"20" червня 2012 р. Справа № 65/90
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиПАТ "Акціонерної компанії "Київводоканал"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.04.2012р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомПАТ "Акціонерної компанії "Київводоканал"
доКП "Управління житлового господарства" Дарницького району м. Києва
3-ті особиКП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" ПАТ "Київенерго"
простягнення 2 151 213,92 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_4 (дов. від 02.04.12 № 130),
відповідача: ОСОБА_5 (дов. від 05.01.12 № 1),
3-ті особи: не з'явились,
Рішенням від 18.01.2012 господарського суду м. Києва в задоволенні позову про стягнення з КП "Управління житлового господарства" 1613806, 75 грн. за надані послуги з постачання питної води, що йде на підігрів за період з 01.05.2011 р. до 01.08.2011 відмовлено. В частині стягнення з КП "Управління житлового господарства" 491501, 15 грн. заборгованості за надані послуги з постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за період з 01.05.2011 до 01.08.2011 провадження у справі припинено.
Постановою від 10.04.2012 Київського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ПАТ "Акціонерної компанії "Київводоканал" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договору 10.03.2004 № 03910/2-02 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, укладеного між сторонами спору, позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води в міську каналізаційну мережу, а відповідач -здійснювати своєчасну оплату наданих позивачем послуг на умовах цього договору, дотримуючись Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002
Звертаючись з позовом у даній справі позивач послався на те, що на підставі вказаного вище договору ним в період з 01.05.2011 р. по 01.08.2011 надавались послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 8509782, 68 грн., котрі оплачені відповідачем частково, і на час звернення до суду борг останнього становив 205307, 90 грн., які водоканал просив стягнути з відповідача з урахуванням інфляційних, річних та передбаченої п. 4.2 договору пені в сумі 38 461,80 грн.
Судами з'ясовано, що за вказаний позивачем період на підставі договору від 10.03.04 позивачем згідно облікових даних: актів про зняття показників з приладу обліку, розшифровок, платіжних вимог-доручень надано відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення на суму 4950 966, 72 грн. Відповідачем в свою чергу сплачено (з врахуванням наданих пільг) 4459465,57 грн., борг за цей період склав 491501, 15 грн.
Судами встановлено, що позивачем відкрито відповідачу додаткові рахунки для обліку води, яка використовується для виготовлення гарячої води без укладання та внесення відповідних змін до договору. Одночасно до загальної суми наданих послуг на суму 4 806 385,62 грн., окрім холодної води, включено суму за питну воду, що йде на підігрів.
В той же час, за правилами ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, а частиною першою статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
При цьому судами враховано, що умовами договору не врегульовано постачання позивачем відповідачу холодної води для виготовлення гарячої води, облік якої здійснюється за встановленим на водопровідному вводі до бойлеру приладом обліку, якому присвоєно інший абонентський номер. До того ж, факт визначення спірним договором забезпечення відповідача постачанням саме питної води, а не води, яка використовується для виготовлення гарячої та холодної води підтверджується актами звіряння і взаєморозрахунків, протоколами розбіжностей між сторонами за спірний період.
Колегія суддів Вищого господарського суду України в даному випадку зважає також і на п.п. 1.3, 12.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, якими встановлено, що абонентами, які користуються послугами водоканалу, можуть бути підприємства, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з водоканалом у договірних відносинах. Для оформлення договору або особового рахунку (абонентської картки) абоненти (крім громадян) подають до Водоканалу заяву та розрахунок-заявку на потрібну кількість води для кожного вводу, акт меж обслуговування та схему зовнішніх мереж з прив'язкою до місцевості. Без оформлення підприємств, а також громадян у Водоканалі як абонентів, водокористування ними вважається самовільним. Водоканал має право застосовувати до них заходи впливу, передбачені цими Правилами.
Пунктом 3.13 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.
Також небезпідставно, у даному випадку, судами зазначено, що позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а АЕК "Київенерго" виробником і постачальником послуг з опалення та підігріву питної води, відповідно споживання АЕК "Київенерго" послуги з водопостачання має здійснюватися на підставі договору з ПАТ "Київводоканал".
З врахуванням наведеного вище, встановленого судами факту відсутності договірного врегулювання між сторонами спору надання послуг Водоканалом з постачання холодної води, що іде на підігрів, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про відмову в задоволенні вимог про стягнення плати за послуги з надання питної води, що йде на підігрів, за період з 01.05.2011 р. по 01.08.2011 р. у сумі 1 613 806,75 грн..
В частині вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу послуг, судами встановлено, що в спірному періоді за надані послуги позивачу сплачено 4 459 465,47 грн., в той час, як послуг ним надано на суму 4 950 966,72 грн., заборгованість відповідача становить 491501, 15 грн., що підтверджується наданою КП "ГІОЦ" зведеною відомістю розщеплення проплат за спірний період, реєстрами пільг, які формує Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.
При цьому місцевим господарським судом враховано надану КП "ГІОЦ" в судовому засіданні інформацію про сплату грошових коштів на розрахунковий рахунок ПАТ "Київводоканал" мешканцями, що обслуговуються КП УЖГ Дарницького району, згідно якої станом на 01.01.2012 заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, у зв'язку з чим провадження в частині стягнення 491501, 15 грн. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З огляду на вказане вище, правомірною є відмова і в стягнення інфляційних річних та пені.
Враховуючи наведене вище, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 10.04.12 Київського апеляційного господарського суду у справі № 65/90 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.