Справа № 2-87/2007 p.
11 квітня 2007 р. м.Макіївка
Гірницький районний суд м.Макіївки Донецької області в складі:
Головуючого - судді Юрченко В.П.
При секретарі - Коробка М.В. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДВАТ «Шахтоуправління Донбас», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і показав суду, що він має на праві приватної власності автомобіль ВАЗ-21061, держ.знак НОМЕР_1. 27 липня 2006 року в 12.30 год., керуючи автомобілем, він рухався по вулиці Магістральна в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області. В той же час, ОСОБА_2, який перебував в трудових відносинах з відповідачем, керуючи транспортним засобом марки «КРАЗ-6510», який належить відповідачу, рухаючись на вказаному автомобілі напроти технологічної площадки ТОВ «Меттехнології -2006», не переконавшись в надійності розміщення і укріпленні вантажу на автомобілі, почав здійснювати рух автомобіля і з кузова автомобіля випав вантаж на його автомобіль. Таким чином, ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.22.2,22.3 «а» ПДР України, в зв*язку з чим був притягнутий до адміністративної відповідальності. Внаслідок ДТП його автомобіль було пошкоджено. На підставі експертного висновку матеріальна шкода становить 2305.88 грн. Крім того, позивач вказує, що в момент ДТП він отримав нервовий стрес, а пошкодження належного йому автомобіля викликали тривалі душевні хвилювання, неспокій, тривогу. Були порушені його права власника, тому що він досить тривалий час позбавлений був можливості користуватись автомобілем. Моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 2500 грн., які просить також стягнути з відповідача.
Представник позивача, адвокат ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги і просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача, діюча за дорученням Саприкіна О.В. позов визнала частково і показала суду, що дійсно 27 липня 206 року, сталась ДТП між автомобілем ВАЗ 21061, під керуванням позивача, та КРАЗ, під керуванням ОСОБА_2, який перебував в трудових відносинах з ДВАТ «Шахтоуправління Донбас», тобто відповідачем. ОСОБА_2 рішенням Гірницького районного суду м.Макіївки визнаний винним, а тому відповідач несе відповідальність за шкоду, яка заподіяна з вини його працівників. Але матеріальна шкода, яка вказана позивачем не відповідає дійсній матеріальній шкоді, яка заподіяна. . Так, позивач виходив із висновку експерта, але експертом до уваги взято вартість нормо/часа ремонтно-відновлювальних робіт по регіону 49.00 грн., в той час як на багатьох СТО - така вартість не
перевищую 25 грн. Тому в вартості матеріальної шкоди, яка визначена експертом, ремонтно-відновлювальні роботи становлять 1800 грн., що не відповідає дійсності і набагато вище ніж вартість замінених деталей. Крім того, автомобіль вже відремонтований, але ніяких доказів про вартість ремонту не надана. Оскільки позов не доказаний, просить суд відмовити в позові.
Представники відповідача Трегубяк М.В., Мазан О.А., дали суду аналогічні показання.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 просить суд відмовити в позові повністю і суду показав, що 27 липня 2006 року, він рухався на автомобілі КРАЗ-6510, на якому був закріплений вантаж. На проїзній частині дороги були вибоїни, і він здійснював маневр, щоб їх об*їхати. Внаслідок виконання маневру вантаж випав з кузова автомобіля на автомобіль позивача і пошкодив його. Але, пошкодження на автомобілі не відповідають заявленим позовним вимогам про відшкодування на користь позивача 2305.88 грн., тому що набагато завищена. Так, позивач виходив із висновку експерта, але експертом до уваги взято вартість нормо/часа ремонтно-відновлювальних робіт по регіону 49.00 грн., в той час як на багатьох СТО - така вартість не перевищую 25 грн. Тому в вартості матеріальної шкоди, яка визначена експертом, ремонтно-відновлювальні роботи становлять 1800 грн., що не відповідає дійсності і набагато вище ніж вартість замінених деталей.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази та матеріали справи, та оцінивши їх за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що в позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Судом встановлені такі факти, та відповідні їм правовідносини.
27 липня 2006 року в 12.30 год., в Гірницькому районі м.Макіївки, на вулиці Магістральна, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21061, держ знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля КРАЗ 6510, номерний знак НОМЕР_2, який належить ДВАТ «Шахтоуправління Донбас», під керуванням ОСОБА_2 при таких обставинах.
ОСОБА_2 перебуваючи в трудових відносинах з відповідачем, керуючи автомобілем КРАЗ 6510, належного відповідачу, рухаючись по вулиці Магістральна, виконував маневри на дорозі, внаслідок чого, вантаж, який знаходився в кузові його автомобіля випав на автомобіль ВАЗ 2106, держ.знак НОМЕР_1, під керуванням позивача.
Згідно постанови Гірницького районного суду м.Макіївки від 30.08.2006 року, ОСОБА_2 визнаний винним в порушені п.п.22.2,22.3 «а» ПДР України, в зв*язку з ДТП, яка сталась 27.07.2006 року, за що до нього застосовано адміністративне стягнення за ст.124 КпроАП України.(а.с.8).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, вбачається, що автомобіль ВАЗ 21061, держ знак НОМЕР_1, належить позивачу на праві власності, (а.с.30).
Згідно протоколу огляду транспортних засобів від 27.07.2006 року, на автомобілі ВАЗ-21061, зафіксовані такі пошкодження: деформація правого переднього крила, переднього бампера, державного номера, розбита права сторона передньої сітки, права протитуманна фара, накладка під держномер. (а.с.10).
Згідно висновку судової автотоваровідної експертизи № 2-2822/2006 від 5.02.2007 вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 21061 становить 2346.96 грн., вартість матеріальної шкоди, складає 2145.86 грн.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; Як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» -
не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).
Відповідно до ст.61 ч.4 ЦПК України, постанова суду по справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили обов*язкові для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, відносно якої прийнята постанова.
Таким чином, аналізуючи всі надані суду докази, а також приймаючи до уваги постанову Гірницького районного суду м.Макіївки від 30.08.2006 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпроАП України, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягають задоволенню частково в розмірі 2145.86 грн., що підтверджується висновком експертизи.
Суд переконаний, що відповідач зобов*язаний відшкодувати позивачу матеріальну і моральну шкоду, заподіяну протиправними діями водія ОСОБА_2, які знаходяться в причиному зв*язку з настанням ДТП. Вказана позивачем сума матеріальної шкоди знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
Суд критично оцінює доводи представників відповідачів, що розмір матеріальної шкоди значно завищений, оскільки розмір нормо/годин ремонтно-відновлювальних робіт необгрунтовано завищено.
Так, експерт ОСОБА_4, який допитаний судом, підтвердив експертний висновок про розмір заподіяної матеріальної шкоди позивачу, і показав суду, що вартість нормо/години ремонтно-відновлювальних робіт визначався по регіону, відповідно до довідника «Бюлетень автотоваровіда», Випуск № 3 6.Донецький НДІСЕ, ІВЦ СЕУ. Це єдина методика визначення вартості нормо/години, в тому числі і для вказаного виду автомобіля. Суд не приймає доводи відповідача, що вартість таких робіт на СТО в м.Донецьку становить 25 грн., тому що, це не регіональний показник. Крім того, вказана вартість вказана експертом, тобто особою, яка володіє спеціальними знаннями, проводив дослідження матеріального об*єкту - автомобіля позивача, і зробив висновок в області його спеціальних знань. Крім того, при визначені вартості норно/години джерелом інформації був довідник Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз.
Суд також не приймає до уваги, що позивачем не надоно доказів оплати відновлювальних робіт, тобто позов в цій частині не доказаний.
Так, як роз*ясненно постановою Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92, коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди.
Як пояснив позивач в судовому засіданні, автомобіль він ремонтував частково своїми силами, частково на СТО, частково допомагали приятелі. Крім того, деталі та запасні частини до автомобіля він купував на ринку, іноді навіть не нові, а такі які вже були у використані..
Суд вважає, що не надання доказів про фактичну вартість ремонту пошкодженого автомобіля не є підставою для відмови в позові, оскільки вартість відновлювального ремонту встановлена експертним висновком. Спосіб відновлення автомобіля позивачем визначено самостійно і з тих матеріальних можливостей, які він мав.
З урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість експертного висновку, та фактів, повідомлених позивачем. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать інших зібраним у справі доказам.
У відповідності зі ст. 1167 ч.1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній...особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до ст.. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Суд вважає, що факт заподіяння моральної шкоди позивачу знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Так, сам факт ДТП викликав нервовий стрес, він злякався за своє життя та здоров*я. Крім того, судом встановлено, що заподіяно матеріальну шкоду його майну - автомобілю ВАЗ 21061 винними діями ОСОБА_2 Тимчасово змінився звичайний спосіб життя позивача, він вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя без засобу пересування, приймати міри та знаходити кошти для ремонту автомобіля, що спричиняло нервовість, порушення сну, страх.
При встановлені розміру відшкодування моральної шкоди, суд також приймає до уваги, що тяжких наслідків від скоєного не наступило. Крім того, дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок дій ОСОБА_2 не умисно, а з необережності.
На підставі викладеного, суд вважає, що розумним та справедливим розміром відшкодування моральної шкоди позивачу становить розмір 500 грн.
На підставі викладеного, ст.ст. 1167,1172, 1187, гл.61 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 57, 61,152, 208, 217 ЦПК України,
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас», третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтоуправління Донбас» на користь ОСОБА_1, 2145.86 грн.(дві тисячі сто сорок п*ять грн.86 коп.) на відшкодування матеріальної шкоди, 500 грн. (п*ятсот грн..) на відшкодування моральної шкоди, 81 грн. - на відшкодування судових витрат.
Рішення суду вступає в закону силу після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо така заява не буде подана.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку п.4 ст.295 ЦПК України.