"20" червня 2012 р. Справа № 6/233/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиДержавного підприємства "Вугілля України"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 24.01.2012р.
у справігосподарського суду Луганської області
за позовомДержавного підприємства "Вугілля України"
доДержавного підприємства "Свердловантрацит"
простягнення 3235,20 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_4 (дов. від 29.12.11 № 30-12/429-Д),
відповідача: не з'явились,
Рішенням від 28.11.11 року господарського суду Луганської області в задоволенні позову про стягнення 3235, 20 грн. відмовлено.
Постановою від 24.01.2012 Донецького апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ДП "Вугілля України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, відповідно до умов договору поставки від 26.01.2004 № 3-01/2-К, укладеного між ДП "Вугілля України" та ДП "Свердловантрацит", останнє взяло на себе зобов'язання поставити позивачу вугілля кам'яне енергетичне українського походження, а позивач -прийняти та оплатити його вартість.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом у відкритих піввагонах, погодженим графіком.
Згідно з п.п. 5.1. та 5.2. договору приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкцій Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П6 та від 25.04.1966р. №П7 з подальшими змінами і доповненнями, положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888, ДСТУ 4096-2002 "Вугілля буре, кам'яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторного випробування", та/або іншими нормативними актами України, КГД, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить договору. Вугілля приймається покупцем по вазі, визначеній при зважуванні на тензометричних терезах ТЕС Вантажоотримувача та вказується в акті звіряння згідно п. 4.10 договору.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України (п. 7.1. договору).
Також судами з'ясовано, що позивачем та ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" було укладено договір поставки №1-01/1-П від 26.01.2004 року, за яким позивач зобов'язався поставляти, а ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" прийняти та оплатити вугілля кам'яне енергетичне українського походження.
На виконання зазначеного вище договору ДП "Свердловантрацит" (вантажовласник ДП "Вугілля України") на адресу Трипільської ТЕС (вантажотримувач) надійшов вагон № 65293961, що підтверджується накладною №52698727, при перевірці маси вантажу у якому залізничною станцією "Миронівка" виявлено розбіжності між фактичною масою (нетто 81500 кг) і масою (нетто 70000 кг), зазначеною в накладній №52698727, про що складено комерційний акт №АК317355/133/182 від 20.06.2006 року.
На підставі приписів ст. 32, 124 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року №457, надлишок вантажу з вагону №65293961 було перевантажено у вагон №68748433 та за накладною №32051864 направлено вантажоодержувачу, у зв'язку з чим ДТГО "Південно-Західна залізниця" виставлено до сплати вантажоодержувачу вартість послуг із перевезення надлишку вантажу, в тому числі і провізна плата в сумі 3235,20 грн.
В свою чергу, внаслідок завдання ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" збитків із-за невідповідності даних щодо кількості вугілля зазначеного у залізничних накладних, рішенням господарського суду міста Києва від 27.01.2010 року у справі №52/346 з ДП "Вугілля України" стягнуто загальну вартість збитків, до якої увійшла і сума провізної плати надлишку вантажу.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що фактично підставою понесення додаткових витрат вантажоодержувачем та подальше стягнення з нього збитків за рішенням господарського суду м. Києва, стало внесення до залізничних накладних ДП "Свердловантрацит" як вантажовідправником, даних, які не відповідали фактичній вазі вугілля.
Право на відшкодування завданих суб'єкту господарських правовідносин збитків передбачено ст. 224 ГК України, ст. 623 ЦК України.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій взято до уваги направлену позивачем на адресу відповідача претензію від 03.11.2006 року № 03-11-06/1 на суму понесених додаткових витрат, яка, як вірно зауважено судами, є беззаперечним доказом того, що позивач знав про порушення свого права та особу, що його порушила ще 03 листопада 2006 року, проте правом на звернення до суду за його захистом скористався тільки 27 жовтня 2011 року, тобто після спливу строку позовної давності встановленого ст.257 Цивільного кодексу України, про застосування якої було заявлено відповідачем у відзиві під час розгляду справи в першій інстанції.
З врахуванням зазначеного, приписів ст.ст. 256, 261, 267 ЦК України, відсутність з боку позивача заяви про відновлення пропущеного строку позовної давності з відповідним обґрунтуванням поважності причин такого пропуску, суди попередніх інстанцій дійшли вмотивованого висновку про відмову в позові.
З огляду на викладене, судові рішення прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 24.01.12 Донецького апеляційного господарського суду у справі № 6/233/2011 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.