Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
31 травня 2012 р. № 2-а- 3930/12/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Горшкова О.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської обєднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції, у якому з урахуванням поданих уточнень просить суд: визнати протиправним рішення відповідача №1355/10/17-135 від 02.02.2012 року; скасувати рішення податкового органу №1355/10/17-135 від 02.02.2012 року; зобов'язати відповідача вчинити дії щодо видачі позивачу свідоцтва платника єдиного податку. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приймаючи спірне рішення про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку, контролюючий орган дійшов до помилкового висновку про те, що діяльність позивача підлягає обмеженню на застосування спрощеної системи обліку та звітності. Позивач вказує, що види діяльності за КВЕД не містять робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, оскільки не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних або побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані. З огляду на зазначене, спірне рішення відповідача про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідач в письмових запереченнях, поданих через канцелярію суду, просив в задоволенні адміністративного позову відмовити та в обґрунтування заперечень зазначив, що вимоги абз.4 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України (далі -ПК Україні) поширюються, не тільки на видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, а також і на виробництво і реалізацію ювелірних виробів з дорогоцінного каміння та дорогоцінних металів з огляду на положення Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними». В зв'язку з чим, суб'єкти господарювання - платники єдиного податку не мають права здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів, і одночасно застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.
У судове засідання 31.05.2012 року сторони не прибули, поряд із цим на адресу Харківського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Поважні причини неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, суду не відомі.
Згідно приписів ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи приписи вищенаведеної норми права, а також зважаючи на те, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.
Як було встановлено під час розгляду справи, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2, ФОП ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.с35)
24.01.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та зазначенням у якості видів діяльності: - 52.48.2 роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами, - 51.47.9 оптова торгівля іншими непродовольчими товарами; - 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту; - 51.18.0 посередництво в спеціалізованій торгівлі іншими товарами; - 51.12.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту (а.с. 10-13).
На зазначену заяву відповідачем надана відповідь від 02.02.2012 року №1355/10/17-135, якою позивача повідомлено про відсутність підстав для видачі свідоцтва платника єдиного податку. (а.с.14)
Підставою для прийняття спірного рішення слугував висновок контролюючого органу про те, оскільки одним із видів діяльності позивача за КВЕД є роздрібна торгівля ювелірними виробами, то на підставі положень пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України позивач не може бути платником єдиного податку.
В рішенні про відмову у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідач посилається на терміни "дорогоцінні метали" та "дорогоцінне каміння", що наведені в Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Інших підстав для відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку відповідачем не зазначено.
Перевіряючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п.291.3. ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пп. 1 п. 299.9 ст. 299 ПК України, підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб'єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є невідповідність такого суб'єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави.
Абзацом 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 ПК України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.
Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" (далі Закон №637/97).
Відповідно до ст.1 Закону №637/97 визначено, що:
- дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);
- дорогоцінне каміння - природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах);
- дорогоцінне каміння органогенного утворення - перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;
- видобуток дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами;
- видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння - вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами;
- виробництво дорогоцінних металів - вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів;
- афінаж дорогоцінних металів - металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок.
На підставі п.298.3 ст.298, п.299.11 ст.299 ПК України в заяві суб'єкта господарювання та свідоцтві платника єдиного податку зазначаються, зокрема, обрані фізичною особою-підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005.
Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 "Добування руд інших кольорових металів", а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння - до підкласу 14.50.0 "Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань".
Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:
- виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);
- виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).
Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов'язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.
Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи - підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.
Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:
- підклас 51.47.9 "Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.". Цей підклас включає:
- оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;
- підклас 51.52.4 "Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами";
- підклас 51.56.0 "Оптова торгівля іншими проміжними продуктами", що включає оптову торгівлю коштовним камінням;
- підклас 52.12.0 "Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту". Цей підклас включає:
- роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;
- підклас 52.48.2 "Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами".
Суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб'єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.
З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про те, що достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа - підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.
Дана правова позиція закріплена також у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 27.01.2012року №04-39/10-83.
Враховуючи норми пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України щодо презумпції правомірності рішень платника податку у разі неоднозначного (множинного) трактування його прав та обов'язків, а також п. 56.21 ст. 56 ПК України, за яким у таких випадках рішення приймається на користь платника податків, судова дійшов висновку, що суб'єкти господарювання при здійсненні ними оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.
З огляду на зазначене, оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у видачі свідоцтва платника єдиного податку, викладена у відповіді позивачу від 02.02.2012 року №1355/10/17-135 є незаконною
Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд зазначає, що відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Харківської обєднаної Державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської обєднаної Державної податкової інспекції №1355/10/17-135 від 02.02.2012 року.
Зобов'язати Харківську обєднану Державну податкову інспекцію вчинити дії щодо видачі Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 свідоцтво платника єдиного податку згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи оподаткування.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) Горшкова О.О.
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя Горшкова О.О