"19" червня 2012 р. Справа № 5002-28/339-2010
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Демидової А.М.,
суддів:Воліка І.М., Шевчук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" (відповідач)
на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. (залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р.)
у справі№ 5002-28/339-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовомЗаступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Національної академії наук України
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавне підприємство "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" НТК "Інститут монокристалів НАН України"
провитребування майна,
за участю представників:
від Генеральної прокуратури УкраїниТомчук М.О.
від Прокуратури міста Сімферополяне з'явились
від позивача Подлящук О.П.
від відповідача Парицька Н.О.
від третьої особи не з'явились
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010 (суддя Лукачов С.О.) позов Заступника прокурора міста Сімферополя в інтересах держави в особі Національної академії наук України (далі -НАН України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" (далі -ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП") про витребування майна задоволено. Суд витребував з незаконного володіння ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" наступне майно: цех (літ. "А"), цех (літ. "Б"), насосну (літ. "В"), котельню (літ. "Г"), насосно-пожежне депо (літ. "Д"), гараж-майстерню (літ. "Е"), котельню (літ. "Ж"), адміністративно-виробничий корпус (літ. "З"), гараж-диспетчерську (літ. "Д"), контрольно-пропускний пункт (літ. "Л"), цех (недобудову) (літ. "М"), сарай (літ. "Н"), спорудження (№ 1 -№ 12), мощення (1), які розташовані за адресою: вул. Бархатова (Висотна), 92 у м. Сімферополі, на користь НАН України.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Плут В.М., судді Волков К.В., Гонтар В.І) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. та з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010, ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. -головуючого, Коваленко С.С., Кролевець О.А. прийнято касаційну скаргу ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 19.06.2012 р. о 10 год. 00 хв.
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 18.06.2012 р. № 03.07-05/425 для розгляду справи № 5002-28/339-2010 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Демидова А.М., судді Волік І.М., Шевчук С.Р.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, про що свідчить відмітка на зворотньому боці ухвали Вищого господарського суду України від 12.06.2012 р.
В судове засідання 19.06.2012 р. з'явились представники позивача, відповідача та прокурор Генеральної прокуратури України.
Заслухавши думку представників позивача, відповідача та прокурора, колегія суддів вирішила розглядати касаційну скаргу ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" за відсутності представників третьої особи та прокурора Прокуратури міста Севастополя, оскільки, як зазначено в ухвалі суду про прийняття касаційної скарги до провадження від 12.06.2012 р., неявка повноважних представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду касаційної скарги.
Заслухавши представника позивача, відповідача та прокурора Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між Приватним підприємством "Світ-Послуг" (далі -ПП "Світ-Послуг") як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партенітінвест" (далі -ТОВ "Партенітінвест") як покупцем 01.07.2007 р. укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає, а покупець приймає у власність майно, що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова, 92, а саме: цех (літ. "А" за планом), цех (літ. "Б" за планом), насосна (літ. "В" за планом), котельня (літ. "Г" за планом), насосна - пожежне депо (літ. "Д" за планом), гараж - майстерні (літ. "Е" за планом), котельня (літ. "Ж" за планом), адміністративно-виробничий корпус (літ. "З" за планом), гараж-диспетчерська (літ. "К" за планом), контрольно-пропускний пункт (літ. "Л" за планом), цех (недобудова) (літ. "М" за планом), сарай (літ. "Н" за планом), споруди (№ 1 -№ 12 за планом), мощення (І за планом).
За актом приймання-передачі від 01.07.2007 р. ПП "Світ-Послуг" передало ТОВ "Партенітінвест" обумовлене договором майно.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у зв'язку з ухиленням ПП "Світ-Послуг" від нотаріального посвідчення договору, ТОВ "Партенітінвест" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 01.07.2007 р. та визнання за ним права власності на вищевказане нерухоме майно.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим 23.07.2007 р. у справі № 2-17/9353-2007 позов ТОВ "Партенітінвест" задоволено, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.07.2007 р., укладений між ПП "Світ-Послуг" та ТОВ "Партенітінвест", визнано дійсним, а також визнано право власності ТОВ "Партенітінвест" на об'єкти нерухомого майна, розташовані на вул. Бархатовій, 92 у м. Сімферополі.
В подальшому, 17.08.2007 р., між ТОВ "Партенітінвест" як продавцем та ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" як покупцем було укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за умовами якого продавець продав в цілому, а покупець купив нежитлову будівлю, яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова (Висотна), 92, та складається з цеху "А", цеху "Б", насосної "В", котельні "Г", насосної - пожежного депо "Д", гаражу-майстерні "Е", котельні "Ж", адміністративно-виробничого корпусу "З", гаражу-диспетчерської "К", контрольно-пропускного пункту "Л", сараю "Н", споруд. Загальна площа нежитлової будівлі складає 7 651,2 кв.м.
Відповідно до п. 2 договору від 17.08.2007 р. нежитлова будівля в цілому належить продавцю на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2007 р. у справі № 2-17/9353-2007, зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно в Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації 14.08.2007 р. за реєстраційним № 19840876, запис № 691.
З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 15668646 від 22.08.2007 р. вбачається, що за ТОВ "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" зареєстровано право власності на зазначені нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бархатова (Висотна), 92.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Верховного Суду України від 26.05.2009 р. постанову Вищого господарського суду України від 27.01.2009 р. та рішення господарського суду АР Крим від 23.07.2007 р. у справі № 2-17/9353-2007 скасовано, справу передано на новий судовий розгляд.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд, з яким погодився апеляційний суд, з посиланням на прийняті при новому розгляді справи № 2-17/9353-2007 господарським судом Автономної Республіки Крим рішення від 21.06.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 р. у справі № 2-5/3488.1-2009, врахував норми статей 23, 220, 387, 388, 392 ЦК України, ст. 35 ГПК України, дійшов висновків про те, що спірне майно вибуло з володіння НАН України не з її волі, оскільки відповідач придбав зазначене майно за відплатним договором у особи, яка не мала права його відчужувати.
В якості доказів знаходження спірного майна у державній власності суди попередніх інстанцій послалися на акт приймання-передачі від 31.01.2005 р., затверджений Президією НАН України, лист Фонду державного майна України № 10-15-16843 від 23.10.2007 р. та довідку НАН України від 13.09.2007 р.
Проте, такі висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними з огляду на наступне:
Виходячи із змісту статей 16, 387 ЦК України, одним із способів захисту права власності є витребування майна з чужого незаконного володіння, тобто віндикаційний позов, з яким має право звернутись як власник майна, так і особа, яка має речові права на це майно.
Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову.
Предметом віндикаційного позову є вимога позивача до відповідача про витребування майна із чужого незаконного володіння, яка повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що вказані прокурором у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності (інше суб'єктивне право титульного володільця) позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном (безтитульний статус його володіння).
Тобто, в першу чергу, на підтвердження наявності у позивача суб'єктивного права на витребування майна з чужого незаконного володіння позивач повинен надати суду відповідні докази, що підтверджують його право на вказане майно. Отже, умовами задоволення позову такого позову є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами є правовстановлюючі документи, а також інші докази, які підтверджують, що спірне майно належить саме позивачу.
Колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що посилання судів попередніх інстанцій на акт приймання-передачі спірного майна від 31.01.2005 р., затверджений Президентом НАН України (том 1 а.с. 77 -78), як на доказ перебування спірного майна в державній власності, є передчасним, оскільки з зазначеного акту вбачається, що комісією проведено обстеження об'єкту передачі цілісного майнового комплексу ДП "Науково-дослідний технологічний інститут функціональної мікроелектроніки" за адресою: м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 60. Проте, адресою спірного майна у даній справі є: м. Сімферополь, вул. Бархатова (Висотна), 92.
Крім того, судами попередніх інстанцій не надано оцінки зазначеному акту в частині тотожності переліку майна, переданого за актом, майну, витребування якого є предметом спору у даній справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що відповідно до вимог, які ставляться до судового рішення, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні, чого у даному випадку судами дотримано не було.
Крім того, господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи № 5002-28/339-2010 відсутні рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.06.2010 р. та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.08.2010 р. у справі № 2-5/3488.1-2009, як докази, на які посилаються суди попередніх інстанцій.
З огляду на викладене, суд повинен перевірити надані стороною докази та переконатися в доведеності тих чи інших обставин справи. Проте, висновок місцевого та апеляційного господарських судів про те, що відповідач придбав спірне майно у особи, яка не мала права його відчужувати, грунтується на документах, які в матеріалах справи відсутні, що суперечить приписам процесуального права.
Відповідно з ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що прийняті у справі рішення від 06.02.2012 р. та постанова від 04.04.2012 р. підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕМІРІНВЕСТ ГРУП" задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 р. та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.02.2012 р. у справі № 5002-28/339-2010 скасувати.
Справу № 5002-28/339-2010 передати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М.Волік
С.Р.Шевчук