К/С № К-386/06
19.07.2006 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Конюшка К.В.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.07.2005 р.
та постанову Апеляційного суду міста Севастополя від 03.11.2005 р.
у справі № 2-1113/05
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі міста Севастополя
про визнання недійсним рішення, стягнення заборгованості та відшкодування моральної шкоди, -
Рішенням Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.07.2005 р., залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 03.11.2005 р., у задоволенні позову про визнання незаконним та про скасування рішення комісії Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя від 27.09.2002 р. про припинення виплати їй пенсії за віком за списком № 1 і призначення їй пенсії за віком за списком № 2, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Гагарінському районі м. Севастополя відновити її положення, відмовлено.
ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Сторони, які належним чином повідомлялися про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили. Виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається без участі сторін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
З 21.12.2001 року по 31.08.2002 р. відповідачем позивачці призначена пенсія на пільгових умовах за списком № 1.
Рішенням комісії відповідача від 29.09.2002 р. відмовлено позивачці у призначенні пенсії за віком за списком № 1 та призначено пенсію за списком № 2.
Відмовляючи у позові, суди виходили із пояснень експерта органу Державної експертизи умов праці при Севастопольській держадміністрації Малікової В.В., згідно із якими зміст довідки НОМЕР_1 на підставі якої вперше призначалася пенсія за списком № 1 не відповідає викладеним у ній висновкам. Умови роботи, описані у вказаній довідці, відповідають списку № 2, тоді як у цій довідці зазначено, що ці умови відповідають списку № 1. Машиніст конвеєра може бути віднесений при отриманні пенсії до списку № 1, якщо цей конвеєр перебуває під землею, або якщо це машиніст стрічкового конвеєра, який перебуває на початку технологічного процесу. З наданих позивачкою документів не вбачається, що вона працювала на зазначених умовах.
Суд касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли такого висновку без належного з'ясування обставин, що мають значення для справи та без врахування вимог законодавства.
Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36.
Так, список № 1 містить перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, перш ніж дійти висновку про наявність чи відсутність права особи на пенсію за списком № 1, необхідно встановити, яку ж саме посаду особа і на якому виробництві працювала, характер виконуваної нею роботи тощо і чи дає зайнятість в них право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Суди достовірно не встановили, де працювала позивачка, яку посаду займала та які роботи виконувала, характер таких робіт, обмежившись натомість лише поясненнями експерта, наданими у судовому засіданні.
Частина 1 ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань надає право суду призначити у справі судову експертизу.
Судами не було взято до уваги приписи ч. 6 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII за якою контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення цих списків покладаються на органи Державної експертизи умов праці.
Взагалі не була дана оцінка посиланням позивачки на рішення Господарського суду міста Севастополя від 24.02.2004 р., висновками якого вона також обґрунтовувала свої позовні вимоги.
При новому розгляді справи судам слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, належно оцінити докази і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Гагарінського районного суду міста Севастополя від 26.07.2005 р. та постанову Апеляційного суду міста Севастополя від 03.11.2005 р. скасувати, а справу направити до Гагарінського районного суду міста Севастополя на новий розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді К.В. Конюшко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Ухвалу складено у повному обсязі 24.07.2006 р.