Справа № 2506/1877/2012
Провадження по справі 1/2506/219/2012
25.06.2012 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :
головуючого - судді - Самусь Л.В.
при секретарі - Сидорець Ю.В.
з участю прокурора - Деркач Г.І.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника
потерпілого - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Чернігівської області, Менського району, с. Лески, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, в силу ст. 89 КК України судимості не має, мешканця АДРЕСА_1
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 129 ч.1 КК України, -
В ніч з 06.01.2012 р. на 07.01.2012 р. підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого мешкання по АДРЕСА_1, підійшов до потерпілої ОСОБА_1 та почав розмахувати перед нею ножем, висловлюючи при цьому на її адресу погрози вбивством та одразу після цього, підійшов до неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2 та, приставивши до його шиї ніж, також висловив на його адресу погрозу вбивством, чим викликав у потерпілих реальні підстави побоюватись здійснення цих погроз.
Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні за ст. 129 ч.1 КК України не визнав та пояснив, що в ніч з 06.01.2012 р. на 07.01.2012 р. він перебував у стані алкогольного сп'яніння, влаштував сварку, оскільки вважав, що саме потерпіла повинна йому готувати їжу, при цьому він взяв стілець і розбив дзеркало, але ножа у нього не було. Потерпіла дуже злякалась та побігла у кімнату до сина. Одразу після цього він почав погрожувати і сину. Вказав, що міг погрожувати вбивством, оскільки він кожен день їм погрожує. Винним себе не вважав, зазначив, що якщо б він хотів вбити потерпілих, то давно б це зробив.
Разом з тим, незважаючи на такі свідчення підсудного, обставини скоєння ним злочину достовірно встановлені судом, стверджуються показаннями потерпілих, свідків та іншими зібраними по справі та повністю перевіреними судом доказами, в тому числі і матеріалами досудового слідства.
Так, потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої попередні свідчення та пояснила, що підсудний перебував в стані алкогольного сп'яніння, вів себе агресивно, лаявся та кричав в нічний час, потім забіг до неї в кімнату, тримаючи в руках ніж, почав кричати, що вб'є її, заріже, замахуючись при цьому ножем. Вона дуже злякалась, оскільки відчувала реальну погрозу для свого життя і покликала сина, але підсудний почав приставляти ніж до шиї сина, погрожував йому вбивством і той дуже злякався, оскільки відчував реальну погрозу для свого життя, потім син викликав міліцію. Матеріальних претензій до підсудного не пред'являла, щодо призначення покарання, поклалась на розсуд суду, просила врахувати його негативну поведінку, що той постійно знущається над нею та сином, влаштовує сварки, погрожує.
Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав свої попередні свідчення та пояснив, що 06.01.2012 р. близько 03.00 год. він спав у себе в кімнаті та почув крик матері, вибігши, побачив, що підсудний стоїть біля неї, розмахує ножем та кричить: «Вб'ю! Поріжу!», мати була дуже перелякана, плакала, побачивши його, почав приставляти йому до шиї ніж, погрожуючи вбивством і він дуже злякався, оскільки відчував реальну погрозу для свого життя. Підсудний постійно їм погрожує вбивством. Матеріальних претензій до підсудного не пред'являв, щодо призначення покарання, погодився з думкою прокурора.
Представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 пояснила, що зазначена сім'я перебуває на обліку у службі у справах дітей Деснянської районної у м. Чернігові ради, оскільки підсудний веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, б'ється, знущається над членами сім'ї, неповнолітньою дитиною. У 2009 р. підсудний був позбавлений батьківських прав. Через таку поведінку підсудного страждає неповнолітній потерпілий, якому той створює неможливі умови для проживання, знущається над ним, погодилась з покаранням, запропонованим прокурором.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав свої попередні свідчення та пояснив, що 07.01.2012 р. отримав повідомлення про сімейний конфлікт. При виході за вказаною адресою, вдома були ОСОБА_1, її син ОСОБА_2 та колишній чоловік ОСОБА_4 Потерпілі пояснили, що в ніч з 06.01.2012 р. на 07.01.2012 р. ОСОБА_4 був в стані алкогольного сп'яніння, почав поводити себе агресивно та, взявши ніж, підійшов до ОСОБА_1 та почав погрожувати їй ножем, при цьому казав, що вб'є. Вона почата кричати і на її крики з кімнати вийшов син, якому підсудний приставив до горла ніж та погрожував вбити. ОСОБА_2 відштовхнув підсудного і вони з матір'ю сховались в кімнаті. При цьому потерпілі вказали, що вони реально сприйняли погрози підсудного. Після цього, підсудного було запрошено для дачі пояснень і той вказав, що всю ніч він вживав алкогольні напої та влаштував з колишньою дружиною сварку, в ході якої, тримаючи в руці ніж, погрожував вбити її та сина. Пояснення були написані з його слів, він особисто їх прочитав та поставив власноручно свій підпис. Ніяких заходів фізичного чи психологічного впливу до нього не застосовувалось. В присутності двох понятих у квартирі був вилучений ніж. Крім того, вказав, що підсудний за місцем мешкання характеризується негативно, постійно зловживає спиртними напоями, його колишня дружина та син дуже часто звертаються до міліції з приводу сварок та погроз з боку підсудного.
Із перевірених свідчень свідка ОСОБА_6 (а.с.90) слідує, що 10.01.2012
р. працівник міліції запропонував побути понятим під час проведення огляду в квартирі його сусіда ОСОБА_4, на що він погодився. Вони пройшли до вказаної квартири, де працівник міліції йому показав вилучений ніж з дерев'яною рукояткою. В цей час в квартирі знаходився ОСОБА_4 та його син. Підсудний сказав, що ніж належить йому і що він його використовує в господарських цілях. Потім працівник міліції склав протокол, в якому він та всі присутні поставили свої підписи. Заяв та зауважень не було. Вилучений ніж було запаковано в поліетиленовий пакет. Працівниками міліції до ОСОБА_4 ніяких заходів фізичного чи психологічного впливу не застосовувалось.
Обставини скоєного також стверджуються і іншими доказами, перевіреними судом: заявою потерпілої ОСОБА_1 про вчинений злочин від 10.01.2012 р. (а.с.7), первинними поясненнями потерпілої ОСОБА_1 від 07.01.2012 р. та протоколом її допиту в якості потерпілої від 10.01.2012 р. (а.с.8, 22), первинними поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 07.01.2012 р. та протоколом його допиту в якості потерпілого від 11.01.2012 р. (а.с.10, 34), первинними поясненнями підсудного із викладенням подробиць скоєння злочину від 07.01.2012 р. (а.с.9), протоколом огляду місця події від 10.01.2012 р. (а.с.12), постановою про визнання та долучення до справи речових доказів від 12.01.2012 р. (а.с.35), протоколом допиту ОСОБА_4 в якості обвинуваченого від 20.01.2012 р., 26.03.2012 р. (а.с.49, 125-126), висновком експертизи холодної зброї №83 від 06.03.2012 р. (а.с.68-70), протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_5 та підсудним від 05.03.2012 р. (а.с.72-74), протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_1 та підсудним від 05.03.2012 р. (а.с.75-77), медичним висновком амбулаторного обстеження ОСОБА_4 про встановлення залежності від психоактивних речовин від 22.03.2012 р. (а.с.96), постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно старшого дільничного інспектора Деснянського відділу міліції ЧМВ УМВС України в Чернігівській області від 31.01.2012 р. (а.с.40-41).
Аналіз свідчень підсудного у порівнянні їх з поясненнями потерпілих, свідків і зібраними та дослідженими в повному обсязі доказами по справі, які узгоджуються між собою, вказує на скоєння саме підсудним умисних протиправних дій щодо потерпілих, тобто, пред'явлене йому обвинувачення, знайшло своє підтвердження в повному обсязі.
Суд критично оцінює свідчення підсудного ОСОБА_4, дані ним в судовому засіданні, щодо обставин злочину, передбаченого ст. 129 ч.1 КК України, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище об'єктивним доказами у справі, які в своїй сукупності повністю узгоджуються між собою, з поясненнями потерпілих, свідків, із зазначеними та дослідженими у судовому засіданні доказами, що свідчить про достовірність цих пояснень. Тобто, твердження підсудного про відсутність в його діях складу злочину, передбаченого ст. 129 ч.1 КК України, є безпідставним, розглядається судом лише як версія захисту, котра беззаперечно спростовується дослідженими судом доказами.
Таким чином, всі надані учасниками процесу докази, жодним чином не спростували обвинувачення, пред'явлене підсудному ОСОБА_4 за ст. 129 ч.1 КК України.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи обвинувачення, суд розглядає показання та доводи підсудного, наведені ним на свій захист, лише, як версію захисту, спрямовану на уникнення від кримінальної відповідальності та покарання за вчинений ним злочин, яка не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, враховуючи весь обсяг наданих суду й перевірених ним доказів.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази, суд знаходить, що умисні дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 129 ч.1 КК України, як погроза вбивством, оскільки були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, а його вина у скоєному стверджується у повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є злочином невеликої тяжкості, його наслідки, ставлення підсудного до вчиненого, вчинення злочину щодо неповнолітнього, думку потерпілих стосовно призначення підсудному покарання, особу винного -його вік, сімейний та матеріальний стан, наявність постійного місця проживання та формально позитивну характеристику за такими, дані щодо притягнення до адміністративної відповідальності, також враховано, що відповідно до ст. 89 КК України він судимості не має, відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність, а також обставину, яка обтяжує покарання -вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим доходить висновку, що підсудному необхідно призначити покарання у вигляді арешту, що є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Враховуючи матеріали справи, на даний час відсутні підстави, передбачені ст. 96 КК України, для призначення ОСОБА_4 примусового лікування від алкоголізму.
Питання щодо речових доказів слід вирішити згідно зі ст. 81 КПК України.
Судові витрати, пов'язані з проведенням по справі експертизи холодної зброї, підлягають стягненню з підсудного.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 129 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.
Речовий доказ: ніж з дерев'яною рукояткою -знищити (а.с.35).
Стягнути з ОСОБА_4 176 грн. 40 коп. судових витрат на користь держави за проведення експертизи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд. Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку у виконання.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.
Суддя Л.В. Самусь