Справа № 2506/4439/2012
Провадження по справі 2-а/2506/1365/2012
13.06.2012 року Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
06.06.2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання, як судді Чернігівського обласного суду у відставці, починаючи з 01.01.2012 року та стягнення з відповідача на його користь недоотримане щомісячне довічне грошове утримання за період з 01.01.2012 року і до набрання законної сили рішенням суду.
Представник відповідача подав письмові заперечення на позов, посилаючись на те, що відповідно до ч.4 ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначено щомісячного довічного грошового утримання, законом не передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці, крім суддів Конституційного Суду України, у зв'язку з чим просить відмовити позивачу у задоволенні позову.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Позивач працював на посаді голови Господарського суду Чернігівської області та був звільнений з даної посади у зв'язку з поданням заяви про відставку і йому було призначено довічне грошове утримання в розмірі 90 % заробітної плати.
З 01.01.2012 року посадовий оклад та надбавка за вислугу років діючого голови Господарського суду у сукупності складає 15 451 грн. 20 коп., що підтверджується довідкою Господарського суду Чернігівської області від 07.02.2012 року.
Посилаючись на зміну заробітної плати Голови господарського суду Чернігівської області позивач звернувся до відповідача для обчислення довічного грошового утримані виходячи з нового розміру заробітної плати Голови господарського суду Чернігівської області, який працює на вказаній посаді, яку раніше займав суддя у відставці, відповідачем повідомлено позивача про відмову у такому перерахунку, посилаючись на ст. 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
Суд вважає, такі дії відповідача є порушенням передбачених ст. 22 Конституції України прав позивача, яка передбачає недопустимість звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод при прийнятті нових законів.
Конституційний суд України в рішенні від 22 травня 2008 р. № 10-рп/2008 у п. 7.1 ще раз вказав, що тлумачення словосполучення «звуження змісту та обсягу прав і свобод людини громадянина, що містяться в частині третій ст. 22 Конституції України, Конституційний Суд України дав у рішенні від 22,09.05р. № 5-рп/2005, згідно з яким «конституційні права свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, а при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав свобод».
Одночасно Конституційний Суд України у п. 7.7 вказаного вище рішення №10-рп/2008 вказав, що виключення пунктом 63 розділу 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»абзацу третього пункту 1 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону «Про статус суддів»і встановленого порядку, що розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці переглядається в разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру, означає скасування на 2008 рік існуючого порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям і звуження змісту і обсягу прав судді, яке він мав, та обмежує його конституційні гарантії незалежності. Тому Конституційний суд України вказав, що в цій частині положення пункту 63 розділу 11 Закону не узгоджується зі статтею 22 та частиною першою ст. 126 Конституції України і визнав ці положення неконституційними.
Конституційний Суд України в п. 6 резолютивної частини рішення також вказав, що рішення Конституційного Суду України в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.
Тобто, положення, що виключали можливість довічного утримання були чинними до моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року, а тому у період до 22.05.2008. року орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення перерахунку, не зобов'язаний був його проводи у будь-який інший спосіб, окрім того, що передбачений Законом України «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»».
Відповідно до ч. З ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України і є обов'язковими до виконання на території України.
Згідно ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах відповідно до України. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституції України та законами України. Зазначені конституційні вимоги поширюються на всі винятку органи державної влади.
Отже, незважаючи на прийняте Конституційним Судом України Рішення, відповідач суб'єкт владних повноважень не виконав свого обов'язку на вчинення дій, унеможливити порушення прав позивача на своєчасне отримання щомісячного довічного грошового утримання та неправомірно відмовив позивачу в здійсненні перерахунку довічного грошового утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання суддів не є пенсією, оскільки згідно зі ст. 43 Закону України "Про статус суддів" призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, даний позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 158 -163, 1832, 256 КАС України, суд
позов задовольнити.
Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові щодо здійснення перерахунку ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання, як судді у відставці - незаконною.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові здійснити перерахунок ОСОБА_1 розміру довічного грошового утримання, як судді у відставці, починаючи з 01.01.2012 року, виходячи з повного розміру заробітної плати голови Господарського суду Чернігівської області з урахуванням раніше здійснених виплат.
Постанова суду підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів, які обчислюються з моменту отримання копії постанови.
Суддя: