ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
15 червня 2012 р. Справа № 5010/384/2012-2/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД", вул. Академіка Гнатюка, 4/38, м. Івано-Франківськ, 76000
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 АДРЕСА_1 76000
про стягнення коштів у сумі 68 272,90 грн.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 - заступник директора, (наказ №3 від 13.08.2011р.)
Від позивача: ОСОБА_2 - керівник, (довідка №318 з ЄДРПОУ)
від позивача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність №б/н від 20.03.2012р.)
від відповідача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність №б/н від 10.10.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_5 - представник, (довіреність №б/н від 10.10.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_6 - представник, (довіреність б/н від 28.07.2011р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" (далі Позивач) звернулося до суду з вимогою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (далі Відповідач) про стягнення коштів у сумі 68 272,90 грн., в тому числі 68130 грн. витрат, понесених на придбання лісоматеріалів та 142,8 грн. переплати за фактичні надані відповідачем послуги.
В засіданні суду 07.06.12, 13.06.12 оголошувались перерви.
15.06.12 розгляд справи продовжено.
Представники позивача позовні вимоги підтримали. В обгрунтування позовних вимог посилаються на неналежне виконання відповідачем умов договору №8-11/10 від 08.11.10 щодо розпиловки наданих йому 128,49 м3 лісоматеріалів хвойних та 45,1 м3 техсировинизгідно з погодженими коефіцієнтами, в зв"язку з чим просив відшкодувати вартість переданої відповідачу продукції, яку позивач придбав у постачальників, а також 142,8 грн. переплати за фактично надані відповідачем послуги.
Відповідач позов не визнав, мотивуючи відсутністю документального підтвердження переданої йому позивачем лісопродукції в кількості 812 м3 та доказу переплати 142,8 грн. за фактично надані послуги. В судовому засіданні пояснив, що за його даними з обліку, які він вів у зошиті, підтверджується факт отримання ним лісоматеріалів від фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 та ПП "Гарант" в кількості 759,38 м3, факт передачі позивачу розпиляної продукції з вказаної кількості отриманої лісосировини, зокрема згідно актів №№1,2,3,4 за 2010 рік та №1,2,3,4,6,7,8 за 2011 рік та факт передачі за усною вказівкою 39 м3 ОСОБА_11 Також посилався, що при проведенні розпиловки відповідно до ГОСТ 24454-80* слід врахувати похибку +2, і при такому врахуванні виходу продукції від розпиловки ним повністю виконано зобов"язання по передачі позивачу лісопродукції. Вказане підтвердив поданим актом послуг розпиловки деревини станом на 12.06.12, який підписаний представником відповідача ОСОБА_6.
Позивачем в порядку ст. 30 ГПК України подано клопотання за Вх.№3894/2012 свх від 08.06.12 про виклик до суду відповідальної посадової особи Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства за видачу сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій. Судом відмовлено в задоволенні вказаного клопотання у зв'язку з відсутністю об'єктивних причин для виклику у судове засідання вказаної посадової особи, так як договором сторін №8-11/10 від 08.11.10 встановлений коефіцієнт виходу для обрізних та необрізних пиломатеріалів (розділ 2 договору).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом
встановлено:
08.11.10 між сторонами по справі укладено договір №8-11/10, відповідно до умов якого Замовник (позивач) зобов"язується поставляти лісоматеріали, а Виконавець (відповідач) проводить їх розпиловку, завантажувальні роботи та зберігання лісопродукції на умовах даного договору (розділ 1 договору).
Замовник (позивач) зобов"язується поставляти лісоматеріали у відповідності з домовленістю по кількості , а Виконавець (відповідач) - приймати лісоматеріали поштучно кожного асортименту на своєму складі та проводити їх розпиловку у відповідності з даними у накладних та коефіцієнтах виходу при розпиловці в залежності від виду лісоматеріалів (згідно вимог Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства):
1) коефіцієнт виходу для обрізних пиломатеріалів:
пиловник, будівельний ліс - 1,60;
баланси - 1,70;
технічна сировина - 2,28;
2) коефіцієнт виходу для необрізних пиломатеріалів:
пиловник, будівельний ліс - 1,28;
баланси - 1,34;
технічна сировина - 1,45.
Для передачі відповідачу лісоматеріалів для проведення розпиловки позивачем було укладено договори з постачальниками (а.с.17-19), зокрема, з ПП "Гарант", фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 були позадоговірні відносини (далі - треті особи). Вказаними особами лісопродукція поставлялась безпосередньо на пилораму приватного підприємця (відповідача), який після розпиловки проводив відгрузку готової продукції для відправки позивачем за кордон.
Протягом 2010-2011 років передача лісопродукції оформлялалсь видатковими накладними №1 від 19.11.10, №2 від 09.12.10 та актами, якими сторони підтверджували обсяг поставлених для переробки лісоматеріалів, кількість виготовленої продукції, вартість наданих послуг та залишки непереробленої лісопрдукції (а.с.21,22,25,26,27,28,30,32, 33,35,37,40,42 том 1).
Оскільки приймання на склад відповідачем продукції, поставленої "третіми особами", не оформлялось окремими актами, то єдиним документом, з якого можна визначити кількість отриманої відповідачем лісопродукції, являються саме акти про розпиловку лісопродукції згідно договору №8-11/10 від 08.11.10.
Ці акти містяться в матеріалах справи, а саме за 2010 рік акти №№1,2,3,4 (а.с.22,26,27,28) та за 2011 рік акти №№1,2,3,4,6,7,8 (а.с.30,32, 33,35,37,40,42 том 1).
Всі акти за 2010 рік та 2011 рік підписані сторонами, однак у актах за 2011 рік підпис виконавця, тобто, відповідача по справі відрізняється від підпису на актах за 2010 рік та договорі №8-11/10 від 08.11.10.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача акти за 2011 рік підписував чоловік відповідачки, який займався також і оформленням поставки розпиляної деревини за кордон, в підтвердження чого подав пакет документів на відгрузку (а.с.6-103 том 2).
Представник відповідача ОСОБА_6 (чоловік відповідачки) заперечує вчинення ним підписів на актах за 2011 рік.
Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.05.12 (а.с.104-105 том 2), запропонований позивачу відповідачкою за її підписом, що не заперечується представниками відповідача, однак останні стверджували, що вказаними актами підтверджується тільки кількість розпиляних лісоматеріалів.
У вказаному акті звірки міститься посилання на всі акти за 2010 рік та акти №№1,2,3,4,6,7,8 за 2011 рік з підтвердженням вартості розпиляної лісопродукції та залишків лісоматеріалів, а отже відповідачка підтвердила всі дані, що містяться в актах, як кількість розпиляної продукції так і залишки нерозпиляного лісоматеріалу.
Суду не надано жодних документів в підтвердження щодо застереження відповідача про невідповідність даних про залишки лісоматеріалів, вказані в актах за 2011 рік, окрім того в аналогічних актах за 2010 рік у яких міститься фактична кількість продукції внаслідок розпиловки та її залишок відповідачкою підписані власноручно, тобто, сторони підтверджували кількість розпиляної продукції та її залишки.
Якщо підсумувати дані, що містяться в накладних про придбання лісопродукції позивачем від ПП "Гарант", фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, фізичної особи-підприємця ОСОБА_10, фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (далі - "треті особи"), поставка якими на склад відповідача не заперечується ним, то вона сумарно відповідає кількості лісопродукції вказаної у актах, окрім поставки 45,1 м3 техсировини, здійсненої фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 за накладною №ГО-0000008 від 01.07.11.
На підставі укладених позивачем угод з третіми особами на придбання лісопродукції, останніми здійснювалась її поставка безпосередньо на пилораму відповідача у село Глибоке Богородчанського району.
Як встановлено в судовому засіданні, предметом спору є стягнення витрат на оплату лісоматеріалів внаслідок невиконання відповідачем умов договору №8-11/10 від 08.11.10 щодо розпиловки та неповернення нерозпиляної лісопродукції, яка поставлялась на пилораму відповідача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 за накладною №28 від 03.05.11 в кількості 18 м3 на суму 7290 грн. (а.с.43 том 1), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 за накладними №04/04 від 16.04.11 в кількості 27,91 м3 на суму 12250 грн. та №02/04 від 14.04.12 в кількості 77,67м3 на суму 38058,30 грн. (а.с.41 том 1), частково ПП "Гарант" за накладною №4 від 23.03.11 в кількості 5,63 м3 на суму 2589,80 грн. (а.с.36 том 1), фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 за видатковою накладною №ГО-0000008 від 01.07.11 техсировини в кількості 45,1 м3 на загальну суму 7942 грн. (а.с.45 том 1), а також повернення 142,8 грн. переплати за фактичні надані відповідачем послуги.
Посилання відповідача на фактичне отримання ним лісоматеріалів в кількості 759,38 м3 не підтверджено документально, поданий в судовому засіданні акт не являється двостороннім документом, оскільки не містить підпису другої сторони - позивача.
В судовому засіданні відповідач посилається на те, що ним фактично отримано від фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 102,66 м3 , в той час як за накладним №02/02 від 14.04.11 року та №02/04 від 16.04.11 підтверджена фактична кількість лісопродукції 104,86 м3 . Будь-яких доказів щодо недостачі 2,2 м3 при вказаній поставці відповідачем не надано.
Аналогічно відсутні будь-які докази щодо поставки лісопродукції фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 накладна №28 від 03.05.11 та ПП "Гарант" за накладною №4 від 23.03.11 в кількості, відмінній від тієї, що вказана в накладних.
Посилання відповідача на передачу лісопродукції за усною вказівкою позивача 39 м3 ОСОБА_11 документально не підтверджується, оскільки відсутні будь-які письмові докази того, що позивач розпорядився передати лісопродукцію будь-кому.
Заперечення на неврахування позивачем коефіцієнта, визначеного ГОСТом 24454-80* похибки +2, і що при такому врахуванні виходу продукції від розпиловки ним повністю виконано зобов"язання по передачі позивачу лісопродукції судом до уваги не приймається, оскільки відповідно до вказаного ГОСТу допускається похибка (+ - 2), і відсутнє документальне підтвердження про узгодження сторонами саме похибки "+2".
В наявних в матеріалах справи актах (а.с.22,26,27,28,30,32, 33,35,37,40,42 том 1) сторони відображали вартість виконаних робіт по розпиловці, а також залишок лісоматеріалів.
Стосовно акту №9 від 01.07.11 (а.с.44 том 1), на який посилається позивач в підтвердження наявності у відповідача 45,1 м3 техсировини судом до уваги не приймається за відсутності документального підтвердження фактичної передачі техсировини на пилораму відповідача і відсутності посилань відповідача на даний акт в своєму акті звіряння.
Як вбачається з акту №8 від 25.05.11 залишок лісоматеріалів складає 128,49 м3 лісоматеріалів хвойних (а.с.42), вартість якої позивач і просить повернути, так як лісоматеріали у вказаній кількості відповідачем не перероблено, позивачу не повернуто, на складі відповідача відсутні.
Матеріалами справи підтверджено фактичне понесення витрат позивачем на придбання вказаної лісопродукції, про що свідчать акти звірки з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9, копії платіжних документів про оплату (а.с.92-99 том 1) та копія до прибуткового касового ордера №4 від 03.04.12 про оплату придбаних лісоматеріалів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_10 (а.с.100 том 1).
Таким, чином суд прийшов до висновку, що відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість 128,49 м3 лісоматеріалів, що становить 60188,10 грн.
Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Згідно ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направляв відповідачу вимогу від 20.03.12 (а.с.87,88) про виконання умов договору №8-11/10 від 08.11.10 щодо розпиловки лісоматеріалів, а в разі відсутності лісоматеріалів - відшкодувати витрати на їх придбання у третіх осіб. Вказана претензія відповідачем залишена без відповіді і задоволення.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач станом на день розгляду справи доказів належного виконання своїх зобов'язань щодо повернення вартості отриманих лісоматеріалів не надав, доводи позивача не спростував, тому суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 60188,10 грн. заборгованості за неперероблені лісоматеріали є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.
В стягненні 7942 грн. витрат на придбання 45,1 м3 техсировини у фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 та 142,8 грн. переплати за фактичні надані відповідачем послуги належить відмовити за недоведеністю вимог.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1418,9 грн. витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.15,16, 509, 526, 530, 610,612,614,615 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про стягнення 68 272,90 грн. заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_1 76000 код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НОЯ-7 ЛТД" (вул.Академіка Гнатюка, 4/38, м. Івано-Франківськ, 76000, код 13665184) - 60188 (шістдесят тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 10 коп. витрат на придбання лісоматеріалів в кількості 128,49 м3 та 1418 (одну тисячу чотириста вісімнадцять) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
повне рішення складено 20.06.12
Суддя Круглова О. М.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
______помічник судді Шунтов О. М. 20.06.12