Провадження № 2/1608/280/2012
Справа № 1608/1461/2012
15 червня 2012 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Жмурко П.Я.
при секретарі Шаршонь Т.М.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк»заборгованість у розмірі 23029,93 грн., за кредитним договором PLXRRX06610228 від 07.03.2008 року та понесені ними судові витрати у розмірі 230,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до договору № PLXRRX06610228 від 07.03.2008 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 3480 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік, з кінцевим терміном повернення 07.03.2010 року. Згідно умов договору, він складається з заяви позичальника та умов надання споживчого кредиту. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, а тому станом на 29.03.2012 року має заборгованість -23029,93 грн., яка складається з наступного: 2815,37 грн. - заборгованість за кредитом, 265,94 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1252,80 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 17122,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1072,85 грн. - штраф (процентна складова). В добровільному порядку позичальник заборгованість не погасила, тому вони звернулись до суду з позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву в якій просить суд справу розглядати без участі його представника і зазначає, що позовні вимоги підтримує.
Відповідач в судовому засіданні визнає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом та заборгованості по відсотках, проте проти стягнення пені у визначеному позивачем розмірі вона заперечує, вважаючи її суму завищеною. Відповідач пояснила, що не вносила щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем і просить суд зменшити розмір пені, в порядку передбаченому законом.
Заслухавши пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 07.03.2008 року, банк надав позичальнику (ОСОБА_1.) кредит в сумі 3480 грн., строком на 24 місяці з 07.03.2008 року по 07.03.2010 року, зі сплатою за користування кредитом 1% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту, щомісячної винагороди в розмірі 83,52 грн. та єдиноразової винагороди -580 грн., а відповідач зобов'язалася повернути кредит, сплатити відсотки, винагороди і комісії, в передбачені заявою та умовами надання споживчого кредиту строки. Погашення кредиту повинно було здійснюватись щомісячними платежами. У разі порушення позичальником свого зобов'язання, договором була передбачена пеня у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення. (а.с. 3) Пунктом 5.3 умов надання споживчого кредиту, було передбачено штраф у випадку порушення виконання зобов'язання, у розмірі 500 грн. та 5% від суми прострочення. (а.с. 6)
В судовому засіданні встановлено, що банком було виконано свої зобов'язання відповідно до умов кредитного договору.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07.03.2008 року, вбачається, що позичальник (відповідач) свої зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту та відсотків за користування кредитом не виконувала, в результаті чого станом на 29.03.2012 року утворилася заборгованість у розмірі 23029,93 грн. (а.с. 2)
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість складається з наступного: 2815,37 грн. - заборгованість за кредитом, 265,94 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 1252,80 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом, 17122,97 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1072,85 грн. - штраф (процентна складова).
Договором укладеним між ОСОБА_1 та позивачем (умовами), в забезпечення виконання зобов'язання, було передбачено пеню та штраф (п. 5.1 та п. 5.3), при цьому договором встановлено фіксований штраф та штраф в процентному співвідношенні від розміру заборгованості. Згідно зі ст. 549 ЦК України, штраф та пеня обчислюються лише у відсотках від суми не виконаного або не належно виконаного зобов'язання, тобто сторони не в змозі встановлювати в договорі пеню або штраф у вигляді твердої грошової суми. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними при укладенні договору та визначенні його умов, проте умови договору не можуть суперечити чинному законодавству. Положення договору, якими встановлено за порушення виконання зобов'язання штраф в розмірі 500 грн. не відповідають положенням ст. 549 ЦК України.
Окрім того, зі статті 549 ЦК України вбачається, що штраф є видом неустойки, який може встановлюватись за будь-яке порушення зобов'язання, в той час як пеня встановлюється на випадок прострочення виконання зобов'язання і покликана забезпечити його своєчасне виконання. В п. 5.3 договору від 07.03.2008 року зазначено, що позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у разі порушення строків платежів. Тобто штраф передбачений договором, носить правовий характер пені, яка додатково передбачена п. 5.1 договору. Таким чином, за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором, банком одночасно нараховано пеню та штраф, що є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання, що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду, за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що до позичальника може бути застосовано лише один із видів неустойки за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором і в даному випадку доцільно застосувати пеню.
Тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 500 грн. фіксована частина та 1072,85 грн. процентна складова, необхідно відмовити.
Що стосується пені нарахованої банком у розмірі 17122,97 грн., суд вважає наступне.
Відповідач в судовому засіданні просила суд зменшити розмір пені, відповідно до чинного законодавства, посилаючись на те, що вона не сплачувала кредит та відсотки за користування кредитом у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором від 07.03.2008 року, вбачається, що заборгованість за кредитом ОСОБА_1 становить 2815,37 грн., заборгованість за відсотками - 265,94 грн., при цьому банком нарахована пеня у розмірі 17122,97 грн. (а.с. 2) Такий розмір пені не є співрозмірним розміру заборгованості, а тому суд вбачає підстави для застосування положень ст. 551 ЦК України.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»від 30.03.2012 року, положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
В судовому засіданні відповідач пояснила, що не сплачувала кредит у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, при цьому до матеріалів справи не було долучено довідки про доходи відповідача за період виникнення заборгованості, чи інші докази на підтвердження зазначених обставин. З розрахунку вбачається, що з загальної суми кредиту -3480 грн., заборгованість по тілу кредиту станом на 29.03.2012 року становить 2815,37. (а.с. 2) З дня укладення договору минуло більше 4 років, проте за цей період відповідач виплатила менше половини кредиту.
Враховуючи ступінь виконання зобов'язання та зважаючи на відсутність відомостей про дійсний матеріальний стан відповідача, зважаючи на те, що розмір нарахованої пені значно перевищує розмір заборгованості, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені вдвічі, а саме з 17122,97 грн. до 8561,50 грн.
Договором від 07.03.2008 року були також передбачені комісії. Згідно розрахунку заборгованість по комісіях становить 1252,80 грн. При підписанні договору ОСОБА_1 погодилася на такі умови, а тому суд вважає за можливе позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_1 на користь банку 1252,80 грн. заборгованості по комісіях.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача 2815,37 грн. - заборгованості по кредиту, 265,94 грн. - заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1252,80 грн. - заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 8561,50 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором, а всього в сумі 12895,61 грн.
Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України, суд також вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ними судовий збір, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 526, 629, 1048, 1049, 1054 ст. ст. 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»заборгованість за кредитним договором PLXRRX06610228 від 07.03.2008 року у розмірі 12895,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»сплачений ними судовий збір у розмірі 214,60 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя Жмурко П.Я.