донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.06.2012 р. справа №5006/23/11/2012
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Шевкової Т.А.
суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.
за участю представників сторін :
від позивача: ОСОБА_4 дов. № 11/18/13 від 01.01.2012р.
від відповідача: від третьої особи: ОСОБА_5 дов. № Н-01/987 від 05.04.2012р. не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»м. Авдіївка Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від26.03.2012р.
у справі№ 5006/23/11/2012 (суддя Забарющий М.І.)
за позовомПублічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»м. Авдіївка Донецької області
до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДержавного підприємства «Донецька залізниця» м. Донецьк Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія»с. Сілець Львівської області
простягнення 2619грн. 15коп.
Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод»м.Авдіївка Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк 2619грн. 15коп. суми збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу; у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, позивач зазначив Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія»с. Сілець Львівської області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що збитки виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу (вугілля кам'яне), відправленого позивачеві ПАТ «Львівська вугільна компанія»25.08.11р. за залізничною накладною № 36367464 у вагоні № 65741043.
В ухвалі про порушення провадження у справі № 5006/23/11/2012 від 26.01.2012р. господарський суд Донецької області зазначив про залучення до участі у справі на стороні позивача в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Відкрите акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія" с. Сілець Львівської області.
У зв'язку із зміною найменування третьої особи по справі №5006/23/11/2012 третьої особою по даній справі визначено Публічне акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія".
Господарський суд Донецької області рішенням від 26.03.2012р. у справі № 5006/23/11/2012 відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог, зважаючи на те, що позивач не довів суду вартості недостачі вугілля.
Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка Донецької області, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі № 5006/23/11/2012 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заявник апеляційної скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо недоведеності вартості товару і зазначає, що третьої особою на виконання вимог суду був наданий рахунок-фактура № РФ-0000035 від 25.08.2011року, в підтвердження вартості вантажу за спірною відправкою, в якій в графі одержувач зазначено ТОВ «Вугілля Трейд»- перший покупець у ланцюгу посередників за договорами купівлі-продажу.
Представник відповідача вважає рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі № 5006/23/11/2012 законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник третьої особи -Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія»с. Сілець Львівської області у судове засідання не з'явився, у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що вважає збитки у вигляді недостачі у розмірі 2619грн.15коп. підтвердженими, позовні вимоги такими, що повинні бути задоволені за рахунок ДП «Донецька залізниця». Крім того, ПАТ «Львівська вугільна компанія»просило розглянути апеляційну скаргу без участі його представника. Колегія суддів визнала за можливе задовольнити клопотання ПАТ «Львівська вугільна компанія»та розглянути апеляційну скаргу без його участі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Між ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка Донецької області (покупець) та ТОВ "Метінвест Холдінг" (поставщик) укладено договір ДУК-01/07-19р/34/08 Ос від 07.12.2007р.
Згідно рахунку-фактури ТОВ "Метінвест Холдінг" № СФ-127422 від 31.08.2011р., пред'явленого для оплати позивачеві, ціна 1т вугілля рядового марки Ж 0-200 становить 701грн.00коп. без ПДВ, приплат і скидок.
В силу ст.306 ГК України, ст.908 ЦК України, загальні умови перевезення визначаються цими кодексами, законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо перевезення встановлюється договором, якщо інше не визначено, зокрема, транспортними кодексами (статутами), що передбачено п. 5 ст. 307 ГК України, п. 2 ст. 908 ЦК України.
Зокрема, на перевезення залізничним транспортом вантажів, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспортну загального користування, поширюються норми Статуту залізниць України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 р. N 457.
При вирішенні спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору, 25.08.11р. ВАТ «Львівська вугільна компанія»на адресу Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод у п'яти вагонах, серед яких № 65741043 за залізничною накладною № 36367464 зі станції Соснівка Львівської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці відвантажило вугілля кам'яне.
До залізничної накладної внесені наступні відомості щодо маси у вагоні, а саме: тара вагону - 21900кг, маса вантажу - 60 100кг.
Вищезазначена залізнична накладна, як вірно встановлено судом, підтверджує укладення договору перевезення вантажів (п.2 ст.307 ГК України, п. 2 ст. 909 ЦК України).
На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці, на підставі акту загальної форми станції Красноармійськ №г3369 від 30.08.2011року, здійснено комісійну перевірку маси вантажу і встановлено невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у перевізних документах в сторону зменшення на 6050кг, що зафіксовано у комерційному акті БН № 689738/41 від 02.09.2011року.
Згідно даних комерційного акту станції призначення Авдіївка Донецької області вантаж прибув у справному вагоні, наявні конструктивні зазори між кришкою люка та хребтовою балкою шириною 30мм на всю довжину люка, складений акт про технічний стан вагону № 10 ГУ -106 про технічний стан вагону: люка, двері зачинені, течі вантажу немає, навантаження рівномірне, обсяг кузову 73м.куб., над 3, 4, 5 люками наявне заглиблення 4,5х0,5х1,5м. Навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 10см, поверхня вантажу катком ущільнювалась, плівкою проти видування не покривалась, захисне маркування відсутнє.
Комерційний акт БН № 689738/41 від 02.09.2011року підписаний з боку залізниці -начальником станції, прийомоздавальником, інженером з розшуку вантажів, з боку одержувача -прийомоздавальником.
Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі.
Згідно п.2 ст.924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного Кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт" залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.
Статтею 23 Закону "Про залізничний транспорт" встановлено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.
Згідно ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Статтею 129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Враховуючи те, що залізниця не довела виникнення недостачі з незалежних від перевізника причин, зокрема: над якими саме люками були конструктивні зазори і якщо такі зазори були над всіма люками, то чому поглиблення було тільки над 3, 4, 5 люками; що конструктивні зазори становлять за технологією виготовлення вагонів 30мм і що ці зазори є саме конструктивними, колегія суддів вважає, що факт недостачі за спірним перевезенням підтверджений матеріалами справи, зокрема комерційним актом та вважає правильним висновок господарського суду про незабезпечення схоронності вантажу на шляху перевезення вантажу у спірному вагоні
Колегія суддів вважає помилковим висновок господарського суду про недоведеність ціни на товар, якій надійшов у вагоні № 65741043 враховуючи наступне.
Позивачем в обґрунтування розрахунку ціни позову надана копія рахунку-фактури № СФ-127422 від 31.08.2011року по оплаті вугілля, із посиланням на договір ДУК-01/07-19р/34/08оС від 07.12.2007року, визначено вантажовідправником ВАТ «Львівська вугільна компанія», покупцем та вантажоодержувачем ПАО «АКХЗ», ціна тонни вугілля 701грн.00коп., до рахунку надано реєстр вагонів, в тому числі й за спірним перевезенням.
Крім того, до позовної заяви надано копію претензії № 11/25/118 від 25.10.2011року, в якій зазначено про вартість недостачі вантажу у сумі 2619грн.15коп.
ДП «Донецька залізниця»на дану претензію відповіді не надала, додаткових документів стосовно ціни вугілля не запросила.
Господарський суд в ухвалі про порушення провадження у справі від 26.01.2012року зобов'язав відповідача надати обґрунтований розрахунок оспорюваної суми, однак така вимога суду залізницею виконана не була.
Третю особу ВАТ «Львівська вугільна компанія»господарський суд ухвалою від 26.01.2012р. зобов'язував надати рахунок відправника, підтверджуючий вартість вантажу за спірною відправкою, рахунок або специфікацію вантажовласника на вантаж, що підтверджує кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, з посиланням на ст. 115 Статуту залізниць України.
Листом від 03.02.2012р. № 2/152 ВАТ «Львівська вугільна компанія»надала рахунок-фактуру № РФ-0000035 від 25.08.2011року, в якій зазначено вартість вугілля за договором між ВАТ «Львівська вугільна компанія»та ТОВ «Вугілля-трейд»за ціною 668грн.10коп. (без ПДВ).
При наявності даних обставин, враховуючи, що вимоги господарського суду сто воно доведеності ціни спірного вантажу є виконаними, з врахуванням того, що ДП «Донецька залізниця»не оскаржувалась ціна вугілля, зазначеного у розрахунку позовних вимог, колегія суддів визнає доведеними збитки, які виникли у зв'язку з недостачею вантажу при перевезенні у сумі 2619грн.15коп.
Згідно зі ст.924 ЦК України, ст.314 ГК України, ст.ст.114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документу відправника, якій підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Враховуючи те, що відповідач у справі не є поставщиком, а є посередником у ланцюгу поставки спірного вугілля, залізницею не надано документів, підтверджуючих іншу ціну ніж доведено позивачем, колегія суддів вважає доведеною вартість недостачі вантажу рахунком-фактурою № СФ-127422 від 31.08.2011року, висновок господарського суду про недоведеність позивачем ціни на товар, якій надійшов у вагоні № 65741043 визнається помилковим.
Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) і якості вугільної продукції складає 2 619грн.15коп. із розрахунку: 5,45т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 701грн.00коп. (вартість 1т вугілля рядового марки Ж 0-200, зданого до перевезення без ПДВ).
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги зафіксований комерційним актом факт наявності над 3, 4, 5 люками заглиблень, колегія суддів вважає, що залізниця не довела виникнення недостачі з незалежних від перевізника причин, факт нестачі за спірним перевезенням підтверджений належними документами, у зв'язку з чим позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі № 5006/23/11/2012 про відмову у задоволенні позову щодо стягнення збитків у сумі 2619грн.15коп. не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що суперечить приписам статті 43 ГПК України, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Колегією суддів Донецького апеляційного господарського суду приймається нове рішення про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»м.Авдіївка Донецької про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк 2619грн. 15коп. суми збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка Донецької області задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 26.03.2012р. у справі № 5006/23/11/2012 скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»м.Авдіївка Донецької області про стягнення з Державного підприємства "Донецька залізниця" м. Донецьк 2 619грн. 15коп. суми збитків, які виникли у зв'язку з несхоронним перевезенням вантажу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» м. Авдіївка Донецької області 2 619грн.15коп. суми збитків, судовий збір сплачений при зверненні з позовною заявою у сумі 1 609грн.50коп., судовий збір сплачений при зверненні з апеляційної скаргою у сумі 804грн. 75коп.
Господарському суду Донецької області, згідно з вимогами ст.ст.116, 117 Господарського процесуального кодексу України, видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України "Про виконавче провадження".
Головуючий Т.А. Шевкова
Судді: К.І. Бойченко
Л.Ф. Чернота
Надруковано 6 прим:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 - третій особі;
4 -до справи ;
5 - господарському суду Донецької області,
6 - ДАГС