15 лютого 2012 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Галичанського А. Д.
суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.
секретар Цимбал-Семенчук І.Ю.
за участю представника ПАТ КБ «ПриватБанк»- Бацей Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примусове виселення та звільнення займаного приміщення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 листопада 2011 року,
Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк»звернулося до суду з позовом про примусове виселення та звільнення займаного приміщення до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Посилалося на те, що відповідно до укладеного договору № Е/V062254 від 14.08.2006 року ОСОБА_2 14.08.2006 року оформила кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у розмірі 45000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.08.2011 року.
15.08.2006 року відповідач отримала транш по кредиту у розмірі 45000 дол. США та 28.09.2007 року відповідач отримала транш по кредиту у розмірі 6849,12 дол. США.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 14.08.2006 року укладено договір іпотеки № Е/V062254-1, згідно з яким відповідачка надала в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 49,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду від 23.12.2009 року звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру загальною площею 49,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
19.07.2010 року ПАТ КБ «ПриватБанк» разом з представниками ПП «Ремжитлосервіс» було складено акт щодо осіб, які фактично проживають в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
На письмову вимогу позивача (іпотекодержателя) добровільно звільнити вищевказане житлове приміщення відповідачі приміщення не звільнили.
Позивач просив виселити відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не зареєстровані, але фактично проживають у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 листопада 2011 року позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про примусове виселення та звільнення займаного приміщення задоволено частково.
Виселено ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1, з вказаного приміщення.
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду в частині виселення її з житлового приміщення та ухвалити нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим та підлягає скасуванню, в частині її виселення, з підстав неповноти встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильної оцінки доказів, порушення норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до укладеного договору № Е/V062254 від 14.08.2006 року ОСОБА_2 оформила кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування у розмірі 45000 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.08.2011 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 14.08.2006 року укладено договір іпотеки № Е/V062254-1, згідно з яким відповідачка ОСОБА_2 надала в іпотеку нерухоме майно, а саме квартиру загальною площею 49,40 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Майно належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири АВМ № 886706.
Встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 23.12.2009 року звернено стягнення на предмет іпотеки, а саме квартиру загальною площею 49,40 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.
Крім того, судом встановлено, що 15.11.2011 року ПП «Ремжитлосервіс» було складено акт щодо осіб, які фактично проживають в квартирі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно якого встановлено, що в зазначеній квартирі проживають відповідачка ОСОБА_2 та громадянка ОСОБА_5, а відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 на даний час в квартирі не проживають. Також дана обставина підтверджується довідкою з ПП «Ремжитлосервіс»про склад сім'ї та реєстрацію від 22.09.2011 року.
На письмову вимогу позивача (іпотекодержателя) добровільно звільнити вищевказане житлове приміщення відповідачка його не звільнила.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Вищезазначені обставини встановлені судом першої інстанції повно на підставі належних та допустимих доказів яким дана вірна юридична оцінка і до встановлених таким чином спірних правовідносин правильно застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.
Доводи апелянта про те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» не надсилалося відповідачам повідомлення про необхідність протягом 30-денного строку виконати своє зобов'язання, а у разі його невиконання звільнити спірну квартиру спростовуються копією повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк» від 20.07.2010 року за № 10 та копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с. 8,9).
Посилання апелянта на те, що вона не отримувала вищезазначене повідомлення ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки на поштових повідомленнях не міститься її підпису про отримання є безпідставними, оскільки невручення ОСОБА_2 рекомендованої кореспонденції від позивача відділенням поштового зв'язку не підтверджено належними та допустимими доказами.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення і не дають підстав для його скасування.
За таких обставин рішення суду першої інстанції прийняте з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 24 листопада 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом