"20" червня 2012 р. Справа № 29/5005/15960/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоПолякова Б.М.
суддівКоваленка В. М., Короткевича О. Є. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали касаційної скаргиПублічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського"
на постанову та рішенняДніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 року Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року
у справі№ 29/5005/15960/2011
за позовом до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського"
проСтягнення 80 085, 05 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники :не з'явились
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року у справі № 29/5005/15960/2011 (суддя Полєв Д.М.) позов Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" заборгованості в сумі 80 085, 05 грн. задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 80 085,05 грн. штрафу, 800,86 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 року (головуючий -Широкобокова Л. П., судді -Прудніков В.В., Орєшкіна Е.В.) -апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року у справі № 29/5005/15960/2011 -залишено без задоволення. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року у справі № 29/5005/15960/2011 -залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою, Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" -відмовити. Судові витрати покласти на Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів".
Скаржник вважає вищевказані рішення суду першої та апеляційної інстанції такими, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
14.05.2010 року між ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" (далі -Постачальник) та ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі -Покупець) було укладено договір поставки №101517/1002775/10-0831-02 (далі -договір), відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити феросиліцій (далі - товар) на умовах, в кількості та строки, які вказано в Специфікаціях до цього договору, які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 3.3. вказаного договору покупець здійснює банківським переводом попередню оплату товару в національній валюті України в розмірі 100% вартості згідно партії товару, яка вказана в Специфікаціях.
П. 3.4. передбачає, що відвантаження здійснюється по мірі надходження передоплати на рахунок постачальника. Відвантаження продукції здійснюється на суму передоплати, зарахованої на рахунок постачальника, протягом 3-х календарних днів з моменту її надходження.
Загальна вартість за договором визначається загальною сумою вартостей всіх Специфікацій до договору (п. 3.9 договору).
В п. 3.10 договору передбачено, що відвантаження товару здійснюється на підставі письмової заявки покупця із зазначенням платника залізничного тарифу і його коду, після письмового підтвердження постачальником заявки на відвантаження. Заявки надсилаються електронним або факсимільним зв'язком.
Специфікацією №8 від 30.11.2010 року сторонами погоджено кількість товару -750 базових тон сплавів (+/- 5%), базова ціна - 13494,60 грн. за одну базову тону без ПДВ, залізничного тарифу та охорони, строки поставки -грудень 2012 року, згідно із здійсненою передоплатою.
Відповідно до ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України та ст.174 ГК України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
В силу ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 230 Господарського кодексу України визначає штрафні санкції як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається, суди попередніх інстанцій правомірно дійшли висновку щодо порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань щодо оплати та отримання замовленої продукції, а саме 98,91 тон феросицилію (з врахуванням толерансу +/-5%) на загальну суму 1 601 701,06 грн. з ПДВ (не виконання відповідачем зобовязання по оплаті заявленого місячного об'єму продукції).
Відповідно до п. 3.12 договору у випадку невиконання будь-якою із сторін своїх зобов'язань щодо відвантаження та оплати заявленого місячного об'єму продукції, з урахуванням вказаного толерансу, винна сторона сплачує 5% від суми заявленої, але не відвантаженої продукції. Штраф за невиконання відповідачем умов договору становить 80 085,05 грн.
Суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що господарські суди в порядку ст. ст. 43, 47, 33, 34, 43, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
В силу вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм права при прийнятті оскаржуваних рішення та постанови не знайшли свого підтвердження.
Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 1117 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.
Підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових актів колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає, оскільки рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними та обґрунтованими.
На підставі вказаного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року у справі № 29/5005/15960/2011 залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.03.2012 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.12.2011 року у справі № 29/5005/15960/2011 залишити без змін.
Головуючий Б. М. Поляков
Судді В. М. Коваленко
О. Є. Короткевич