29 травня 2012 р. № 23/42пн/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Плюшка І.А.
суддів:Демидової А.М.
Малетича М.М.
Могил С.К.
Муравйова О.В.
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
про перегляд Верховним Судом України
постановиВищого господарського суду України від 18.01.2012
у справі№ 23/42пн/2011
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія"; Державного підприємства "Ресурспостач";
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_7
провизнання права власності та зобов'язання передати майно
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.07.2011 у справі №23/42пн/2011, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011, задоволено позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до відповідача-1: визнано право власності позивача на насіння соняшнику врожаю 1999 року в кількості 159 тон 360 кг; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сватівська олія", на зберіганні у якого перебуває зазначене насіння, передати його позивачу. У задоволенні позовних вимог до відповідача-2 відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі № 23/42пн/2011 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.10.2011 та рішення господарського суду Луганської області від 18.07.2011 скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 18.01.2012 у справі № 23/42пн/2011, в якій заявник просить скасувати згадану постанову, а судові рішення судів попередніх інстанцій залишити в силі, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 334, 512, 664 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції вказаної норми матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 05.03.2008 у справі № 20/365/07, від 13.04.2011 у справі № 40/145-10, від 30.08.2006 у справі № 16/436, від 24.06.2008 у справі № 18/55-08, від 14.12.2006 у справі № 16/385.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 23/42пн/2011 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Встановлений статтею 11116 ГПК України перелік підстав для подання заяви про перегляд судових рішень є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 18.01.2012 у справі № 23/42пн/2011, про перегляд якої просить заявник, та постанов від 05.03.2008 у справі № 20/365/07, від 24.06.2008 у справі № 18/55-08, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від заявлених у позовних заявах підстав та встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи щодо обґрунтованості визнання недійсними окремих положень договорів фінансового лізингу.
З постанови від 18.01.2012 у справі № 23/42пн/2011, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції, посилаючись на приписи 334, 387, 392, 511, 664 ЦК України, дійшов висновку про те, що позивач не набув права власності відповідно до статті 334 ЦК України на куплений ним товар, з огляду на встановленні судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що придбане за договором купівлі-продажу від 12.12.2008 насіння сояшника не було передане позивачу третьою особою, а була передана лише видаткова накладна на спірне насіння, яке знаходилося на відповідальному зберіганні відповідача-1, та укладено договір про відступлення права вимоги за договором від 13.05.2008 № 1-2077 (договір купівлі-продажу спірного насіння, за яким третя особа набула на його право власності), факт нікчемності якого було встановлено рішенням господарського суду Луганської області від 30.08.2010 у справі № 4/182пн.
Водночас, в постанові Вищого господарського суду України від 05.03.2008 у справі № 20/365/07, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції, посилаючись на статті 204, 328, 334, 392, 509, 626, 712, 1212, 1213 ЦК України, погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення первісних позовних вимог щодо визнання права власності позивача на придбане ним дизельне пальне, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідно до яких підставою для виникнення права власності позивача на спірне дизельне паливо є договір, укладений з третьою особою, факт укладення якого і виконання якого підтверджені рахунком-фактурою, виставленим постачальником, платіжним дорученням, яким позивач сплатив постачальнику вартість товару, накладною на отримання вказаного товару, витягом із журналу видачі довіреності на отримання матеріальних цінностей та податковою накладною.
З постанови від 24.06.2008 у справі № 18/55-08, на яку заявник також посилається, вбачається, що суд касаційної інстанції, посилаючись на приписи статей 33, 664 ЦК України, погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовної вимоги про визнання права власності на вуглевмісний шлам, з огляду на встановлені ним обставини справи про те, що відповідно до акту приймання-передачі від 21.06.2005 та видатковою накладною, третьою особою на умовах укладеного договору поставки, було передано позивачу товар (вуглевмісний шлам), а позивачем сплачено третій особі вартість поставленого товару.
Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов різних правових висновків.
Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 13.04.2011 у справі № 40/145-10 та від 14.12.2006 у справі № 16/385, оскільки предмети позовів у вказаних справах та справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі № 40/145 10 предметом позову є визнання недійсним договору, у справі № 16/385 позов заявлений про стягнення суми боргу, тоді як у справі № 23/42пн/2011, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позову є визнання права власності та зобов'язання передати майно, що виключає подібність спірних правовідносин.
Також не приймаються до уваги посилання заявника на постанову Вищого господарського суду України від 30.08.2006 у справі № 16/436 в зв'язку з тим, що даною постановою скасовано рішення суду першої та постанову апеляційної інстанції, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 11116 ГПК України.
З огляду на викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України
Відмовити Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи № 23/42пн/2011 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяІ.Плюшко
СуддіА.Демидова
М.Малетич
С.Могил
О.Муравйов
KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)