"20" червня 2012 р. Справа № 5016/3627/2011(7/173)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Кочерова Н.О.,
Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспродгрупа Вісон" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2012 року у справі № 5016/3627/2011(7/173) Господарського суду Миколаївської області за позовом Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспродгрупа Вісон", м. Миколаїв, про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспродгрупа Вісон", м. Миколаїв, до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків, про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору № 82/2007 від 13.04.2007 року,
за участю представників сторін:
позивача -ОСОБА_4 (дов. № 13-859/11д від 05.12.11);
відповідача -ОСОБА_5 (дов. від 11.08.11),
У жовтні 2011 року позивач ПАТ "Мегабанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ТОВ "Укртранспродгрупа Вісон" про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказував, що 13.04.07 між ВАТ "Мегабанк" (правонаступником якого він є, кредитором) та ЗАТ "Укртранспродгрупа Вісон" (правонаступником якого є відповідач, позичальником) був укладений кредитний договір № 82/2007, згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 800 000 грн., а позичальник -повернути вказані грошові кошти та проценти за користування кредитом в строк до 16 год. 00 хв. 12.04.12.
Зазначав, що 13.04.07, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 82/2007, між ним (іпотекодержателем) та відповідачем (іпотекодавцем) в нотаріальній формі був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав йому в іпотеку нерухоме майно, а саме: адмінбудівлю (літера А-2, цегла) загальною площею 267 кв.м., будівлю товарного складу (літера Б, цегла) загальною площею 545,2 кв.м., будівлю складу (літера В, цегла) загальною площею 370 кв.м., будівлю гаражів (літера Г, цегла) загальною площею 503,8 кв.м., склад холодильного обладнання (літера Д, цегла) загальною площею 83,2 кв.м., автозаправку (літера Е), прохідну (літера П), огорожу № 2,3, покриття І, що розташовані під № 1Б по вул. Очаківській в м. Миколаєві.
Посилаючись на порушення відповідачем графіку повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 20.01.12, просив стягнути з відповідача 962 046 грн. заборгованості за кредитом, 492 427,97 грн. заборгованості по сплаті процентів з 01.10.09 по 15.01.12, 114 512,63 грн. штрафу, а всього -1 568 986,60 грн. шляхом звернення стягнення на майно, передане в іпотеку на підставі договору іпотеки від 13.04.07.
У листопаді 2011 року ТОВ "Укртранспродгрупа Вісон" звернувся до Господарського суду Миколаївської області з зустрічним позовом до ПАТ "Мегабанк" про визнання недійсним з моменту укладення кредитного договору № 82/2007 від 13.04.07.
Посилаючись на ту обставину, що спірний договір укладений директором ТОВ "Укртранспродгрупа Вісон" за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності, позивач просив визнати вказаний договір недійсним.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24 січня 2012 року (суддя Семенчук Н.О.) первісний позов залишено без розгляду, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Рішення в частині залишення первісного позову без розгляду мотивоване посиланнями на ту обставину, що позивачем не вказано пріоритетності та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки, як визначено ст. 39 Закону України "Про іпотеку", що у відповідності з п. 5 ст. 81 ГПК України є підставою до залишення позову без розгляду.
Рішення в частині відмови в зустрічному позові обґрунтоване тим, що спірний договір укладений директором ТОВ "Укртранспродгрупа Вісон" за наявності необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2012 року (колегія суддів у складі: Лашина В.В. -головуючий, Єрмілова Г.А., Воронюка О.Л.) рішення частково скасовано та постановлено нове рішення про часткове задоволення первісного позову.
Постановлено для задоволення вимог ПАТ "Мегабанк" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 82/2007 від 13.04.07 в сумі 1 568 986,60 грн., з яких: 962 046 грн. заборгованості за кредитом, 492 427,97 грн. заборгованості за процентами за період з 01.10.09 по 15.01.12 та 114 512,63 грн. штрафних санкцій, звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 13.04.07 на нежитлові будівлі, а саме: адмінбудівля (літера А-2, цегла) загальною площею 267 кв.м., будівля товарного складу (літера Б, цегла) загальною площею 545,2 кв.м., будівля складу (літера В, цегла) загальною площею 370 кв.м., будівля гаражів (літера Г, цегла) загальною площею 503,8 кв.м., склад холодильного обладнання (літера Д, цегла) загальною площею 83,2 кв.м., автозаправка (літера Е), прохідна (літера П), огорожа № 2,3, покриття І, що розташовані під № 1Б по вул. Очаківській в м. Миколаєві шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 3 383 585 грн., визначеної пунктом 1.4 іпотечного договору від 13.04.07.
В решті рішення залишено без змін.
Постанова мотивована посиланнями на неправомірність висновків місцевого суду про залишення первісного позову без розгляду, оскільки останній містить загальний розмір вимог та всі необхідні складові, а визначення пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки приписами ст. 39 Закону України "Про іпотеку" покладено саме на суд.
У касаційній скарзі ТОВ "Укртранспродгрупа Вісон", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 39 Закону України "Про іпотеку" та п. 5 ст. 81 ГПК України, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині часткового задоволення первісного позову та постановити нове рішення про залишення первісного позову без розгляду.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 13.04.07 між ВАТ "Мегабанк" (правонаступником якого є позивач, кредитором) та ЗАТ "Укртранспродгрупа Вісон" (правонаступником якого є відповідач, позичальником) був укладений кредитний договір № 82/2007, згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 1 800 000 грн., а позичальник -повернути вказані грошові кошти та проценти за користування кредитом в строк до 16 год. 00 хв. 12.04.12.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем належним чином виконано свої договірні зобов'язання щодо перерахування відповідачу суми кредитних коштів, проте, відповідачем в порушення зазначених норм матеріального права та умов договору невчасно вносяться грошові кошти за повернення кредиту та процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 1 568 986,60 грн., з яких: 962 046 грн. заборгованості за кредитом, 492 427,97 грн. заборгованості по сплаті процентів з 01.10.09 по 15.01.12, 114 512,63 грн. штрафу.
Водночас апеляційним судом встановлено, що 13.04.07, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 82/2007, між позивачем (іпотекодержателем) та відповідачем (іпотекодавцем) в нотаріальній формі був укладений договір іпотеки, згідно якого іпотекодавець передав іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме: адмінбудівлю (літера А-2, цегла) загальною площею 267 кв.м., будівлю товарного складу (літера Б, цегла) загальною площею 545,2 кв.м., будівлю складу (літера В, цегла) загальною площею 370 кв.м., будівлю гаражів (літера Г, цегла) загальною площею 503,8 кв.м., склад холодильного обладнання (літера Д, цегла) загальною площею 83,2 кв.м., автозаправку (літера Е), прохідну (літера П), огорожу № 2,3, покриття І, що розташовані під № 1Б по вул. Очаківській в м. Миколаєві.
Приписами ст. 35 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, 03.12.09 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 13-81/2618 про сплату заборгованості протягом 30 днів та попереджав про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Положеннями ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судом апеляційної інстанції не встановлено, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості, що виникла у зв'язку з порушенням ним зобов'язань за кредитним договором № 82/2007 від 13.04.07.
Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку").
У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ст. 39 Закону України "Про іпотеку").
Таким чином, визначення пріоритету та розміру вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки положеннями ст. 39 Закону України "Про іпотеку" покладено на суд, а ненадання позивачем зазначених даних не може бути підставою до залишення позову без розгляду.
За таких обставин, скасовуючи рішення місцевого суду в частині залишення без розгляду первісного позову із зазначених підстав та задовольняючи частково зустрічний позов, суд апеляційної інстанції правильно встановив та виходив з того, що порушення відповідачем умов кредитного договору, в частині строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, є підставою до задоволення вимог позивача шляхом звернення стягнення на майно, передане відповідачем в іпотеку позивачу та проведення прилюдних торгів за початковою ціною предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 3 383 585 грн., як було визначено сторонами в п. 1.4 іпотечного договору від 13.04.07.
Щодо зустрічних позовних вимог про визнання кредитного договору № 82/2007 від 13.04.07 недійсним, слід зазначити наступне.
Судами встановлено, що спірний договір зі сторони позивача укладений директором товариства.
Згідно п. 8.4.6 Статуту ЗАТ "Укртранспродгрупа "Вісон" (в редакції, чинній на час укладення спірного договору) директор товариства вправі розпоряджатися майном та грошовими коштами товариства, лише при узгодженні з головою Правління товариства.
Між тим, протоколом засідання правління ЗАТ "Укртранспродгрупа "Вісон" № 4 від 03.04.07 та протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ "Укртранспродгрупа "Вісон" № 12 від 03.04.07 погоджено отримання директором товариства у ПАТ "Мегабанк" кредиту в сумі 1 800 000 грн. та передачу в іпотеку банку нежитлових будівель, розташованих під № 1Б по вул. Очаківській в м. Миколаєві, а також погоджено підписання кредитного договору, договору іпотеки та інших документів, пов'язаних з отриманням товариством кредиту у ПАТ "Мегабанк".
Отже, спірний кредитний договір укладений директором ТОВ "Укртранспродгрупа Вісон" за наявності у останнього необхідного обсягу цивільної дієздатності.
З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в зустрічному позові.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Посилання касаційної скарги на наявність податкового боргу та податкової застави на активи ТОВ "Укртранспродгрупа "Вісон", не заслуговують на увагу суду, оскільки запис про наявність заборони на предмет іпотеки відповідно до іпотечного договору вчинено 13.04.07, а запис про встановлення податкової застави на активи ТОВ "Укртранспродгрупа "Вісон" вчинено лише 18.06.10, тому відповідно до п.п. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам до моменту виникнення права податкової застави, не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртранспродгрупа Вісон" залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 березня 2012 року у справі № 5016/3627/2011(7/173) залишити без змін.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: Н.О. Кочерова
О.А. Подоляк