Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
15 червня 2012 р. № 2а- 10808/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Чалого І.С.,
суддів Зінченко А.В., Шевченко О.В.,
при секретарі судового засідання Елоян Ж.Г.,
за участю представників сторін:
позивача - Ус В.В.,
відповідача - Лисенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до 1. Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби; 2. Державної податкової адміністрації у Харківській області; 3. Державної податкової адміністрації України; 4. Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000210700 від 31 березня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 134364,0грн. Скасувати рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 24.05.2011 року №2249/10/25-103. Скасувати рішення Державної податкової адміністрації України від 04.08.2011 року №14137/6/25-0115. Стягнути з державного бюджету України на користь ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 134364,00 грн. Стягнути з державного бюджету України на користь ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод»суму в розмірі 1344,00 грн. на відшкодування судових витрат.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтується на помилкових судження суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті № 358/07-004/08099848 від 18.03.2011р., а відтак, суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Позивач стверджував, що правомірно застосовував нульову ставку ПДВ до господарських операцій з ремонту майна, так як таке майно належить резиденту Республіки Білорусь, послуги з ремонту майна фактично призначені для споживання поза межами митної території України, вантажні митні декларації складені належним чином і підтверджують факт вивезення відремонтованого майна з України. Стосовно рішень про результати розгляду адміністративних скарг на спірне податкове повідомлення -рішення позивач зазначав, що відповідно до Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи інших нормативно-правових актів, припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник 1-го відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняте за результатами перевірки рішення є законним, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що у відповідності до чинного законодавства позивачу було визначено відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення- рішення.
Представник 2-го та 3-го відповідачів надав заперечення на позов де зазначив, що рішення органів державної податкової служби про результати розгляду скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення не створюють для платників податків жодних юридичних наслідків, не є актами реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності, а отже ці рішення не є рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) в розумінні п.1 ч. 2 ст. 17 КАСУ, а тому не можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства та скасовані судом.
Представник 2-го та 3-го відповідачів в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судовою повісткою з поштовими повідомленнями. Заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутністю суду не надавав.
Згідно із ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає, що не з'явлення представника 2-го та 3-го відповідачів у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідач, Головне управління Державного казначейства України в Харківській області у вирішенні справи поклався на розсуд суду, просив розглядати справу за відсутності представника органу казначейської служби України.
Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку про те.
Судом було встановлено, що на підставі направлення від 02.03.2011 р. № 172, виданого Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі ДПІ у Ленінському районі м. Харкова ) (правонаступником якої є Західна міжрайонна державна податкова інспекція міста Харкова Харківської області Державної податкової служби ) згідно з п. 1 ч. 1 ст.11 та п. 9 ч. 6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу", п.п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та відповідно до Наказу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 01.03.2011 р. "Про призначення позапланової виїзної документальної перевірки" з 02.03.2011 р. по 16.03.2011 р. була проведена позапланова виїзна перевірка Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (далі - ДП „Харківський "БТРЗ") (код ЄДРПОУ 08099848) з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 р. по 30.11.2010 р.
За результатами вказаної перевірки було складено акт від 18.03.2011 р. № 358/07-004/08099848 року на підставі якого ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення -рішення №0000210700 від 31 березня 2011 року .
Позивач скористався правом адміністративного оскарження в порядку п.56.2 ст.56 Податкового кодексу України та звернувся до Державної податкової адміністрації у Харківської області та Державної податкової адміністрації зі скаргами на оскаржуване податкове повідомлення -рішення, рішенням яких від 24.05.2011 р. № 2249/10/25-103 та від 04.08.2011 р. № №14137/6/25-0115 податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.
Згідно зі ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Як вбачається з матеріалів справи та наданих пояснень в судовому засіданні, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, слугував викладений в акті перевірки висновок контролюючого органу про те, що в порушення п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме підприємством безпідставно заявлено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 р. у розмірі 134364,00 грн.
Так, відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до до п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" чкщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Як вбачається з акту перевірки, вищезазначені висновки податкового органу були зроблені на підставі того, що в ході перевірки встановлено, що ДП „Харківський "БТРЗ" в рядку 2.1 податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року відображено експортні операції, що оподатковуються за ставкою 0%, в обсязі поставки 7115795,0 грн., що становить 86,5% від загального обсягу поставки згідно договору комісії № USE-20/31-409-D/K-08 від 23.12.2008 року відповідно до актів виконаних робіт б/н від 08.11.2010 року від 23.11.2010 року . Проте ДП „Харківський "БТРЗ" не враховано висновки перевірки податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року, за результатами якої підприємству зазначену суму віднесено до рядку 1 податкової декларації за листопад 2010 року та у зв'язку з порушенням підприємством п.3.1 ст 3, п. 6.1 ст.6 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) донараховано податкові зобов'язання у розмірі 1423159,07 грн. від послуг по капітальному ремонту технічного майна відповідно до актів виконаних робіт на загальну суму 7115795,36 грн.
Таким чином в акті перевірки зазначено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки попереднього податкового періоду (акт №21/07-004/08099848 від 12.01.2011 року) підприємству зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації за жовтень 2010 року у розмірі 492674 грн. та за листопад 2010 року у розмірі 665650,0 грн. та донараховано податку на додану вартість за листопад 2010 року у сумі 264835,00 грн. Тобто податковим органом зроблено висновок що, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 декларації з ПДВ за листопад 2010 року) склав 0,0 грн.
Згідно з п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
З матеріалів справи вбачається, що єдиною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки попередньої перевірки ДП „Харківський "БТРЗ", які були викладені в акті №21/07-004/08099848 від 12.01.2011 року.
Суд зазначає, що ДП „Харківський "БТРЗ" не погодилось з висновками акту перевірки №21/07-004/08099848 від 12.01.2011 року та оскаржило винесенні на підставі вказаного акту перевірки податкові повідомлення-рішення № 0000040700/0, 0000030700/0 та 0000020700/0 від 25 січня 2011 року до Харківського окружного адміністративного суду.
Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. по адміністративні справі № 2а-6749/11/2070 було скасовано податкові повідомлення - рішення № 0000040700/0, 0000030700/0 та 0000020700/0 від 25 січня 2011 року.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2012 р. постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2011 р. залишена без змін.
Відповідно до ч. 3, 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Ухвала суду апеляційної за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Вищезазначена постанова набрала законної сили .
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно з ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Тобто суд зазначає, що Харківським окружним адміністративним судом було спростовано висновки податкового органу викладені в акті перевірки №21/07-004/08099848 від 12.01.2011 року, а саме відносно неправомірності декларування платником зовнішньоекономічної операції з ремонту майна нерезидента, що виконано позивачем у межах договору комісії № USE-20/31-409-D/K-08 від 23.12.2008 року, та доведено правомірність обліковування позивачем послуг з ремонту майна резидента за ставкою ПДВ 0%. На підставі зазначеного рішенням Харківського окружного адміністративного суду визнано необґрунтованим висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
На підставі п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
На підставі вищенаведених обставин справи та приписів закону, суд зазначає, що обставини, на підставі яких було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення були спростовані Харківським окружним адміністративним судом та відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню, в зв'язку з чим підприємством позивача правомірно було заявлено суму бюджетного відшкодування по податковій декларації з ПДВ за грудень 2010 року, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято без врахування всіх обставин, а отже вони є таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням вищенаведеного вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова №0000210700 від 31 березня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 134364,0грн. правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача в цій частині суд відхиляє як безпідставні й такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Також підлягає задоволенню позовна вимога позивача щодо скасування рішення Державної податкової адміністрації України за результатом розгляду повторної скарги від 04.08.2011 року №14137/6/25-0115, так як Відповідач -ДПА України з підстав зазначених у акті державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Харкова не відновив порушеного права позивача та не скасував самостійно оскаржене податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова.
Щодо вимог позивача про скасування рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 24.05.2011 року №2249/10/25-103, суд вважає, що провадження необхідно закрити та зазначає.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 14 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачене право платників податків та зборів на оскарження рішень, дій та бездіяльності державних податкових органів та їх посадових осіб.
Рішення, яке оспорюється позивачем, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не має обов'язкового характеру для позивача.
Враховуюче наведене, спір з цього приводу не містить ознак публічно-правового спору і не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 КАС України, на цей спір не поширюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження по справі в частині позовних вимог про скасування рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 24.05.2011 року №2249/10/25-103.
Щодо вимог позивача стягнути з державного бюджету України на користь ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 134364,00 грн. то суд зазначає, що на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом дана сума не була підтверджена податковим органом в порядку, передбаченому ст. 200 Податкового кодексу України.
Так, оскільки відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України обов'язок надання висновків органу державного казначейства виникає у податкового органу після закінчення перевірки платника податку за умови підтвердження суми бюджетного відшкодування, позовні вимоги про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є передчасними.
Дане положення кореспондується з п. 14.1.18 ст. 14 Податкового кодексу України, яким передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
У зв'язку з цим, у задоволенні вимог про стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 134364,00 грн. слід відмовити.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача частково правомірними та такими, що частково ґрунтуються на положеннях діючого законодавства та частково підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу згідно ст. 94 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 157, 160-163, 167, 186, 254 КАС України, суд-
Адміністративний позов Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" до 1. Західної міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби; 2. Державної податкової адміністрації у Харківській області; 3. Державної податкової адміністрації України; 4. Головного управління Державного казначейства України в Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення з державного бюджету суми бюджетного відшкодування - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000210700 від 31 березня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 134364,0грн.
Скасувати рішення Державної податкової адміністрації України від 04.08.2011 року №14137/6/25-0115.
Провадження в частині скасування рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області від 24.05.2011 року №2249/10/25-103 - закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Харківський бронетанковий ремонтний завод" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 222, код 08099848) судовий збір в розмірі 3,40 (три гривні 40 коп.).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений 20 червня 2012 року.
Головуючий суддя І.С.Чалий
Судді - А.В. Зінченко
О.В. Шевченко