19.06.2012 року Справа № 6/5005/2348/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Широбокової Л.П. - доповідач,
суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.
При секретарі судового засідання Єрьоміна К.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт, дов. №615 від 01.01.2012р.
від відповідача: ОСОБА_2, представник від 10.01.2012р.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012р. у справі № 6/5005/2348/2012
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця",
м. Дніпропетровськ
до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК
Павлоградвугілля",
м. Павлоград, Дніпропетровська область
про стягнення 22 315,00 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012р. (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено, стягнуто з Пуб-лічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" 22315,00 грн штрафу за невірно зазначену масу вантажу та 1609,50 грн судового збору.
Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ "ДТЕК Павлоград-вугілля" звернулося із апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що обставини, зазначені в комерційних актах №№АА 040288/48 та №040288/48/38 від 26.09.2011р., не відповідають дійсності, оскільки в них зазначено, що маркування вантажу не порушено. Проте в актах загальної форми №7142 та №7139 від 26.09.2011р., на підставі яких складені ці комерційні акти, вказано, що на момент огляду маркування було відсутнє. На момент відправлення вантаж був маркований та ущі-льнений у вигляді трапецієвидної шапки, про що зазначено в графі 20 «найменування вантажу»залізничної накладної. Вагон був прийнятий Позивачем до перевезення без зауважень, та відсутність маркування на попутній станції слідування свідчить про втрату вантажу перевізником. Також посилається на положення ст. 43 Господарського процесуаль-ного кодексу України щодо оцінки комерційного акту як такого, що не має сили доказу, оскільки він не відповідає фактичним обставинам.
Представник Відповідача доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив рішення скасувати, в позові відмовити.
Представник Позивача проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на правомірність нарахування штрафу, просив рішення суду залишити без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представни-ків сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши пов-ноту встановлення господарським судом обставин справи та правиль-ність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено господарським судом та підтверджено накладною №45462553 від 25.09.2011р. ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (надалі Відповідач) відвантажило на адресу ПАТ "Західенерго" зі станції Ароматна Придніпровської залізниці 5 вагонів з кам'яним вугіллям вагою 311 500 кг, серед яких, зокрема, вагон № 65810426 вагою нетто 65 000 кг. Станція призначення - Ладижин Одеської залізниці.
При перевірці правильності відомостей щодо маси вантажу, зазна-ченої у накладній відповідачем, ДП "Придніпровська залізниця" (надалі Позивач) на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці виявило, що у вагоні №65810426 маса нетто кам'яного вугілля становить 54 200 кг, що на 10 800 кг менше, ніж зазначено у перевізному документі. Про виявлені порушення складено комерційний акт АА № 040288/48 від 26.09.2011р. На станції призначення Ладижин Одеської залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, при якій різниці в фактичній масі вантажу та масі, вказаній у комерційному акті, не виявлено, про що зроблено відповідну відмітку у розділі Є комерційного акту АА №040288/48/38 від 26.09.2011р.
З наведеного залізницею зроблено висновок про внесення відповідачем невірних відомостей в залізничну накладну, нараховано штраф, який позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку.
Правовідносини щодо перевезення регулюються Господарським ко-дексом України, Законом України "Про залізничний транспорт", Стату-том залізниць України іншими нормативно-правовими актами в сфері перевезень. Зокрема, ст. 307 Господарського кодексу України, яка коре-спондується зі ст. 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користу-вання, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського поряд-ку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комуніка-ціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Відповідно до ст.ст. 307, 314 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язує-ться доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи до-говором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується спла-тити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.
Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаже-ння з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст. 30 Статуту залізниць України). Під час здавання вантажів до перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст. 37 Ста-туту залізниць України). Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України). За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України). Підставою для покладення на відповідача відповідальності, згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту залізниць України.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає обґрунтованою та правомірною позицію господарського суду щодо стягнення з Відповідача на користь Позивача штрафу за невірно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 22 315,00 грн, виходячи із п'ятикратного розміру визначеної у накладній провізної плати цього вагону (4 463,00 грн) з урахуванням того, що різниця маси вантажу перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто.
Крім того, апеляційний господарський суд зауважує, що ані комерційні акти АА №040288/48 від 26.09.2011р. та АА №040288/48/38 від 26.09.2011р., ані акти загальної форми №7139 та №7142 від 26.09.2012р. не містять відомостей щодо пошкодження/ втрати вантажу чи пошкодження маркування. Маркування поверхні вантажу вапном або іншим засобом інструкцією «Про нанесення захисного маркування на вантажі, що відправляються з шахти ВАТ "ЦОФ "Павлоградська" не передбачено, та маркуванням є сама поверхня вантажу, в даному випадку - форма трапецевидної шапки. Відповідно до акту загальної форми №7142 запис щодо маркування вантажу наступний: «Груз не маркирован, поверхность груза промаркирована известью». Оскільки акт загальної форми №7139 та комерційний акт АА №040288/48 складені після огляду Позивачем та маркування вантажу вапном саме залізницею, то невідповідності комерційного акту фактичним обставинам колегія суддів не вбачає, і доводи скаржника з цього приводу судом відхиляються.
З огляду на викладене, господарський суд дійшов вірного висновку, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача штрафу в сумі 22 315,00 грн за невірно зазначену в накладній масу вантажу є обґрунтованими і правомірними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Судові витрати по апеляційній скарзі покладаються на відповідача.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2012р. у справі № 6/5005/2348/2012 залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.
Головуючий суддя Л.П. Широбокова
Суддя В.В. Прудніков
Суддя Е.В. Орєшкіна
Повний текст постанови складено 20 червня 2012р.