фізичною особою ОСОБА_8, тому дана справа не підвідомча господарському суду та повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення прийнято господарським судом з порушенням правил підсудності, оскільки місцеві господарські суди можуть розглядати тільки справи, підвідомчі господарським судам, а даний спір не підлягає вирішенню у господарських судах, тобто судом порушені норми процесуального права, а саме ст.ст.1, 3, 12, 13 Господарського процесуального кодексу України, що, згідно приписів статті 104 Господарського процесуального кодексу України, в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ підлягає задоволенню, рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2011р. у справі № 41/94пн -скасуванню, а провадження у справі № 41/94пн підлягає припиненню відповідно до п.1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 1, 3, 12, 13, 33, 34, 43, 49, п.1 ч.1 ст.80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ -задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 11.08.2011р. у справі № 41/94пн -скасувати.
Припинити провадження у справі № 41/94пн за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, смт.Стіжківське до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, смт.Стіжківське про визнання права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 110 CDI, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, номер шасі НОМЕР_3.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, смт.Стіжківське (86233, АДРЕСА_1; НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м.Дніпропетровськ (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50; ЄДРПОУ 14360570) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 804,75грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: І.В.Москальова
А.М.М'ясищев
Надруковано 6 примірників:
1 -скаржнику
1 - позивачу
1 -відповідачу
1 -у справу
1 -ГСДО
1 -ДАГС