ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________
19.06.12 Справа № 28/5014/1052/2012
Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ
до Міського комунального підприємства «Луганськ-житло», м. Луганськ
про стягнення 107 913 грн. 38 коп. за договором на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 1619/2 від 01.01.2012
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 722 від 20.12.2011, начальник юридичного відділу відокремленого підрозділу "Луганське управління ТОВ "Луганськвода".
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 660 від 18.05.2012, заступник директора; ОСОБА_3, довіреність № 545 від 10.05.2012, юрисконсульт
Суть справи: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за договором № 1619/2 від 01.01.2012 у сумі 116 402 грн. 24 коп. за період з січня по лютий 2012 року, пені у сумі 1070 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 207 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у сумі 233 грн. 78 коп.
Поясненням від 15.05.2012 № 281, яке здано до суду 23.05.2012, позивач зазначив, що ним у позовній заяві було допущено описку при написанні дати укладання договору. Тому позивач просить в тексті позовної заяви вважати дату укладання договору № 1619/2 саме 01.01.2012. У заяві від 29.05.2012 № 241 позивач зазначив, що підставою для виникнення зобов'язань між сторонами є договір від 01.01.2012 № 1619/2.
Суд прийняв дані уточнення позивача до розгляду.
У судовому засіданні 19.06.2012 позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 18.06.2012, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення за договором № 1619/2 від 01.01.2012 у сумі 106 402 грн. 24 коп. (оскільки відповідач після звернення з позовом сплатив 10 000 грн.), пеню у сумі 1070 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 207 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у сумі 233 грн. 78 коп.
Дана заява приймається судом до розгляду і розглядаються дані вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву № 626 від 05.06.2012 зазначив, що станом на 01.06.2012 заборгованість відповідача за послуги з водопостачання та водовідведення за січень-лютий 2012 року складає 106 402 грн. 24 коп. Дану заборгованість відповідач просить розстрочити на п'ять місяців шляхом сплати рівних платежів, а також просить зменшити на 50% розмір нарахованої пені.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
Сторонами у справі укладено договір № 1619/2 від 01.01.2012 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за умовами якого постачальник (позивач) зобов'язується постачати споживачу (відповідачу) питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору.
Відповідно до п. 6.2 договору споживач оплачує за надані послуги у наступному порядку: передоплата до 7 числа поточного розрахункового місяця у розмірі 100% від суми нарахувань за попередній місяць. Остаточний розрахунок споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів у триденний строк після їх отримання.
Даний договір діє до 31.12.2012.
На виконання умов договору позивач виставив відповідачу груп-рахунки за січень та лютий 2012 року на загальну суму 126 402 грн. 24 коп. (а.с. 21 -46), які були відповідачем частково оплачені у сумі 20 000 грн. Рахунки вручені відповідачу, про що свідчить власноручний підпис представника останнього.
Несплаченими залишилися послуги у сумі 106 402 грн. 24 коп. (згідно заяви про зменшення позовних вимог), що стало підставою для звернення з даним позовом.
Правовідносини сторін виникли внаслідок укладання договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто -неналежне виконання.
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Строк виконання зобов'язання по сплаті наданих послуг у відповідача відповідно до п. 6.2 договору наступив після спливу трьох днів з моменту отримання рахунків.
Матеріалами справи доведена наявність заборгованості відповідача за договором за період з січня по лютий 2012 року у сумі 106 402 грн. 24 коп., актом звірення розрахунків станом на 01.06.2012 сторонами визначена заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 106 402 грн. 24 коп., тому дані вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Позивачем також заявлені вимоги по стягненню пені, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до умов п. 8.1. договору, за несвоєчасну оплату наданих послуг з водовідведення та водопостачання споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно наданому позивачем розрахунку (а.с. 73) 3% річних та пеня останнім обраховані за кожним рахунком окремо. Заборгованість, з якої нараховані 3% річних і пеня, виникла за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, в той же час за позовом заявлена заборгованість за період з січня по лютий 2012 року, і саме на суму боргу, яка заявлена у позові, повинні нараховуватися пеня, 3% річних.
За таких обставин, обґрунтованими нарахуваннями пені та 3% річних є нарахування їх на заборгованість, яка виникла саме за період з січня по лютий 2012 року.
Судом перевірені дані нарахування, вони є обґрунтованими в наступному розмірі: пеня у сумі 1009 грн. 65 коп., 3% річних у сумі 195 грн. 43 коп.
Щодо нарахування інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Дані нарахування також обраховані з заборгованості, яка виникла за період з листопада 2011 року по лютий 2012 року, що також є невірним. Дані нарахування повинні бути обраховані з суми боргу, яка заявлена у позові.
Крім того, ухвалами суду від 27.04.2012, 15.05.2012, 05.06.2012 у позивача суд витребовував розрахунок інфляційних втрат, зроблений щомісячно, а не щоденно, вказавши у цьому розрахунку період з початкового місяця нарахування по кінцевий.
У наданому позивачем розрахунку (а.с. 73) вказано лише кількість днів, за які нараховуються інфляційні втрати, без зазначення місяців, за які вони нараховані, що є невірним з наступного.
Відповідно до листа Верховного Суду України від 03.04.1997 № 67-97р вважається, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості проведено з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційні зміни розраховуються без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційні зміни розраховуються з урахуванням цього місяця.
Отже, інфляційні втрати нараховуються виключно помісячно. Суд в даному випадку не може самостійно визначити період їх нарахування та перевірити наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат.
За таких обставин, у задоволенні вимог по стягненню інфляційних втрат у сумі 233 грн. 78 коп. слід відмовити.
Відповідач у судовому засіданні 19.06.2012 надав заяву, в якій просить зменшити суму пені до 500 грн. та розстрочити виконання рішення на 5 місяців шляхом сплати рівними частками стягнутої за рішенням суду суми.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Як зазначено вище, обґрунтованим розміром пені є 1009 грн. 65 коп.
Із наданих відповідачем документів вбачається, що в останнього дебіторська заборгованість станом на 01.04.2012 складає 18 225,3 тис. грн., а кредиторська -11 592,8 тис. грн., що свідчить про тяжкий фінансовий стан підприємства відповідача.
Відповідач також посилається на те, що загальна заборгованість КП «Луганськ - житло» позивачу за його послуги з водопостачання станом на 01.06.2012 складає 106 402 грн. 24 коп., що підтверджується актом звірення розрахунків. Це пояснюється частково реорганізацією підприємства та прийняттям з 01.12.2011 на баланс 19 гуртожитків, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади м. Луганська. Для них існує окремий порядок нарахування плати за комунальні послуги, оскільки окремих особистих рахунків у мешканців гуртожитку не має. Більшість мешканців гуртожитків складають малозабезпечені громадяни, які оплату за комунальні послуги здійснюють на крайнє низькому рівні.
Таким чином, через низьку платоспроможність споживачів послуг відповідача (мешканців гуртожитків), останній не може розрахуватися з позивачем одноразово.
Суд, враховуючи майновий стан сторін, ступінь виконання зобов'язання боржником, думку позивача з цього приводу, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 500 грн. 00 коп.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені задовольняються частково у сумі 500 грн. 00 коп., в решті вимог по стягненню пені у сумі 570 грн. 22 коп. слід відмовити.
Також судом з підстав наведених вище задовольняються частково вимоги по стягненню 3% річних у сумі 195 грн. 43 коп., у задоволенні цих вимог у сумі 11 грн. 71 коп. слід відмовити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Оскільки відповідачем доказів відсутності боргу або його сплати до справи не надано, заперечень з боку відповідача щодо вірності розрахунку суми боргу не надійшло, заборгованість визнана відповідачем, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими в частині стягнення суми боргу. Судом задовольняються частково вимоги по стягненню пені у сумі 500 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 195 грн. 43 коп., у задоволенні вимог по стягненню пені у сумі 570 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 11 грн. 71 коп., інфляційних втрат у сумі 233 грн. 78 коп. відмовити.
Щодо надання розстрочки виконання рішення суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Суд, враховуючи документи, що підтверджують фінансовий стан відповідача, думку позивача, який не заперечує проти розстрочення виконання рішення, та вищенаведені обставини щодо неможливості сплатити суму боргу повністю та одноразово, вважає за можливе задовольнити заяву відповідача, розстрочити виконання рішення суду на п'ять місяців сплатою рівними частками у сумі 21 849 грн. 97 коп.
Судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим та задоволеним вимогам.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» до Міського комунального підприємства «Луганськ-житло»про стягнення 107 913 грн. 38 коп. за договором на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення № 1619/2 від 01.09.2010 задовольнити частково.
2. Стягнути з Міського комунального підприємства «Луганськ-житло», м. Луганськ, кв. Волкова, 1а, ідентифікаційний код 30642082, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, ідентифікаційний код 35554719, заборгованість у сумі 106 402 грн. 24 коп., пеню у сумі 500 грн. 00 коп., 3% річних у сумі 195 грн. 43 коп., судовий збір у сумі 2152 грн. 15 коп., розстрочивши виконання рішення на п'ять місяців шляхом сплати рівними платежами кожного місяця у сумі 21 849 грн. 97 коп., починаючи з 01.07.2012 по 01.01.2013, видати наказ позивачу.
3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»до Міського комунального підприємства «Луганськ-житло»в частині стягнення пені у сумі 570 грн. 22 коп., 3% річних у сумі 11 грн. 71 коп., інфляційних втрат у сумі 233 грн. 78 коп. відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 22.06.2012.
Суддя І.В. Семендяєва