1 березня 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:
головуючої Перепелюк І.Б.
суддів: Галичанського А.Д., Яремка В.В.
секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.
за участю представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02 листопада 2011 року, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовував слідуючими обставинами.
07 травня 2008 року ВАТ «ВТБ Банк», яке в подальшому було перейменоване у ПАТ «ВТБ Банк», та фізична особа ОСОБА_2 уклали кредитний договір №24.063-020/08-КЛ.
Відповідно до вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 5303000грн., строком кредитування до 06.05.2015р., зі сплатою 21% річних.
Згідно п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в строки встановлені кредитним договором.
07 травня 2008 року ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_3 уклали договір поруки №24.063-020/08-ДП01, згідно якого він взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_2
З квітня 2009 року відповідач ОСОБА_2 не виконує умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 5238566,30грн., в тому числі заборгованість по кредиту складає 5208585,71грн., заборгованість по відсотках становить 29980,59грн.
В травні 2009 року позивачу стало відомо про смерть поручителя ОСОБА_3, після чого позивачем були здійснені дії по встановленню правонаступника.
За повідомленням нотаріальної контори відсутня інформація про спадкоємців.
Відповідно до довідки №1203 від 27.07.2010 року, виданої КЖРЕП №17, на день смерті із ОСОБА_3 в одній квартирі зареєстрована та проживала його дружина -ОСОБА_1, яка вважається такою, що прийняла спадщину на підставі ч.3 ст. 1268 ЦК України, але в установленому порядку не отримала свідоцтво про право на спадщину.
Посилаючись на ці обставини, позивач просив суд, керуючись ст.ст. 1281, 1282 ЦК України, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в сумі 5465939,65грн. в межах вартості майна, одержаного в спадщину та судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 02 листопада 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк», посилаючись на обставини, зазначені в позові.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
При розгляді справи суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначився з характером правовідносин, предметом та підставою позову, дослідив всі представлені сторонами докази та дав їм належну оцінку, застосував відповідні норми матеріального права.
Зокрема було встановлено, що 07 травня 2008 року ВАТ «ВТБ Банк», яке в подальшому було перейменоване у ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №24.063-020/08-КЛ. Відповідно до вказаного кредитного договору відповідач ОСОБА_2 отримав кредит в сумі 5303000грн., строком кредитування до 06.05.2015р., зі сплатою 21% річних.
У забезпечення кредитного договору, 07 травня 2008 року ПАТ «ВТБ Банк»та ОСОБА_3 уклали договір поруки №24.063-020/08-ДП01, згідно якого він взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням ОСОБА_2
07 березня 2009 року поручитель ОСОБА_3 помер.
При дослідженні всіх доказів по справі, суд першої інстанції вірно встановив, що 23.02.2009р. були внесені зміни та доповнення до кредитного договору, відповідно до яких розмір плати за користування кредитом збільшився з 21% до 22,5% річних. Ствердження апелянта про те, що хоча відсоткова ставка і була збільшена, однак нарахування заборгованості було за старою відсотковою ставкою, спростовується розрахунком заборгованості по кредиту, що міститься в матеріалах справи, де чітко зафіксовано нарахування заборгованості з 25.11.2008р. враховуючи відсоткову ставку в розмірі 22,5%. Зазначене збільшення відсоткової ставки відбулося без повідомлення та згоди поручителя ОСОБА_3, що не заперечується апелянтом.
Права, обов»язки та відповідальність поручителя зазначені в договорі поруки. Цим договором не передбачено зміни зобов»язання без згоди поручителя.
За положеннями ч.1 ст.559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
Оскільки банк збільшив процентну ставку за кредитом без згоди поручителя, то підстав для покладання відповідальності на останнього за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов'язань перед банком немає, оскільки порука припинилася.
Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що заборгованість у боржника виникла з квітня 2009р., тобто вже після смерті поручителя, який помер 07.03.2009р.
Доводи апеляційної скарги, щодо стягнення заборгованості на підставі ст.ст. 1281, 1282 ЦК України з спадкоємця поручителя, є безпідставними, виходячи з наступного.
Згідно положень ст.607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Частиною 1 ст.608 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Апелянтом безпідставно не враховано, що згідно п.5 ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов»язки, що нерозривно пов»язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов»язки особи як кредитора або боржника, передбачені ст.608 ЦК.
Таким чином, у разі смерті поручителя, враховуючи положення ст.607, ч.1 ст.608 ЦК України, а також призначенням поруки як особистим зобов'язанням відповідати за належне виконання основного зобов'язання, його спадкоємці не є боржниками за кредитним договором.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців від 02 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справи протягом двадцяти днів.
Головуюча
Судді: