Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 0603/1-325/2011
Стаття 307 ч.2 КК
08 червня 2012 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Жизнєвського Ю.В.
суддів: Михайловського В.І., Фоміна Ю.В.
за участю:
прокурора Сидоренка О.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією прокурора, який брав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2012 року,-
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Бердичева Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого:
13 червня 2001 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ст.ст. 141 ч.2, 206 ч.2 КК України (в редакції 1960р.) із застосуванням ст.ст. 42, 44, 46-1 КК України на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
20 листопада 2003 року Бердичівським міським судом за ст. ст. 186 ч. 2, 75,76 КК України на 4 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;
29 грудня 2004 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч.1 КК України частково прєднано покарання за вироком того ж суду від 20 листопада 2003 року і остаточно визначено покарання - 4 роки і один місяць позбавлення волі;
14 березня 2005 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 296 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком цього ж суду від 29 грудня 2004 року і остаточно призначено покарання 6 років позбавлення волі,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-
визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України та засуджено на 5 років позбавлення з конфіскацією всього майна.
Запобіжний захід засудженому, залишено попередній - взяття під варту.
В строк відбуття покарання зараховано період перебування засудженого ОСОБА_1 під вартою з 10 березня 2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 225,12 грн. судових витрат.
Питання про речові докази по справі - два згортки з наркотичним засобом канабісом, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів при УМВС України в Житомирській області, вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК Україн?и.
Згідно вироку, ОСОБА_1, будучи раніше судимим за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став і вчинив новий умисний злочин.
Так, приблизно в середині лютого 2011 року ОСОБА_1 у невстановленому слідством місці та невстановленим слідством шляхом незаконно придбав особливо не?безпечний наркотичний засіб канабіс - марихуана, загальною вагою у висушеному стані 143,09 гр. який він з метою схову переніс до дитячої фортеці, що поруч з будинком № 71 по вул. Свердлова м. Бердичева, де незаконно зберігав його з метою збуту до 19 години 6 березня 2011 року.
6 березня 2011 року приблизно о 19 годині ОСОБА_1 дістав схований наркотичний засіб канабіс, загальною вагою у висушеному стані 143,09 грама, та розфасував його у два пакунки, які обмотав скотчем та прикріпив камінці і поклав собі до кишень куртки, де продовжував незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту на територію Райківської виправної колонії № 73, що в с. Райки Бердичівського району.
Після цього, 7 березня 2011 року приблизно в 00 годин 10 хвилин ОСОБА_1 безоплатно винайняв невстановлений слідством автомобіль та разом з зазначеним наркотичним засобом, з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі, приїхав в с. Райки Бердичівського району, тобто, незаконно перевіз наркотичний засіб з метою збуту.
Під'їхавши до приміщення РВК № 73, ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та з метою перекиду наркотичного засобу почав наближатись до паркану. Однак, працівники колонії, які проводили обхід, помітили дії ОСОБА_1 Усвідомлюючи, що його дії викриті, ОСОБА_1 викинув наркотичний засіб у темряву та намагався втекти. Проте, працівники РВК № 73 затримали ОСОБА_1 та разом з викинутим ним наркотичним засобом доставили до приміщення пожежної частини.
7 березня 2011 року о 7 годині 45 хвилин працівниками міліції в ході проведення огляду приміщення пожежної частини, яка розташована по вул. Центральній, 1 в с. Райки Бердичівського району, було вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс, загальною масою у висушеному стані 143,09 грама, який ОСОБА_1 незаконно придбав, незаконно зберігав та незаконно перевозив з метою подальшого збуту до території Райківської виправної колонії № 73.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини ОСОБА_1 в інкримінованому злочині, просить вирок суду першої інстанції змінити в зв'язку з порушенням судом при постановленні зазначеного вироку норм ст. 333 КПК України. Просить внести у вступну частину вироку зазначення анкетних даних ОСОБА_1 за попередніми вироками, а саме щодо засудження його за вироком Бердичівського міського суду від 13.06.2001 р. за ст. 46-1 КК України (в редакції 1960р.), за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 29.12.2004 р. засудження останнього за ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 14.03.2005 р. засудження за ст. 296 ч. 4 до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі, а в решті вирок залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляцію, з наведених в ній мотивів, перевіривши вирок суду в межах ст. 365 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 в скоєнні зазначених злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується ретельно дослідженими в судовому засіданні доказами, які повністю узгоджуються з матеріалами справи, речовими доказами, яким суд дав належну оцінку, є обґрунтованим та ніким з можливих апелянтів не оскаржується.
Злочинні дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України судом першої інстанції кваліфіковані правильно.
Однак, в порушення ст. 333 КПК України, відповідно до норм якої у вступній частині вироку вказується прізвище, ім'я і по батькові підсудного, рік, місяць і день його народження та інші відомості про особу підсудного, що мають зн?ачення по справі, суд першої інстанції не зазначив норми кримінального закону на підставі яких ОСОБА_1 раніше був засуджений.
Відповідно до матеріалів кримінальної справи, а саме до довідки про судимості (а.с.69), ОСОБА_1 - вироком Бердичівського міського суду від 13.06.2001 р. був засуджений за ст.141 ч. 2, 206 ч. 2, 42, 46-1, 44 КК України (в редакції 1960р.) на 1 рік 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою на 1 рік, хоча у вироку в анкетних даних засудженого судом першої інстанції не зазначено ст. 46-1 КК України (в редакції 1960р.).
Згідно ж завіреної копії вироку Бердичівського міськрайонного суду від 29.12.2004 р. (а.с.79-80) та довідки про судимості, ОСОБА_1 був засуджений за ст.186 ч. 2, ст. 71ч?.1 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі. Знову ж у анкетних даних засудженого судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 судимий лише за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років позбавлення волі.
Відповідно до завіреної копії вироку Бердичівського міськрайонного суду від 14.03.2005 р. (а.с.81-83) та довідки про судимості ОСОБА_1 засуджений за ст. 296 ч. 4 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі. Однак в анкетних даних засудженого судом першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 судимий лише за ст. 296 ч. 4 КК України до 6 років позбавлення волі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає зміні шляхом внесення в його вступну частину анкетних даних засудженого про його попередні судимості.
Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора, який брав участь при розгляді справи судом першої інстанції задовольнити. Вирок Бердичівського міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 у вступній його частині стосовно даних про судимості останнього - змінити.
Вважати ОСОБА_1 раніше судимого:
13 червня 2001 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ст.ст. 141 ч.2, 206 ч.2 КК України (в редакції 1960р.) із застосуванням ст.ст. 42, 44, 46-1 КК України на 1 рік і 6 місяців позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік;
29 грудня 2004 року Бердичівським міським судом Житомирської області за ст. 186 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 ч.1 КК України частково прєднано покарання за вироком того ж суду від 20 листопада 2003 року і остаточно визначено покарання - 4 роки і один місяць позбавлення волі;
14 березня 2005 року Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ст. 296 ч.4 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком цього ж суду від 29 грудня 2004 року і остаточно призначено покарання 6 років позбавлення волі.
В решті вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 05 жовтня 2011 року залишити без змін.
Судді: